Офіс Омбудсмана просить уряд усунути системні проблеми в доступі молоді з окупації до української освіти

Офіс Омбудсмана констатував, що кількість вступників з тимчасово окупованих територій, які обирають українську вищу освіту, залишається порівняно невеликою через численні системні бар’єри, включно з небезпечним виїздом, інформаційною ізоляцією та відсутністю фінансової підтримки.

Про це йдеться в Спецдоповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій (ТОТ) України.

У 2020 році Міносвіти розширило мережу освітніх центрів, які спочатку діяли лише на базі переміщених ЗВО, та надало можливість вступникам з ТОТ обирати будь-який центр незалежно від його назви. Розширилася також і географія центрів.

Офіс Уповноваженого констатує, що кількість вступників, які з 2014 року обирають українську вищу освіту та приїжджають з ТОТ на підконтрольні території, залишається порівняно невеликою. 

Більшість вступників з ТОТ вирішують переїхати на підконтрольні Україні території одразу після закінчення школи або під час навчання у випускних класах. Щоб розв’язати виклики, пов’язані із серйозними перешкодами під час виїзду у 2022 році, українська влада впровадила можливість вступу через дистанційну співбесіду або творчий конкурс.

Офіс Уповноваженого констатує, що цього не досить, і вказує, що інституційна спроможність системи вищої освіти щодо роботи з вступниками з ТОТ лишається обмеженою. Утім, деякі заклади вищої освіти, зокрема переміщені з окупації, активно працюють над створенням сприятливих умов для таких вступників.

“Релоковані університети демонструють системний підхід до підтримки вступників із ТОТ. Водночас потрібно вжити заходів із формування зацікавленості в інших ЗВО та забезпечити їх ресурсами для надання фахових консультацій вступникам, щоб уникнути плутанини та відтоку потенційних вступників. Важливо організовувати додаткові навчання та тренінги для працівників освітніх центрів, щоб вони могли надавати кваліфіковані консультації вступникам із ТОТ”, – рекомендують в Офісі Уповноваженого.

Крім того, у відомстві констатують, що на системному рівні спостерігається відсутність чіткого визначення статусу вступника з ТОТ, та вказують на неузгодженість підходів до різних вікових категорій вступників. Особливо гострою є проблема нерівних умов доступу до освітніх ресурсів у порівнянні з іншими категоріями вступників, що створює додаткові бар’єри для реалізації права на освіту й у деяких випадках – сегрегацію.

Офіс Омбудсмана називає питання організації безпечного виїзду з окупації першочерговою проблемою в забезпеченні доступу випускників до української освіти. Адже абітурієнти та їхні батьки змушені проходити через фільтраційні пункти держави-агресора. Крім того, ці території регулярно зазнають обстрілів.

Процес перетину кордонів РФ і Республіки Білорусь і надалі ускладнений. Офісу Уповноваженого відомі випадки відмови в перетині з боку уповноважених органів Республіки Білорусь через відсутність українських документів. Це вимагає звернення особи до закордонної дипломатичної установи України для отримання довідки на повернення в Україну, і цей процес не завжди успішний.

Читайте також: Пункт пропуску Доманове – Мокрани лишається найбезпечнішим шляхом виїзду з окупації – волонтери

Крім того, ситуація ускладнюється непередбачуваністю витрат на території РФ і Білорусі, де абітурієнти до того ж можуть зазнати додаткової перевірки та залякування. Такі труднощі можуть значно затримати процес виїзду або навіть змусити студентів відмовитися від планів на освіту в Україні, переконані в Офісі Уповноваженого.

Особливо вразливою категорією є вступники без супроводу батьків, які стикаються з юридичними складнощами оформлення документів.

Додатково вступники наражаються на небезпеку під час використання українських освітніх ресурсів через ризик відстежування з боку окупаційної влади онлайн-активності. Це позначається на якості підготовки до складання іспитів.

Іншим викликом для таких дітей є інформаційні бар’єри, що суттєво ускладнюють процес підготовки до вступу. Обмежений доступ до сайтів українських університетів та Міносвіти через блокування цих вебсторінок з боку країни-агресора, відсутність узагальненої інформації для вступників створюють ситуацію інформаційної ізоляції для таких дітей.

Офіс Уповноваженого вказує, що на сторінках університетів розміщено застарілу або неповну інформацію, що ускладнює ухвалення рішень щодо вступу. 

Додатково варто зазначити неповноту наявної на сайті Міносвіти інформації: відсутні чіткі алгоритми дій, звернення за вказаними контактами передбачає кількаденне очікування відповідей, що може бути критичним у випадку дітей та молоді, які вже вирушили на підконтрольну територію.

Серед іншого Офіс Уповноваженого вказує, що упродовж останніх кількох років, зокрема у 2023 та 2024 роках, порядки приймання на навчання для здобуття вищої та фахової передвищої освіти затверджуються лише в березні. А такі пізні строки суттєво ускладнюють процес планування вступу, оскільки вступники не мають чіткої інформації про правила та вимоги до вступу.

Крім того, затримування впливає на підготовку необхідних інформаційних матеріалів, таких як брошури, сайти університетів, роз’яснення для освітніх центрів, вступних комісій, на організацію вступної кампанії загалом. Це створює додаткові труднощі для всіх учасників процесу, оскільки процес вступу стає менш прозорим і прогнозованим. Цьогоріч Міносвіти затвердило порядок вступу у квітні. 

Також в Офісі Уповноваженого вказують на соціально-економічні труднощі, які проявляються в недостатній фінансовій стабільності. Згідно з результатами комплексного опитування студентства, яке провів релокований із Криму Центр громадянської просвіти “Альменда”, кожному другому студенту грошей вистачає лише на їжу і проїзд, а кожному п’ятому й на це бракує.

Щоб мати гроші на життя, третина студентів з ТОТ працює паралельно з навчанням, що, ймовірно, може впливати на якість їхнього навчання. У таких умовах важливими для підтримки студентства є академічна, соціальна стипендії та інші соціальні виплати, наголошують в Офісі Уповноваженого.

“Фокус уваги вступника / студента зміщується на необхідність забезпечувати себе. А час, який має бути відведений на здобуття якісної вищої освіти й інтеграції в нове суспільство, стає часом для заробітку”, – пояснили представники Уповноваженого.

Серед іншого такі абітурієнти та студенти несуть тягар фінансових витрат, пов’язаних з переїздом і початковим облаштуванням на новому місці. Для частини родин з окупації необхідні на переїзд видатки є непіднімною сумою. Наразі в Україні відсутні інструменти фінансової підтримки від урядових і неурядових організацій для молоді, що наважується на виїзд задля здобуття освіти.

Серед інших проблем, на які вказує Офіс Уповноваженого, – відсутність документів, що посвідчують особу. Особливо ця проблема стосується територій, що були тимчасово окуповані до повномасштабного вторгнення. У відомстві вважають, що за кілька років така проблема може спостерігатись і на ТОТ із 24 лютого 2022 року: молодь, що досягла 14-річчя, не матиме ID-карток.

Викликом для таких дітей лишається й процедура отримання українських ID-карток. Окрім того, що це потребує часу, який у процесі виїзду з ТОТ і подання документів до ЗВО є критичним фактором, досі відсутні в Україні дієві інструменти верифікації людини. Механізм, який передбачає залучення двох осіб для підтвердження особи, стає перешкодою для молоді, що не має контактних осіб на підконтрольній уряду України території.

Читайте також: Як громадянам в окупації отримати паспорт України

Обмеження доступу до українських, українськомовних матеріалів та брак навчальних, навчально-методичних матеріалів для підготовки до вступних випробувань – ще один барʼєр. Особливо гостро це питання стоїть для вступників з територій, що перебувають у тимчасовій окупації починаючи з 2014 року. Як відомо, Російська Федерація незаконно змінила систему освіти на цих територіях з українських стандартів на російські. Тож діти не навчаються українською мовою, не можуть спілкуватись українською та не мають української мови та історії України як навчальних предметів. 

Ситуація ускладнюється ще й тим, що окупаційна влада прицільно працює над знищенням українських, українськомовних книжок на ТОТ, а отже діти та молодь не мають змоги навчатися за друкованими матеріалами.

Напередодні “Альменда” також указувала на суттєві освітні втрати й розрив у знаннях через тривале перебування в умовах тимчасової окупації. Особливо відчутними можуть бути прогалини в мовно-літературній, громадянській та історичній освітніх галузях, вважають кримські правозахисники й наголошують, що такі прогалини, особливо для дітей та молоді з ТОТ до повномасштабного вторгнення, не можуть бути подолані самотужки, без доступу до спеціально розроблених матеріалів для самоспрямованого навчання та роботи мінігруп у дистанційному форматі, що також становить для дітей та їхніх родин додаткові безпекові ризики.

“Такі освітні втрати, потенційне упереджене ставлення викладачів і одногрупників не тільки впливають на здатність дітей та молоді з ТОТ вступати в ЗВО на підконтрольних територіях, а й загалом мають вплив на економічну ситуацію в Україні майбутнього, адже якість людського капіталу визначає спроможність держави будувати міцну економіку”, – наголошують в Офісі Уповноваженого.

Читайте також: Як абітурієнтам з окупації підготуватися до ДПА, НМТ та ЗНО: правозахисники підготували пояснення

Офіс Уповноваженого також вважає, що майбутнє релокованих закладів, які стали своєрідними осередками для здобуття освіти молоддю з ТОТ, потребує особливої уваги. Цінним є досвід Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, який відновив свою діяльність у 2016 році.

Утім, цей досвід дає змогу виявити низку проблемних аспектів, таких як забезпечення матеріально-технічної бази, адаптації до нових умов функціонування та залучення студентів з окупації, йдеться в доповіді. Зокрема, наразі існує потреба у створенні загальної програми підтримки, спрямованої на збереження потенціалу релокованих закладів освіти та забезпечення їхньої стабільності в умовах змін. 

Щоб усунути проблеми в системі забезпечення рівного доступу дітей з ТОТ до української освіти, Офіс Уповноваженого надав міністерствам такі рекомендації: 

Міносвіти та закладам вищої освіти:

•  Забезпечити своєчасне щорічне затвердження порядків приймання та правил приймання на навчання для здобуття вищої, фахової передвищої освіти, зокрема в частині вступу дітей та молоді з ТОТ.
• Ухвалення до 1 січня року вступу необхідне для своєчасного розроблення та поширення до початку вступної кампанії, зокрема серед закладів вищої освіти, інформаційних матеріалів про діяльність освітніх центрів та порядок вступу дітей з ТОТ, які підлягають розміщенню на вебсайтах та інформаційних стендах.
• Забезпечити діяльність освітніх центрів і координацію їхньої роботи. Необхідним є створення єдиного координаційного центру для вступників з ТОТ, який здійснюватиме узгодження дій між різними державними органами, закладами освіти та організаціями громадянського суспільства.
• Освітні центри мають працювати в режимі надання інформації та консультації на постійній основі протягом року, а не лише під час вступної кампанії. Має бути визначений правовий статус працівників освітніх центрів для забезпечення їхнього постійного працевлаштування та належної оплати праці. Важливим є регулярне підвищення кваліфікації працівників центрів, особливо щодо специфіки роботи з вступниками з ТОТ. Провайдерами такого навчання можуть бути релоковані заклади післядипломної освіти.

Міносвіти, Міністерству цифрової трансформації України та Міністерству розвитку громад та територій України:

• Забезпечити варіативність та адаптованість вступу через запровадження дистанційних можливостей. Передбачається створення захищених онлайн-платформ для дистанційного проходження вступних випробувань, проведення співбесід і подання документів. Необхідним є забезпечення можливості проходження всіх етапів вступної кампанії дистанційно з дотриманням безпекових протоколів. Має бути передбачена технічна підтримка вступників і консультування щодо використання онлайн-інструментів. Важливим є забезпечення доступу до платформ через захищені канали зв’язку та з можливістю використання VPN.

МЗС України та Державній міграційній службі України:

• Сприяти у виїзді на підконтрольну територію України охочим здобувати вищу освіту. Охочі виїхати на підконтрольну територію України для здобуття вищої освіти мають бути забезпечені належною підтримкою, передусім консультаційною, під час планування виїзду, зокрема обрання шляхів, підготовка документів, безпекові застереження. Реалізація цієї рекомендації передбачає створення єдиного інформаційного ресурсу з актуальною та повною інформацією про можливості вступу, умови навчання, доступні форми підтримки. В Офісі Омбудсмана наголошують, що інформація має бути доступною через захищені канали зв’язку, дублюватися мовами корінних народів. Необхідно забезпечити постійне оновлення інформації та можливість отримання консультацій через різні канали комунікації. 

Міносвіти: 

• Затвердити порядок та забезпечити визнання результатів навчання осіб, які проживали на ТОТ, на рівні вищої освіти. Реалізація цієї рекомендації передбачає затвердження та реалізацію порядку, передбаченого Законом України “Про освіту”, а реалізація порядку має передбачати підготовку процедур на рівні Міносвіти та університетів щодо порядку визнання, визначення переліку уповноважених закладів, зокрема закладів загальної середньої освіти, в разі потреби отримання документів про середню освіту.

Раніше представниця президента України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Ольга Куришко висловила переконання, що важливо знайти нові механізми для забезпечення доступу до освіти молоді з окупації, оскільки через російські обмеження на виїзд у 2024 році, до прикладу, з Криму до українських університетів змогли вступити лише 50 абітурієнтів.

Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.