Офіс президента вп’яте відмовився реєструвати петицію про звільнення генерального прокурора

Офіс президента вже вп’яте відмовився зареєструвати петицію виконавчої директорки Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк із закликом до президента ініціювати звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка. Формально в ОП пояснили це тим, що петиція нібито не відповідає вимогам законодавства.

Про це повідомили в ЦПК.

Скриншоти, опубліковані ЦПК

Каленюк зазначила, що текст її петиції майже дослівно повторює аналогічну петицію 2019 року щодо генпрокурора Руслана Рябошапки, яку тоді без проблем реєстрували. Вона вважає, що відмови відображають страх президента втратити контроль над Генпрокуратурою та небажання просувати Україну до Європейського Союзу. 

У відповіді на окреме звернення ЦПК Офіс президента пояснив, що підставою для звільнення генпрокурора може бути його власна заява про відставку або подання відповідного органу, який здійснює дисциплінарне провадження. Отже, за словами Каленюк, в ОП вважають, що президент може ініціювати звільнення, лише якщо сам генпрокурор цього захоче.

ЦПК наголошує, що такий підхід знецінює сенс електронних петицій як механізму впливу громадян на владу, адже петиції подають саме для того, щоб спонукати президента діяти, а не чекати добровільних рішень посадовців. 

Водночас ЄС прямо вимагає від української влади зробити процедуру призначення генерального прокурора прозорою, об’єктивною та заснованою на заслугах через проведення повноцінного конкурсу. Ігнорування цих вимог та збереження політичного контролю над прокуратурою, на думку ЦПК, віддаляє Україну від членства в ЄС.

Організація планує продовжувати законні спроби змусити Офіс президента відреагувати на заклик громадськості щодо звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка та наполягатиме на реформі відбору генпрокурора відповідно до стандартів ЄС.

Нагадаємо, що, за даними видання “Українська правда”, генеральний прокурор Руслан Кравченко разом з колишнім очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком був головним ініціатором атаки на НАБУ та САП. Саме Кравченко розробляв механізми, щоб підпорядкувати антикорупційні органи прокурорській вертикалі та обмежити їхню незалежність.

Генеральний прокурор координував процес відновлення контролю над антикорупційною системою і керував провадженнями, які не брали інші відомства. Він виконував роль прискорювача процесу, коли слідчі СБУ або ДБР відмовлялися розслідувати справи проти антикорупціонерів, і переспрямовував їх на потрібні структури. Кравченко швидко налагодив комунікацію з парламентськими фракціями та лідерами заколотників проти Єрмака, що допомогло йому закріпити позиції в системі й зберегти керівництво ОГП.

Фото обкладинки: УНІАН