Конституційна монополія, або Без права на захист

Дата: 22 Грудня 2015 Автор: Вікторія Найдьонова
A+ A- Підписатися

Зміни до Конституції призведуть до монополії адвокатури, через що послуги захисників здорожчають, а безоплатна правова допомога взагалі може зникнути. 

Законопроект № 3524 уже зареєстрований президентом у Верховній Раді та, можливо, цього тижня проходитиме перше читання, повідомила координаторка гарячої лінії “Євромайдан SOS”, експертка платформи “Правозахисний порядок денний” Ірина Думич.

У проекті пропонується фактично створити монополію адвокатів та закріпити це у Конституції, говорить Думич: “Закладено норму, яке визначає, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, а також щодо представництва малолітніх та неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена”. 

Правозахисники хочуть звернути увагу народних депутатів на те, що запровадження цих змін навряд чи сприятиме дотриманню права широких верств населення на правову допомогу.

“На нашу думку, ці зміни не просто є нічим не обгрунтованим обмеженням права людини на вибір захисника. Це неминуче призведе до подорожчання послуг адвокатів, які за умови відсутності в клієнта альтернативи отримають монопольне становище на ринку”, – каже Думич. 

Вона відзначає, що доступ до послуг захисника не скрізь такий, як у Києві, Харкові, Дніпропетровську – у деяких регіонах адвокатів просто немає, і вони змушені приїздити з інших регіонів, а це – додаткові кошти. 

За її словами, ситуація навіть гірша – фактично за межами київської кільцевої дороги дуже мало сміливців серед адвокатів. Наприклад, у справах проти черкаських євромайданівців доводилося залучати адвокатів з Києва, бо у місті жоден не погодився допомогти. 

Адвокат Ярослав Толкачов зазначає, що ті працівники державних структур, які раніше захищали у судах або за позовами громадян до них, або за позовами цих органів, не зможуть цього робити надалі, юридичні департаменти в усіх державних установах мають скоротити. Адже зміни передбачають позбавлення права на адвокатську діяльність для державних службовців. 

“Постане практичне питання, що тисячі спорів не можна вирішити, бо фактично нема представника, і це буде підставою для неможливості розгляду справи в суді. Тоді буде наступний крок – будуть думати, як всіх юристів прирівняти до адвокатів. Чи як? А адвокатів на всіх не вистачить, я говорю, як працівник юридичної фірми, де в нас адвокатів 10%”, – говорить Толкачов. 

Також він зазначає, що зміна правил позбавить можливості студентів здійснювати представництво в суді та отримувати досвід. Фактично, щоб стати адвокатом, треба буде виконати майже такі самі вимоги, як для набуття статусу судді.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, експерт “Правозахисного порядку денного” Аркадій Бущенко говорить, що не погоджується не загалом з ідеєю монополії адвокатури, а з тим, що це хочуть прописати саме у Конституції. 

“Я був завжди палким прибічником монополізації адвокатури, надання їй виключного права. Але, я думаю, велика небезпека у тому, що це з’явиться у Конституції – через те, що Конституцію важко змінити. І адвокатура в такому разі отримає дуже сильні важелі впливу і на суспільну політику, і на суспільство, і на судочинство, і на державну політику в цілому”, – вважає експерт.

Бущенко говорить, що навряд чи ті, хто пропонував такі зміни до Конституції, досліджували ситуацію на ринку адвокатських послуг. Адвокатська спільнота майже ніяк не проявила себе у допомозі переселенцям та учасникам бойових дій на Донбасі. Безоплатну правову допомогу надають громадські організації, за нею звертаються десятки тисяч представників вразливих груп населення, які не можуть сплатити послуги адвоката.

“Цими людьми жертвують заради якихось теоретичних конструкцій про те, що монополія адвокатури – це добре. Теоретично – так, у багатьох країнах існує виключне право адвокатів на представництво інтересів у судах. Але адвокати цієї реформи висмикують із цього закордонного досвіду лише те, що їм подобається”, – говорить Бущенко.

Існує ризик, що адвокатська спільнота в Україні внутрішніми рішеннями може встановити певні правила, які зроблять неможливим для держави сплачувати адвокатські послуги – і таким чином можуть виникнути проблеми у діяльності системи безоплатної правової допомоги.

Єдине, чим запропоновані конституційні зміни могли би бути корисними для суспільства – це підвищення якості адвокатських послуг.

Але через структури, що фактично можуть надавати чи не надавати право на професію, може чинитися тиск на тих, хто не влаштовує. Найпрогресивніші, найкритичніші адвокати будуть просто вигнані з цієї системи. Аркадій Бущенко згадує, як у 2013 році адвокатів переслідували за те, що вони мали іншу думку щодо розвитку адвокатури, а цього року Національна асоціація адвокатів позбавила права займатися адвокатською діяльністю Андрія Вишневського, директора Центру безоплатної правової допомоги.

Експерти зазначають, що було би краще, якби державні структури взагалі не оцінювали кваліфікацію адвокатів, бо рівень має визначатися виключно досвідом та кількістю виграних справ.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter