Енергетична нестабільність у країні посилила нерівність і найбільше вдарила по жінках – дослідження
Жінки найбільше постраждали від енергетичної кризи: через перебої зі світлом і водою вони зіштовхнулись із подвійним навантаженням у побуті, догляді та роботі. Більшість опитаних відзначили, що саме жінкам стало складніше піклуватися про родину, а мешканки Південного сходу й жінки середнього віку найгірше переживають наслідки кризи.
Про це повідомляє кореспондентка ZMINA з презентації дослідження “Гендерний вимір енергетичної кризи в Україні: шляхи до стійкості”.
Фото: Associated PressТак, жінки відчули значно більше навантаження в побуті та догляді. Перебої з електрикою й водопостачанням змусили жінок витрачати більше часу на щоденні справи. Стабільне електропостачання загалом важливе для 93% учасників опитування, причому цей показник називають “дуже важливим” 84% жінок і лише 75% чоловіків.
. Молоді жінки частіше відчувають залежність від електроенергії (82% проти 66% молодих чоловіків).
Відключення світла ускладнили життя жінок більше, ніж чоловіків – середня оцінка складності становить 5,16 бала проти 4,86. 37% жінок повідомили про значні труднощі. 90% опитаних погодилися, що жінкам стало важче піклуватися про дітей і родичів, тоді як проблеми чоловіків згадували лише 69%. Найвразливішими до кризи стали жінки з дітьми (65%), люди з інвалідністю (64%) та люди літнього віку (63%).
Фото: Жіночий енергетичний клуб України та ООН Жінки в УкраїніНайбільші труднощі виникли в таких сферах:
- побут (55%);
- опалення (51%);
- заряджання пристроїв (49%);
- приготування їжі та навчання / робота (по 42%).
Жінки з дітьми частіше повідомляли про складнощі з доглядом (45% проти 20% загалом). 22% респондентів та респонденток користуються ліфтами, і 62% з них стикаються зі значними труднощами – жінки частіше, особливо молоді (66% проти 56%) та літні (72% проти 55%).
Крім того, криза загострила соціальні та регіональні відмінності. 57% учасників вважають, що мешканці сіл мають більше труднощів. Найгірше ситуацію оцінюють жінки з малих міст (41%), із середнім рівнем доходу (38%) та освітою (45%). Особливо важка ситуація на Південному сході – 48% жінок оцінили вплив кризи як “надзвичайно ускладнюючий” (порівняно з 31–33% в інших регіонах).
Також відключення світла підвищили ризики для безпеки. Через відсутність вуличного освітлення 88% опитаних відчули зростання небезпеки. Жінки частіше висловлювали занепокоєння (92% проти 85% чоловіків), особливо за безпеку дітей у темну пору (64% проти 51%). Основні ризики – темрява на вулиці (62%), вдома (57%) та небезпечні умови праці (50%). У відповідь люди найчастіше використовують ліхтарики та свічки (71%), резервне освітлення (28%) або зменшують пересування в темну пору (27%).
Криза обмежила й доступ до медичних, освітніх і соціальних послуг. 55% жінок (проти 49% чоловіків) зазначили, що складніше стало потрапити до лікаря. 92% респондентів/ок скаржилися на труднощі з онлайн-навчанням, а 81% жінок (проти 71% чоловіків) – з цифровою активністю. Соціальна активність громад знизилась, 74% опитаних це підтвердили, особливо жінки віком 36+ (41–42%) та жительки Південного сходу (45%).
Вимкнення електроенергії поміж іншим спричинили додаткові витрати. 34% опитаних витратилися на генератори, акумулятори, павербанки. 26% вказали на брак альтернативних джерел енергії. Найбільше навантаження лягло на жінок середнього віку (62%) та мешканок Південного сходу (66%). Молоді жінки та сім’ї з дітьми частіше згадували про необхідність витрат. Загалом 73% домогосподарств вже придбали додаткове обладнання: 26% – повністю, 47% – частково, 6% – ще планують.
41% респондентів/ок висловили страх втратити роботу або дохід, що особливо актуально для жінок середнього віку (51%).
Водночас, як помітили соціологи, більшість опитаних відзначають, що дії влади недостатні – лише 5% отримали підтримку (3% часткову, 2% – повну). Хоча 56% вважають дії влади ефективними, більшість очікує фінансову допомогу (49%) та забезпечення генераторами і паливом (загалом 79%). Готовність перекваліфікуватися у сфері енергетики висловили 17%, переважно чоловіки (21% проти 13% жінок), але лише 9% знають про можливості навчання. Тож для залучення жінок до енергетичного сектору потрібні інформаційні кампанії та освітні програми.
Фото: Жіночий енергетичний клуб України та ООН Жінки в УкраїніФокус-групи підтверджують: жінки адаптуються, але умови складні. На початку енергетичної кризи жінки брали на себе більше домашніх обовʼязків, але з часом навчилися впроваджувати енергоефективні рішення. Основні виклики залишаються – побутові незручності, відсутність доступу до послуг, зростання навантаження з догляду та ризики через темряву.
Членкиня президії Жіночого енергетичного клубу та керівниця напряму міжнародних звʼязків ДТЕК Юлія Бурмістренко вважає, що це дослідження дає аргументи для діалогу зі стейкхолдерами й допомагає розвивати політики, зокрема в бізнесі. Вона переконана, що вразливість жінок, особливо під час війни, зумовлена браком гендерної рівності в Україні. Тож, за словами експертки, якби країна досягла більшої рівноправності до війни, суспільству було б легше долати виклики сьогодення.
“Рівноправність потрібна не лише жінкам, а й усій країні. Якщо тяготи розподілятимуться рівномірно, економіка стане стійкішою”, – підкреслила вона.
Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко вважає, що це дослідження є важливим не лише для розуміння впливу енергетичної кризи на жінок у щоденному житті, але й у контексті майбутнього відновлення України. Вона наголосила на необхідності забезпечення гендерно-трансформативного підходу, що враховує потреби різних груп населення.
“Відновлення України має бути гендерно-чутливим, сучасним і інклюзивним, з урахуванням потреб і жінок, і чоловіків”, – зауважила Левченко.
Також посадовиця закликала включати результати дослідження в програми відновлення на всіх рівнях – від громад до національного.
Дослідження “Гендерний вимір енергетичної кризи в Україні. Шляхи стійкості”, реалізоване громадською організацією “Жіночий енергетичний клуб України” у межах проєкту ООН Жінки “Посилення жіночого лідерства для стійких і мирних суспільств”, мало на меті показати, як енергетична криза по-різному впливає на жінок і чоловіків, зокрема в умовах війни. Воно складається з двох частин – кількісної та якісної.
Фото: Жіночий енергетичний клуб України та ООН Жінки в УкраїніУ кількісній частині соціологи опитали 1000 людей – і жінок, і чоловіків. Опитування проводилося у січні 2025 року. Вибірка є репрезентативною – тобто враховує стать, вік, область проживання та тип населеного пункту. Можлива похибка результатів не перевищує 3,1%.
У якісній частині дослідники провели фокус-групи з жінками та експертні інтервʼю, щоб глибше зрозуміти дані опитування, додати до них контекст і практичні рекомендації. Ця частина дослідження відбувалася у лютому–березні 2025 року.
