Світ втрачає свободу вже двадцятий рік поспіль: у 2025 році погіршення зафіксували у 54 країнах, а покращення – лише у 35
У 2025 році рівень свободи у світі знизився вже двадцятий рік поспіль: погіршення зафіксували у 54 країнах, тоді як покращення – лише у 35.
Про це повідомляє організація Freedom House у звіті “Свобода у світі 2026: Зростаюча тінь автократії”.
Фото: CanvaДослідники зазначають, що найбільше на падіння свобод вплинули військові перевороти та дії чинних лідерів, які придушують мирні протести або змінюють правила під себе. Наприклад, у Гвінеї-Бісау збройні люди зірвали вибори, увірвалися до виборчої комісії та знищили бюлетені, що спричинило найбільше падіння показників за рік. У Мадагаскарі військові усунули обрану владу, а в Буркіна-Фасо силовики та пов’язані з владою угруповання вдавалися до масових убивств і примусового переміщення цивільних.
У Танзанії влада провела вибори без реальної конкуренції: опозиційних кандидатів не допустили, медіа обмежили, а політичних опонентів переслідували, зокрема через насильницькі зникнення. Протести супроводжувалися масовим насильством, унаслідок чого загинули щонайменше тисяча людей.
У Сальвадорі влада переслідувала науковців і критиків уряду, тиск на медіа змусив журналістів залишати країну, а держава вилучала землю без компенсації. Парламент, який контролює партія президента Наїба Букеле, скасував обмеження президентських термінів і фактично відкрив шлях до безстрокового переобрання.
У Грузії антиурядові протести, що почалися у 2024 році, тривали й у 2025-му. Поліція застосовувала силу до демонстрантів, а опозиція стикалася з нападами, переслідуванням і новими обмеженнями. У Сербії влада тиснула на викладачів, які підтримали студентські антикорупційні протести, позбавляючи їх зарплат і контрактів, а поліція застосовувала надмірну силу.
У країнах із найгіршими показниками ситуацію визначали війни та репресії. У Судані бойові дії між армією та парамілітарними силами призвели до масових убивств, сексуального насильства та примусового переселення. У М’янмі військова хунта обмежила участь громадян у політиці та заборонила критику виборів на тлі триваючої громадянської війни. В Ірані влада масово затримувала людей і депортувала мільйони мігрантів без належних процедур.
У Росії та Китаї показники формально не змінилися, але влада посилила тиск на інакодумців: у Росії переслідували за антивоєнні висловлювання, а в Китаї карали журналістів і обмежували протести та поїздки за кордон.
Навіть у демократичних країнах зафіксували відкат. У Болгарії політична криза після виборів і корупційні скандали спричинили падіння показників. В Італії влада послабила антикорупційні механізми та обмежувала діяльність громадських організацій. У США зниження пов’язали з політичною поляризацією, блокуванням роботи Конгресу, тиском на свободу слова та ослабленням антикорупційних запобіжників.
Водночас автори звіту фіксують і позитивні зрушення. Болівія, Фіджі та Малаві підвищили свій статус до “вільних” завдяки конкурентним виборам і зміцненню судової системи. Шрі-Ланка покращила показники після зміни влади, а Сирія і Габон демонструють обережний прогрес у відновленні інституцій і послабленні обмежень прав.
Загалом дослідники наголошують: попри окремі позитивні приклади, глобальний тренд залишається негативним – авторитарні практики поширюються, а демократичні інституції та базові свободи продовжують втрачати стійкість у різних частинах світу.
Нагадаємо, що The Economist у своєму аналізі дійшов до висновку, що демократичні держави поступово руйнують незалежність медіа, використовуючи інструменти, притаманні авторитарним режимам. Атаки на журналістику в демократіях стають системними й мають вимірювані наслідки.
Дослідники встановили: якщо свобода преси знижується, згодом зростає рівень хабарництва – навіть з урахуванням доходів, попереднього рівня корупції та глобальних тенденцій. Цей зв’язок має відкладений ефект: у середньому минає близько чотирьох років, перш ніж проявляється половина наслідків. Тобто влада може придушити медіа сьогодні, а суспільство відчує масштаб корупції вже після наступних виборів.
Процес працює й у зворотному напрямі. Коли корупція зростає, свобода медіа зменшується ще більше, бо посадовці намагаються приховати зловживання.
