МОН скасувало наказ №910, який обмежував переведення та поновлення студентів на денну й дуальну форми навчання
Міністерство освіти і науки України скасувало наказ №910, який раніше обмежував можливість поновлення студентів та переведення на денну або дуальну форму навчання.
Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Фото: ShutterstockЗа його словами, до нього неодноразово зверталися люди, які через дію цього наказу не могли продовжити навчання або перевестися на іншу форму. Документ запровадив обмеження, які в МОН пояснювали пов’язаними з мобілізаційними процесами.
Водночас ці правила застосовували і до тих, хто не підлягає військовому обліку. Зокрема, вони зачіпали жінок і інших здобувачів освіти, які втрачали можливість навчатися на денній або дуальній формі там, де заочна форма відсутня.
Лубінець заявив, що звертався до міністерства з пропозиціями змін, подавав офіційні подання і піднімав це питання у щорічній доповіді за 2025 рік. Також він зазначив, що суд визнав наказ №910 протиправним, після чого МОН його скасувало. За його словами, у новому проєкті наказу врахували запропоновані зміни, щоб не допустити подібних обмежень у майбутньому.
Нагадаємо, що у 2024 році Міністерство освіти і науки ухвалило наказ № 910 “Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача освіти”, який фактично обмежив право людей віком від 25 років поновлюватися на навчанні, а також переводитися до інших вишів. Це рішення викликало значний резонанс серед освітян, студентської спільноти та правозахисників, адже воно напряму зачіпає право на освіту та можливості для професійного розвитку.
Зокрема, наказ встановлював тимчасові обмеження на період дії правового режиму воєнного стану. Вони стосувалися вступу на аспірантуру, на контрактну форму, переведення та поновлення на навчанні в закладах вищої та фахової передвищої освіти. Головна зміна полягала в тому, що для осіб, старших за 25 років, значно обмежувалися можливості повернення на денну або дуальну форму навчання. Тобто ні чоловіки, ні жінки, які досягли цього віку, у загальних випадках не могли:
- перевестися на денну або дуальну форму навчання з інших форм здобуття освіти;
- поновитися на денній або дуальній формі навчання.
Наказ передбачав винятки для згаданої вище заборони. Тобто перевестися на денну або дуальну форму навчання або поновитися після 25 років могли лише:
- військовослужбовці, звільнені зі служби після 24 лютого 2022 року;
- іноземці та особи без громадянства (за наявності визнаного документа про освіту та академічної довідки);
- ті, хто переривав навчання через вагітність, пологи або догляд за дитиною;
- ті, хто мав академічну відпустку через медичні показання, сімейні обставини або участь у програмах академічної мобільності;
- студенти медичних та фармацевтичних спеціальностей;
- курсанти та студенти військових навчальних закладів;
- ті, хто розпочав навчання за кордоном і повернувся до України.
Окремо наказ визначав можливість для аспірантів, які не встигли захистити дисертацію, повернутися на навчання на строк до дев’яти місяців. Але і тут були обмеження: лише на заочну або вечірню форму й лише за власні кошти. Тобто підтримка з боку держави в таких випадках не передбачена.
Прикметно й те, що наказ прямо забороняв поновлення за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями, зокрема для молодших спеціалістів і спеціалістів. Це означає, що частина здобувачів освіти взагалі втратила шанс повернутися до навчання, незалежно від віку чи обставин.
Під час повномасштабної війни багато українців і українок вимушено перервали навчання. Частина людей виїхала за кордон, пішла до війська або змушена була залишити університет через складні життєві обставини. Але через запроваджені торік норми більшість із них уже не могла повернутися до освітнього процесу.
Особливо вразливими до нових обмежень виявилися жінки. Якщо у випадку чоловіків аргументація МОН певною мірою пов’язана з мобілізаційними процесами, то поширення аналогічних правил на жінок видається незрозумілим і дискримінаційним, адже відновлення права на навчання є одним із ключових чинників повернення українських громадянок з-за кордону та їхнього подальшого залучення до відбудови країни.
Торік ZMINA досліджувала, що саме передбачав цей наказ, як він впливав на жінок і чоловіків, а також які наслідки для суспільства мала його реалізація.
