“Як на війні” чи відповідно до законів: експерти та медійники про блокування каналів Медведчука
Увечері 2 лютого президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію санкції щодо бізнесмена Тараса Козака, які, крім іншого, передбачають блокування на п’ять років телеканалів ZIK, “112 Україна” та NewsOne, що офіційно перебувають у його власності. Менеджмент телеканалів заявив про наступ на свободу слова, а представники влади аргументували своє рішення тим, що канали систематично поширюють антиукраїнську пропаганду та ведуть інформаційну війну проти держави Україна. Тож блокування відбувається в межах захисту національної безпеки. Водночас дотримання законності в процедурі блокування спричинило дискусії серед правозахисників. Зокрема, через небезпеку можливого оскарження таких дій у національних чи міжнародних судах.
Наводимо основні думки експертів щодо правомірності блокування та того, чи є воно наступом на свободу слова.
На чому базується заборона та чи можна її оскаржити в суді, зокрема в ЄСПЛ
Указ президента ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 лютого, яке на основі статті 5 Закону України “Про санкції” підтримує відповідні пропозиції з постанови Верховної Ради від 4 жовтня 2018 року та Служби безпеки України.
Але пункт закону, який визначає, щодо кого можуть запроваджуватися санкції, звучить так:
“Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи – нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність”.
З цього випливає, що санкції здебільшого мають застосовуватися до іноземних юридичних та фізичних осіб. Адже цей механізм потрібен, зокрема, для тих випадків, коли немає можливості притягнути до відповідальності того, хто є недосяжним для національних механізмів.
І єдиною, згідно із законом, підставою для застосування санкції до громадянина України є ведення ним терористичної діяльності.
І наявність такої діяльності, на думку частини юристів-правозахисників, мають довести правоохоронні та силові органи. Зокрема, СБУ, якщо вже йдеться про нацбезпеку. Також юристи кажуть, що розглядати скарги на указ президента про санкції уповноважений Верховний Суд України.
“Держава в національних судах та ЄСПЛ повинна буде навести аргументи й докази, що суб’єкти-громадяни, які потрапили під санкції, пов’язані з тероризмом. Докази мають бути дуже переконливими, оскільки втручання у свободу вираження через фактичне припинення мовлення трьох телеканалів є серйозним. Якщо будуть вади в цій частині з боку держави, санкції можуть бути скасовані національними адміністративними судами”, – переконаний адвокат, керівник ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін.
Він додає, що в разі подання скарги до ЄСПЛ останній дуже ретельно вивчатиме саме підстави для застосування таких жорстких заходів. Починаючи від діяльності цих каналів, їхнього контенту, спрямованості, дотримання професійних стандартів і закінчуючи тими доказами та аргументами, які наводитиме уряд.
Водночас правозахисник Володимир Яворський вважає, що згадані санкції введено цілком законно і їх практично неможливо буде оскаржити в суді, тому що держава не повинна доводити їхню обґрунтованість:
“Санкції – це не відповідальність. Це тимчасовий обмежувальний захід для захисту національної безпеки чи боротьби з тероризмом, а в деяких країнах ще й за грубі порушення прав людини. Тому всі згадування про розслідування – це добре, і санкції цього не скасовують і не замінюють, але санкції – це цілком окрема процедура. Санкції вводяться політичними органами, а не правоохоронними. Саме тому санкції практично неможливо оскаржити в суді, бо держава не повинна доводити їхню обґрунтованість без сумніву, як у разі з обвинуваченням у злочині”.
Експерт нагадав, що експрезидент України Віктор Янукович та інші намагались оскаржити санкції проти себе в суді Європейського Союзу з аргументом, що їхню провину не доведено, але суд сказав, що ЄС і не має доводити провину, бо це інша процедура.
На переконання Яворського, застосування санкцій подібне до застосування армії під час війни й цим відрізняється від звичайного притягнення до відповідальності за злочини:
“Коли на певній території скоюються злочини – там є поліція та інші правоохоронні органи, які покликані розслідувати певні конкретні випадки злочинів, мають встановити підозрюваних тощо в кримінальному процесі. Однак у певний момент виявляється, що це не окремі бандити, а сусідня держава за допомогою своїх військ та найнятих людей вчиняє окупацію території. Тоді долучається до процесу армія: завдання армії не розслідувати конкретні правопорушення, завдання армії – зупинити конкретну загрозу національній безпеці та відновити правопорядок на території. Вони мають право навіть убивати. І це не буде порушенням прав людини, якщо дотримано всіх умов. Санкції – це, по суті, застосування армії. Коли формальний власник є простим посередником у черзі найманців країни-агресора, то мають працювати санкції”.
Буквально протилежну думку щодо застосування санкцій до українських громадян має спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. Він був єдиним членом РНБО, який не підписав рішення про санкції.
“Якщо ми говоримо про санкції, то санкції ми вводимо щодо тих, кого ми не можемо покарати тут. Це іноземні держави, іноземні суб’єкти господарювання, які перебувають поза межами українських правоохоронних органів, органів, що відповідають за національну безпеку, і не можуть відповідати перед українським судом.
Кожен, хто фінансує тероризм, хто допомагає так званим “ЛНР” і “ДНР” або помічений у співпраці з країною-агресором, повинен відповідати згідно з чинним законодавством. Але тут не про санкції, тут про відповідальність…
Якщо ми говоримо про тероризм і якщо ці люди перебувають на території нашої держави, якщо є інформація про те, що вони допомагають якось “ЛНР”, “ДНР” або країні-агресору, то тут повинна бути термінова інформація на генерального прокурора – подання, підозра і в межах чинного законодавства український суд повинен ухвалити рішення”, – заявив Разумков на брифінгу у Верховній Раді.
Як українська влада аргументує блокування
На сьогодні влада офіційно не оприлюднює конкретних доказів, які б указували на терористичну діяльність, і аргументує рішення лише з погляду протидії ворожій пропаганді та порушенням законодавства у сфері телерадіомовлення.
“Проти України ведеться гібридна війна, зокрема й на інформаційному полі. Ми маємо системно їй протидіяти, щоб захистити інтереси держави. Запровадження санкцій – ще один важливий та послідовний крок для цього. Тож, враховуючи дані, якими володіє Служба безпеки, а також численні порушення законодавства у сфері телерадіомовлення, зафіксовані Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, СБУ надала обґрунтовані рекомендації РНБО ухвалити відповідне рішення”, – заявив голова СБУ Іван Баканов.
Водночас видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела в РНБО та СБУ оприлюднило інформацію про те, що телеканали “112 Україна”, ZIK та NewsOne фінансує ООО “Торговый дом “Донские угли”, яке веде свою діяльність на окупованих територіях Луганської області.
Згідно з інформацією видання, правоохоронці також підозрюють, що “представники “Донских углей” разом з ДП “Торговий дім “Східний Енерго-Альянс”, “Міністерством доходів і зборів ЛНР” та іншими незаконними утвореннями створили злочинний механізм придбання кам’яного вугілля, видобутого на окупованих територіях Луганщини, його реалізації енергогенерувальним компаніям РФ зі сплатою відповідних податків до бюджету “ЛНР”, подальшого використання отриманих прибутків для вчинення терористичних актів, а також підтримання діяльності псевдореспубліки”.
І з огляду на все це СБУ 2 лютого відкрила кримінальне провадження за ст. 258-5 “Фінансування тероризму”.
Чи є блокування телеканалів наступом на свободу слова, на думку медійників
Про те, що згадана група телеканалів, асоційованих із бізнесменом Віктором Медведчуком, систематично порушує журналістські стандарти, розпалює ворожнечу та поширює дезінформацію, неодноразово говорили медійні організації та Нацрада з питань телерадіомовлення.
Так, Нацрада звертала увагу, що гості студії NewsOne розповідають про непідтверджені факти утисків російськомовного населення в Україні або про те, що на Донбасі нібито відбувається “громадянський конфлікт”.
А в ефірі каналу “112 Україна” Микола Азаров казав, що Євромайдан був нібито державним переворотом, після якого до влади в Україні прийшли нацисти.
Заблокований ZIK також відомий мовою ворожнечі та участю в дискредитаційних кампаніях проти активістів. За час існування канал провів щонайменше два марафони, в межах яких розповідав своїм глядачам про те, що американський філантроп Джордж Сорос планує знищення цивілізації та керування світом.
Крім того, моніторинги громадських організацій “Інститут масової інформації” та “Детектор медіа” свідчать, що інформаційна політика згаданих телеканалів – це просування кремлівської дезінформації, тотальний жорсткий піар партії ОПЗЖ, думки псевдоекспертів і маніпуляції.
Голова ІМІ Оксана Романюк також нагадала, що два роки тому, коли телеканал ZIK потрапив під контроль Віктора Медведчука, звідти пішло понад 300 співробітників через запровадження цензури.
А експерт “Детектор медіа” Ярослав Зубченко у своїй колонці розповідає, що на згаданих телеканалах народні депутати з ОПЗЖ могли закрити рота “журналістам”, коли ті намагалися їх перебити. Під час “інтерв’ю” Вадима Рабіновича “журналісти” нічого не говорили по 15 хвилин. А в розмовах із Медведчуком інтерв’юери обходили будь-які навіть найменш гострі запитання.
“Крім роботи в кадрі, відсутність свободи слова поширювалася на редакційну політику. Наприклад, ZIK понад чотири дні мовчав про протести в Білорусі. Наприкінці січня тільки на каналах Медведчука не згадували розслідування Олексія Навального про палац Путіна.
Також на NewsOne, 112 та ZIK не було жодної свободи слова для опонентів ОПЗЖ. Їм давали слово менше, ніж наближеним політикам. Їх системно перебивали, коли вони критикували проросійську позицію. За критику Медведчука тут виганяли гостей з ефіру, а потім вирізали ці шматки програми із запису”, – пише Зубченко.
Автор констатує, що “канали Медведчука були найбільш залежними від свого власника інформаційними медіа в Україні, тож “свободу слова” їм варто було здобувати насамперед від нього”.
Про те, що блокування телеканалів Медведчука не є зазіханням на свободу слова, йдеться й у сьогоднішній заяві громадських організацій, які борються з дезінформацією.
Підписанти, зокрема, наголошують, що канали послідовно пропагують дезінформацію Кремля, неодноразово підтримували російську агресію проти України, не застосовують принципів свободи слова і журналістських стандартів та є інструментом політичного піару на користь проросійської політичної партії.
“112, ZIK та NewsOne не можна вважати справжніми ЗМІ, які мають намір надавати об’єктивну та неупереджену інформацію на благо громадськості. Вони поводяться як інструменти злочинного впливу, спрямовані передавати наративи кремлівської пропаганди під маскою “вітчизняних” українських ЗМІ. Обмеження їхньої діяльності в Україні – це крок до підвищення інформаційної безпеки української держави, особливо життєво важливий під час триваючої російської агресії проти неї”, – йдеться в заяві.
Що кажуть на Заході
Надійшли сьогодні й перші реакції на блокування каналів від західних держав.
Так, посольство США в короткому повідомленні на фейсбук-сторінці підтримало Україну в протидії впливу Росії:
“США підтримують зусилля з протидії зловмисному впливу Росії, докладені вчора Україною на захист свого суверенітету й територіальної цілісності та відповідно до українського законодавства. Ми всі маємо працювати разом, щоб не давати застосовувати дезінформацію як зброю в інформаційній війні проти суверенних держав”.
Водночас у Євросоюзі визнають законне право України боротися з дезінформацією, але нагадують, що будь-які вжиті заходи повинні бути пропорційні меті й відповідати міжнародним стандартам.
Про це йдеться в заяві речника ЄС із питань закордонних справ та політики безпеки Петера Стано, яка є в розпорядженні “Європейської правди”.
“За словами української влади, це рішення було ухвалене на підставі антитерористичного законодавства і розслідувань, які встановили, що пан Козак отримував кошти з непідконтрольних уряду територій, контрольованих сепаратистами”, – заявив Стано.
Він підкреслив, що, згідно з Угодою про асоціацію Україна – ЄС, Євросоюз надає велике значення незалежності й свободі ЗМІ.
“Хоча зусилля України щодо захисту своєї територіальної цілісності та національної безпеки, а також щодо захисту від інформаційних маніпуляцій є законними, зокрема з урахуванням масштабів дезінформаційних кампаній, які зачіпають Україну, в тому числі з-за кордону, це не має відбуватися коштом свободи ЗМІ та повинне відбуватися за повної поваги до основних прав і свобод та відповідно до міжнародних стандартів”, – йдеться в заяві.
Стано додав, що, на думку ЄС, будь-які вжиті заходи повинні бути пропорційні меті.
Насамкінець речник ЄС повідомив, що вони уважно стежать за цією справою і мають намір зв’язатися з українською владою для отримання додаткової інформації.