Кримська платформа та чого від неї очікують громадські організації 

23 серпня в Києві офіційно почне свою роботу Кримська платформа – ініціатива, яку Україна свого часу заборгувала півострову. Тоді як деокупація та реінтеграція ОРДЛО були предметами обговорення в Нормандському та Мінському форматах, питання Криму поступово зникали з міжнародного порядку денного за відсутності відповідного міжнародного майданчика. Утім, Кримська платформа має змінити статус-кво та повернути окупований Росією Кримський півострів на стіл міжнародних переговорів. Великі очікування на неї покладає і громадянське суспільство, адже правозахисні організації вже багато років виступали з ідеєю створення подібної ініціативи. 

Що таке Кримська платформа 

Кримська платформа посідає ключове місце в українській стратегії деокупації Криму. Однойменний документ, затверджений указом президента, визначає її як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, що спрямовані на досягнення трьох цілей: деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків окупації і захист прав та інтересів громадян України. 

Передбачається, що діяльність платформи має зосередитися не на констатації поточних проблем і порушень на території півострова, а на пошуку шляхів їхнього розв’язання. 

Для цього робота Кримської платформи буде організована за п’ятьма пріоритетними напрямами:

• міжнародна політика невизнання незаконної спроби анексії Криму; 
• ефективність та посилення санкцій проти Росії; 
• безпека в Азово-Чорноморському регіоні; 
• захист прав людини та дотримання міжнародного гуманітарного права; 
• подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації.

Крім того, для забезпечення всебічної співпраці платформа працюватиме в трьох вимірах – урядовому, парламентському та експертному. 

У межах урядового виміру ведеться підготовка до установчого саміту, запланованого на 23 серпня. За його результатами мають ухвалити підсумковий документ, що визначить міжнародні засади функціонування Кримської платформи. 

Парламентський вимір зумовив створення у Верховній Раді міжфракційного об’єднання “Кримська платформа” для налагодження міжпарламентського співробітництва за відповідними напрямами. 

Що ж до експертного виміру, у червні 2021 року презентовано Експертну мережу Кримської платформи: саме вона відкриває шлях до участі в напрацюванні рішень для неурядового сектору. 

Експертна мережа Кримської платформи планується як спільнота незалежних експертів, неурядових організацій, аналітичних центрів тощо, об’єднаних спільною місією – сприяння консолідації міжнародної підтримки звільнення Криму, Чорного та Азовського морів від російської окупації, подоланню її негативних наслідків. Мережа працюватиме над розробленням та адвокацією експертних напрацювань з відповідної тематики. 

Члени мережі об’єднані спільними цінностями, серед яких повага до територіальної цілісності України, дотримання прав людини та міжнародного гуманітарного права, забезпечення прав національних меншин і корінних народів, а також соціальна згуртованість та недопущення ризиків виникнення нових конфліктів. Також члени мережі поділяють спільні принципи, зокрема інклюзивність, неупередженість, професійність, доброчесність та прозорість. 

Діяльність експертної мережі охоплюватиме чотири основні напрями. Йдеться, зокрема, про експертно-аналітичний (розроблення експертних напрацювань), адвокаційний (просування напрацювань для консолідації підтримки), комунікаційний (загальне та цільове інформування про роботу мережі) та інтеграційний (створення та розбудова мережі). 

Крім того, мережа також працюватиме в складі тематичних робочих груп, що дотичні до п’ятьох пріоритетних напрямів роботи Кримської платформи. Членство в мережі може бути як колективним (відкритим для українських та міжнародних неурядових організацій, аналітичних центрів тощо), так і індивідуальним (відкритим для українських та іноземних експертів в особистій якості). 

Важливо, що представники громадянського суспільства, які зацікавлені в кримській тематиці та мають експертизу, дотичну до напрямів роботи Кримської платформи, можуть взаємодіяти з Експертною мережею. Така взаємодія можлива за допомогою набуття членства, участі в окремих заходах мережі та співпраці в межах її окремих проєктів без набуття членства. 

Важливо наголосити, що Експертна мережа, як і Кримська платформа загалом, передбачає системний, а не точковий формат роботи. Іншими словами, діяльність Кримської платформи не припиниться після установчого саміту, а буде постійною – у декількох вимірах та за декількома напрямами. Відповідно, діяльність Експертної мережі також матиме продовження. 

На 6 серпня 2021 року заплановано проведення установчого форуму Експертної мережі Кримської платформи: саме під час цього заходу будуть ухвалені установчі документи мережі, що затвердять формат її роботи, а також будуть представлені плани її подальшої діяльності. 

Особливо важливо, що за результатами проведення форуму планується напрацювати та представити ключові рекомендації Експертної мережі до установчого саміту Кримської платформи. Так, позиції експертного середовища щодо шляхів виконання завдань Кримської платформи будуть доведені до відома її урядового виміру, відповідального за ухвалення рішень у формі підсумкового документа саміту. 

Чого очікують правозахисники від Кримської платформи? 

Відповідь на це питання лежить у двох вимірах: внутрішньому і зовнішньому. Під внутрішнім маються на увазі зміни до українського законодавства, необхідні для сприяння досягненню цілей Кримської платформи. Серед таких правозахисники, зокрема, визначають необхідність законодавчого врегулювання державної підтримки політичних в’язнів, на невідкладності якого наголошувалося неодноразово. Крім того, у національному законодавстві бракує послідовного та ефективного механізму застосування Україною санкцій щодо осіб, причетних до порушень прав людини внаслідок збройного конфлікту, що потребує змін. 

Нагадаємо, що ці та інші законодавчі зміни, ухвалення яких давно очікує правозахисна спільнота, є частиною Дорожньої карти подолання наслідків російсько-української війни, презентованої правозахисниками минулого року. 

Стосовно ж зовнішнього виміру, йдеться про тісну співпрацю трьох вимірів Кримської платформи у досягненні її цілей, за якої до пропонованих експертним середовищем рішень будуть дослухатися. Також платформа дасть змогу консолідувати зусилля на міжнародному рівні для аналізу проблем окупованого Криму, зокрема крізь призму бачення іноземних партнерів та пошуку нових шляхів впливу на Росію. 

Успіх нового міжнародного формату, ініційованого Україною, є очевидним. 

По-перше, сам запуск ініціативи є потужним і очікуваним сигналом того, що для України важливо, щоб Крим залишався в міжнародному порядку денному. 

По-друге, новий формат є безпрецедентним з погляду багатовимірності співпраці та врахування бачення неурядового сектору під час ухвалення рішень. 

Нарешті, масштабна кампанія дискредитації Кримської платформи та шантажу потенційних учасників з боку Росії лише підтверджує, що в основі її діяльності лежать єдино правильні цінності – повага до міжнародного права та безпека в європейському регіоні. 

Ярослава Юдіна, менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA