Як подолати наслідки енергетичної кризи для жінок і вразливих груп населення: рекомендації експертів

Енергетична криза в Україні особливо сильно вдарила по малозабезпечених родинах, людях з інвалідністю та жінках, які відповідають за догляд. Проте експерти переконані: ситуацію можна змінити – через підтримку на державному рівні, залучення бізнесу, розвиток автономних джерел живлення та просвітницьку роботу громадських організацій.

Про це повідомляє кореспондентка ZMINA з презентації дослідження “Гендерний вимір енергетичної кризи в Україні: шляхи до стійкості”.

Ілюстративне зображення. Фото: Chris McGrath

Так, результати дослідження свідчать про те, що найбільше постраждали малозабезпечені люди, жінки, які доглядають за близькими, а також люди з інвалідністю. Саме ці групи зіштовхуються з особливими економічними й соціальними труднощами.

Під час глибинних інтерв’ю експерти з енергетики зазначили, що в умовах кризи побутове навантаження в основному лягло на плечі жінок, які змушені поєднувати догляд за родиною з іншими справами. Вони наголосили на слабкій поінформованості населення про наявні державні програми підтримки, а також підкреслили потребу розвивати автономні джерела енергії, впроваджувати енергоефективні рішення та налагоджувати співпрацю між владою, бізнесом і громадськими організаціями.

Громадські організації, за словами експертів, відіграють ключову роль у підтримці вразливих груп – через просвітницькі заходи, фінансування та адвокацію.

Бізнес також може зменшити наслідки енергетичної кризи, адаптуючи свої процеси та підтримуючи працівників, але для цього йому потрібна фінансова допомога та фаховий супровід.

Фахівці вважають, що співпраця держави й бізнесу може стати основою для підвищення енергоефективності та стійкості. Держава, на їхню думку, повинна інвестувати у відповідну інфраструктуру та налагодити якісну комунікацію на національному та місцевому рівнях.

Крім того, в Україні не вистачає міжнародного досвіду гендерно чутливого підходу до енергетичної безпеки, а також механізмів, які б сприяли перекваліфікації жінок і розвитку жіночого бізнесу. Зокрема, громадський сектор може допомогти залучити жінок до сфери відновлюваної енергетики.

Під час заходу, присвяченому презентації дослідження, представниця ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш підкреслила, що дискусія є надзвичайно важливою для розуміння того, як реагувати на агресію з боку Росії та як підготуватися до відновлення, адже обстріли енергетичних інфраструктур не тільки впливають на інфраструктуру країни, але й на саму “тканину” людського життя.

“Енергетика – це не те, що можна ігнорувати. Коли ви прокидаєтеся, ви вмикаєте світло і впродовж дня постійно стикаєтеся з енергетикою, тому ці питання дуже важливі”, – пояснила вона.

Представниця ООН Жінки в Україні також звернула увагу на те, що жінки та чоловіки по-різному стикаються з наслідками пошкодження енергетичної інфраструктури.

“Це впливає на питання доступу до освіти, роботи та різних послуг, а жінки, зокрема, зазнають найбільших труднощів”, – зазначила посадовиця. У зв’язку з цим вона наголосила на важливості дослідження, яке допомагає заповнити прогалину в знаннях та політичних рекомендаціях щодо цього питання.

На завершення Гюнеш закликала донорів та організації не боятися працювати в такому масштабному секторі, як енергетика.

Дослідження пропонує низку рішень для подолання наслідків енергетичної кризи, зокрема для жінок та інших вразливих груп. Державним органам та місцевій владі рекомендують забезпечити комплексну підтримку – як фінансову, так і консультаційну, а також запровадити гендерно чутливу політику та створити спеціальні освітні програми для жінок у сфері енергетики. Важливим також є зробити інформацію про енергоефективні рішення доступною і зрозумілою.

Бізнесу та енергетичним компаніям радять інвестувати в автономні джерела енергії та новітні енергоефективні технології, підтримувати працевлаштування жінок у секторі енергетики та впроваджувати програми соціальної підтримки для працівників.

Міжнародні організації та донори можуть відіграти ключову роль, збільшуючи фінансування проєктів, спрямованих на гендерну рівність та розвиток жіночого підприємництва у сфері енергетики. Також вони можуть допомогти посилити спроможність громадських організацій, які займаються питаннями енергетичної безпеки, та підтримати дослідження, присвячені гендерному виміру енергетики.

Громадським організаціям і активістам радять зосередитися на проведенні освітніх кампаній з енергоефективності, орієнтованих на жінок із вразливих категорій населення – таких як літні жінки, жінки з інвалідністю чи матері, – а також на жінок-підприємиць, щоб допомогти їм скоротити витрати на енергію. У сільських громадах варто популяризувати відновлювані джерела енергії, як-от сонячні панелі чи біогазові установки.

Для місцевих громад і домогосподарств важливо просувати автономні рішення та сприяти їхньому впровадженню, особливо серед ВПО та інших вразливих груп. У школах і профтехах доцільно впроваджувати навчальні програми з енергоефективності. Крім того, варто підтримувати жінок у бізнесі через навчальні програми та розвивати партнерства з компаніями для реалізації жіночих ініціатив.

Нагадаємо, що жінки загалом найбільше постраждали від енергетичної кризи: через перебої зі світлом і водою вони зіштовхнулись із подвійним навантаженням у побуті, догляді та роботі. Більшість опитаних відзначили, що саме жінкам стало складніше піклуватися про родину, а мешканки Південного сходу й жінки середнього віку найгірше переживають наслідки кризи.