80% медіасфери — жінки: у Києві обговорили їхню безпеку під час війни
Напередодні Всесвітнього дня свободи преси у Києві відбувся захід, організований UNESCO спільно з ГО “Жінки в медіа”, присвячений викликам, з якими стикаються журналістки під час повномасштабної війни. Подія об’єднала дипломатів, урядовців та медіаекспертів для обговорення безпеки жінок у професії.
Про це йдеться у дописі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Фото: UNESCOУчасники заходу наголосили, що, попри постійний стрес, економічну нестабільність, онлайн-атаки та роботу в умовах війни, саме жінки сьогодні становлять близько 80% української медіаспільноти. Вони продовжують працювати на передовій, документують воєнні злочини, ведуть репортажі з лінії фронту та забезпечують суспільство і світ достовірною інформацією.
Голова офісу UNESCO Ukraine К’яра Децці Бардескі підкреслила, що навіть в умовах війни організація вже третій рік поспіль відзначає День свободи преси в Україні. За її словами, це ще раз підтверджує важливість свободи висловлювань і незалежної журналістики для демократичного суспільства.
Під час дискусії учасники звернули увагу на фізичні ризики для журналісток у зонах бойових дій, гендерно зумовлені загрози, сексуалізовані погрози та кампанії дискредитації. Також йшлося про необхідність системних змін для створення безпечних і справедливих умов праці в медіа.
Голова ГО “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко зазначила, що журналістки сьогодні потребують не точкової допомоги, а комплексних змін на рівні редакційних політик і державних підходів. Вона наголосила, що без цього неможливо забезпечити системну безпеку у професії.
Член Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення Максим Онопрієнко зі свого боку підкреслив, що безпека журналістів має стати не особистою відповідальністю, а елементом державної політики.
“Національна рада не лише контролює дотримання законодавчих заборон щодо сексизму, дискримінації та розпалювання ненависті в медіа, а й працює на випередження. Зокрема, спільно з ГО “Жінки в медіа” проводиться аналіз гендерного профілю редакцій”, — заявив він.
Онопрієнко додав, що така аналітика допомагає виявляти проблеми нерівності в оплаті праці та доступі до посад. За його словами, у співпраці з міжнародними партнерами, зокрема UNESCO та ОБСЄ, а також силовими структурами, вже проводяться тренінги з фізичної й цифрової безпеки та надання психологічної допомоги журналістам.
Нагадаємо, Всесвітній день свободи преси щороку відзначають 3 травня. Його проголосила ООН у 1993 році на підтримку свободи слова та незалежної журналістики у світі.
Зазначимо, що у глобальному вимірі свобода преси переживає найгірший період за весь час існування рейтингу: середній показник серед 180 країн і територій опустився до рекордно низького рівня. Понад половину держав нині класифікуються як такі, де ситуація зі свободою слова є “складною” або “дуже серйозною”.
Натомість Україна покращила свої позиції у глобальному рейтингу свободи преси й у 2026 році посіла 55-те місце серед 180 країн і територій, піднявшись на сім сходинок у порівнянні з попереднім роком.
У 2025 році рівень свободи у світі знизився вже двадцятий рік поспіль: погіршення зафіксували у 54 країнах, тоді як покращення – лише у 35. Про це повідомляє організація Freedom House у звіті “Свобода у світі 2026: Зростаюча тінь автократії”.