Вступ-2026: що держава пропонує абітурієнтам з окупованих та прифронтових територій

Вступна кампанія 2026 року офіційно стартує 1 липня і триватиме до 15 жовтня. Для молоді з тимчасово окупованих територій (ТОТ) та зон активних бойових дій держава передбачила спеціальні умови – вступ без обов’язкового НМТ, “нульовий курс”, який дає 15 додаткових конкурсних балів і “підйомна” підтримка в розмірі 50 тисяч гривень.

Проте в березні 2026 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що в Україні досі немає чіткого, стабільного і зрозумілого механізму вступу для молоді з окупованих територій, а кількість абітурієнтів з ТОТ до українських університетів за спрощеною процедурою зменшилася.

Якщо 2024 року за квотою-2 вступили 11 325 осіб, то у 2025-му – вже 9418, що приблизно на 17% менше. В Офісі омбудсмана це пов’язують не лише з безпековими ризиками, а й із системними проблемами самої процедури вступу.

ZMINA зібрала інформацію про можливості для абітурієнтів з ТОТ та вступну кампанію 2026 року.

Цьогорічна кампанія регулюється наказом Міністерства освіти і науки № 373 від 26 лютого 2026 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 20 березня. Документ, у якому міститься і Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році, оприлюднили 24 березня. Торік відповідний порядок опублікували майже на місяць пізніше – у квітні, що спричинило критику. 

Серед ключових змін для всіх вступників у 2026 році:

• можна подати до 10 заяв на вступ до вишів, з них до п’яти – на бюджет;
• система пріоритетів поширена і на магістратуру (включно з контрактом);
• вага творчого конкурсу зросла до 0,7;
• мотиваційні листи скасовано;
• оцінювання в закладах вищої освіти (у формі творчого конкурсу, вступного іспиту для іноземців, співбесіди, фахового іспиту, фахового заліку, співбесіди замість ЄВІ тощо) здебільшого відбувається очно (крім окремих категорій, зокрема вступників з ТОТ; тих, хто складав НМТ у 2026-му за кордоном; військовослужбовців; членів збірних команд України, які перебувають на змаганнях або навчально-тренувальному зборі за межами країни);
• результати випускних іспитів у країнах Європи визнаються замість НМТ.

Освітні центри

Для молоді з окупованих територій передбачено окремий набір умов, які мають полегшити доступ до освіти. Вступники можуть обирати між складанням НМТ і проходженням співбесіди безпосередньо в університеті, а в окремих випадках – комбінувати ці формати. 

Важливо, що відсутність українського паспорта не є перешкодою: досить свідоцтва про народження. 

Так само необов’язково мати український атестат – його можна отримати через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”. Для цього в уповноваженій школі потрібно буде скласти два іспити (можна дистанційно): з української мови та історії України.

Після звернення до освітнього центру абітурієнта скеровують до уповноваженої школи, де він проходить річне оцінювання. Після складання іспитів школа замовляє українське свідоцтво про повну загальну середню освіту, а на перехідний період вступник отримує довідку про успішне проходження оцінювання і державної підсумкової атестації. 

Фактично це означає, що вступник має одразу визначитися з університетом: з “окупаційним” атестатом можна вступати лише до одного закладу – того, через який буде оформлено український документ про освіту. 

Читайте також: Як механізм атестації знань та умінь, отриманих в окупації, може посилити українську економіку

Саме освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” залишаються ключовим інструментом реалізації спрощеної процедури. Вони працюють на базі університетів і фактично виконують функцію посередника між вступником і системою освіти. На практиці це представники приймальної комісії, які допомагають оформити документи, організовують проходження річного оцінювання та супроводжують під час вступу.

У відповідь на запит видання ZMINA Міністерство науки та освіти України повідомило, що актуальні контакти освітніх центрів 2026 року будуть опубліковані до 1 червня на сайті в розділі “Інформація для осіб з ТОТ та ВПО”.

Чи розшириться мережа освітніх центрів “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” у 2026 році порівняно з 2025-м – у МОН не відповіли. Проте торік загальна кількість таких центрів становила 205. Найбільше було в Києві (32), Дніпропетровській (28), Одеській (21) та Харківській (21) областях. Найменше – у Волинській, Чернівецькій (по два) та Херсонській (один) областях.

Алгоритм вступу через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” детально пояснювала громадська організація “Донбас SOS”.

Квота-2

Право на використання квоти-2 (бюджетні місця для вступників з ТОТ та зон активних бойових дій) мають особи, які: 

• проживають або проживали на тимчасово окупованих територіях;
• проживають на територіях активних бойових дій;
• були вимушено переміщені зі згаданих вище територій.

Умови вступу залежать від дати виїзду. Вступники, які ще перебувають на ТОТ або перемістилися після 1 жовтня 2025 року, можуть самостійно обрати формат вступу – за результатами НМТ або за результатами співбесіди в обраному університеті.

Ті вступники, які перемістилися з тимчасово окупованих територій або територій активних бойових дій до 1 жовтня 2025 року, також можуть претендувати на квоту-2, однак лише за результатами НМТ.

Квота-2 існує з 2016 року. За 10 років вона перетворилася на системний інструмент залучення молоді з окупованих територій до українського освітнього простору. Проте правозахисники наголошують на недостатній кількості бюджетних місць для вступників з ТОТ.

Загалом у вишах обсяг квоти становить 10% (але не менш ніж одне місце), проте в переміщених університетах або закладах Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей цей показник сягає 40%. Згідно з реєстром субʼєктів освітньої діяльності, в Запорізькій області закладів вищої освіти державної та комунальної власності вісім, у Миколаївській – вісім, Сумській – вісім, Харківській – 24, Чернігівській – шість.

Відповідно до порядку приймання на навчання для здобуття вищої освіти у 2025 році, до областей, де квота становить 40%, належала й Київська з 11 закладами вищої освіти. У порядку 2026 року її немає.

Офіційного переліку переміщених (тимчасово переміщених) вищих навчальних закладів наразі немає. Проте, згідно з постановою Кабміну від 13 жовтня 2015 року № 935, в Україні було 20 державних вищих навчальних закладів, переміщених з району проведення антитерористичної операції.

У листопаді 2025 року в інтерв’ю виданню “РБК-Україна” заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко заявив, що в Україні після 2022 року 30 переміщених університетів, які розпорошені по різних містах. Варто зауважити, що деякі університети переміщувалися повторно.

Зруйнована російськими снарядами будівля Маріупольського державного університету в Маріуполі. Фото: Маріупольський державний університет

За даними Державної служби статистики, в Україні станом на 2024 рік налічувалося 314 закладів вищої освіти, з них 173 – державної та 107 – комунальної власності.

Тобто, за приблизними підрахунками, квота-2 становить 40% місць у близько 90 вищих навчальних закладах державної та комунальної власності, понад половину з яких розташовані в прифронтових регіонах. Тоді як у решті ВНЗ (яких близько 200) квота становить 10%.

Така різниця створює суперечливу ситуацію. З одного боку, держава намагається підтримати університети, які постраждали від війни. З іншого – вступники з ТОТ мають більше шансів потрапити саме до тих закладів, де безпекова ситуація є складнішою.

У серпні 2025 року правозахисники закликали МОН забезпечити достатню кількість бюджетних місць для вступників з ТОТ. У разі їхньої нестачі таких абітурієнтів можуть зараховувати на контракт із подальшим правом переведення на вакантні бюджетні місця. Водночас у черговості переведення серед пільгових категорій вступники з ТОТ перебувають майже в кінці списку.

Читайте також: Квест за освітою: через що проходять діти з окупації, щоб навчатися в Україні, і як може допомогти держава

У відповідь на запит ZMINA МОН не надало точної кількості місць за квотою-2 в закладах вищої освіти на 2026 рік. Проте на заході “Вступна кампанія – що потрібно знати про вступ на бакалаврат, магістратуру й аспірантуру у 2026 році” Микола Трофименко повідомив, що формування державного замовлення здійснює Міністерство економіки, тож наразі очікується оприлюднення кількості бюджетних місць.

“Мінекономіки анонсувало, що підхід до формування державного замовлення буде змінений. Очікуємо, що пріоритет держави, порівняно з минулим роком, не зміниться, тому що в топах бюджетних місць були інженерні, будівельні, IT, медичні спеціальності – ті, які сьогодні необхідні державі для відбудови, оборони й розвитку реального сектору економіки”, – сказав Трофименко.

Від обсягу державного замовлення залежить і кількість місць за квотою-2, яка становить від 10% до 40% загальної кількості бюджетних місць у закладі вищої освіти.

Нульовий курс

Для тих, хто не готовий одразу вступати на перший курс, держава пропонує підготовче відділення – так званий нульовий курс. Це три-шість місяців підготовки до НМТ або вступних іспитів, адаптації до університетського середовища та психологічної підтримки.

Програма є повністю безкоштовною для молоді з ТОТ та інших вступників, визначених державою, зокрема молоді, звільненої з незаконного утримання, та військовослужбовців після служби. Проєкт реалізується в межах ініціативи президента Bring Kids Back UA та є частиною державної програми “Відкритий шлях до вищої освіти”.

Що держава покриває для молоді з ТОТ:

• навчання на підготовчому відділенні (безкоштовно);
• проживання в гуртожитку (безкоштовно);
• щомісячна споживча допомога – 3328 гривень у 2026 році.

Додатковий бонус: випускники підготовчого відділення, які того ж року вступають до університету, де проходили підготовку, отримують 15 додаткових балів до конкурсного бала на спеціальностях з особливою підтримкою.

Зимовий набір на “нульовий курс” уже відбувся. Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко повідомив, що станом на початок березня 2026 року навчання на “нульовому курсі” розпочали 1027 осіб у 46 закладах вищої освіти. З них 454 навчаються очно, ще 573 – дистанційно. 

Серед учасників 220 належать до пільгових категорій, решта 807 – інші вступники. Загалом, за його словами, заявки на участь у програмі подали 2460 осіб.

Заступник міністра освіти Микола Трофименко; до 2025 року був ректором Маріупольського державного університету. Фото: Микола Трофименко у фейсбуці

Коаліція правозахисних організацій зазначала, що запуск експериментального проєкту “Відкритий шлях до вищої освіти” (постанова № 1628) став важливим кроком у подоланні освітніх втрат і розширенні підтримки для молоді з ТОТ. 

Водночас, за їхніми оцінками, вимоги до подання документів для зарахування досі не враховують реальних обставин, у яких перебуває ця молодь: відсутність українського паспорта й атестата, обмежений доступ до навчання у випускному класі української школи, а також неможливість користуватися цифровими сервісами, зокрема “Дією”.

Читайте також: Хто виграє у битві за українську молодь з ТОТ: експерти порівняли освітні політики України та Росії

“Підйомні” 50 тисяч

Одним з елементів державної політики реінтеграції є одноразова грошова допомога в розмірі 50 тисяч гривень для дітей і молоді віком від 18 до 23 років, які після 6 червня 2025 року виїхали з тимчасово окупованих територій на підконтрольну Україні територію. Ця виплата не залежить від інших соціальних допомог і може нараховуватися паралельно з ними.

Механізм її отримання регулюється урядовим порядком № 551. Виплати здійснює Державна служба України в справах дітей, а кошти перераховують на банківські рахунки отримувачів. 

Водночас ключовою умовою залишається підтвердження факту повернення, а процедура залежить від обставин виїзду. 

Якщо дитина повертається разом із законним представником, підставою для виплати може бути індивідуальний план реінтеграції, дані з державного реєстру депортованих дітей або підтвердження від СБУ. У випадках, коли повернення відбувається без супроводу або без оформленого плану, необхідні додаткові підтвердження – зокрема, від Омбудсмана чи інших офіційних джерел. 

Окремі правила діють і для осіб з-поміж дітей (українці віком від 18 до 23 років, які на час збройної агресії РФ не досягли повноліття): вони також мають право на допомогу, але лише за наявності документального підтвердження факту прибуття.

Фактично ж доступ до виплати значною мірою залежить саме від наявності індивідуального плану повернення. Це комплексний документ, який охоплює маршрут евакуації, перелік необхідних документів і подальший соціально-психологічний супровід. Його зазвичай формують громадські та благодійні організації ще до виїзду людини з окупації та погоджують у профільній службі.

Така прив’язка до плану створює бар’єр для тих, хто виїжджає самостійно або звертається по допомогу вже після повернення. Станом на зараз такі люди фактично не можуть отримати виплату. 

У Державній службі України в справах дітей визнають проблему і готують зміни до порядку. Як пояснила очільниця служби Валентина Зозуля в коментарі виданню “Крим.Реалії”, планується дозволити виплати й без індивідуального плану, якщо факт депортації чи примусового переміщення підтверджений іншими джерелами, зокрема СБУ або відповідним реєстром. Водночас ці зміни набудуть чинності лише після ухвалення урядом.

Керівниця Державної служби України в справах дітей Валентина Зозуля. Фото: Мінсоцполітики

Державна служба в справах дітей у відповідь на запит видання ZMINA повідомила, що станом на 31 березня 2026 року “підйомну” допомогу отримали 295 дітей та осіб з їхнього числа, а загальна сума виплат становила 14,75 млн грн.

Освіта – частина реінтеграції

Коаліція правозахисних організацій і у документі “17 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України у 2026 році” наголошує, що доступ до освіти для дітей і молоді з тимчасово окупованих територій є важливою частиною політики реінтеграції. Освіта розглядається як спосіб надолуження навчальних втрат, мотив для виїзду з окупації та інструмент подальшої адаптації молоді в Україні.

Водночас правозахисники підкреслюють, що для реальної роботи цієї системи потрібні зміни в законодавстві, які враховуватимуть наслідки окупації та війни. Серед пропозицій – об’єднання освітніх центрів “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” в єдину ефективнішу систему, можливість складати вступні іспити онлайн на захищених платформах за прикладом НМТ, а також чіткий порядок визнання результатів навчання для тих, хто жив на ТОТ (відповідно до закону № 3482-IX).

Для молоді, яка перебуває на ТОТ і планує виїзд, діє підтримка, яка передбачає безкоштовний і конфіденційний виїзд, супровід на всіх етапах і допомогу з безпечними маршрутами навіть без документів.

Report a typo