Законопроєкт “Про медіа”: норму щодо блокування онлайн-ЗМІ пом’якшили

Парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні, присвяченому розгляду законопроєкту “Про медіа”, вніс деякі правки в таблицю до другого читання, яку його члени підтримали 6 грудня. Зокрема, норму щодо блокування онлайн-медіа зменшили з одного місяця до 14 днів, для зареєстрованих онлайн-ЗМІ норму про блокування скасували.  

Про це пише “Детектор медіа”.

Фото з відкритих джерел

Як уточнив голова комітету Микита Потураєв, не дійшли згоди щодо пропозицій фракції “Батьківщина” про видалення або кардинальну зміну норм, що стосуються діяльності медіа під час виборів, а також щодо пропозицій фракції “Європейська солідарність”, які стосуються державного каналу “Рада” і відновлення цифрового мовлення 5 каналу, “Прямого” й “Еспресо”.

Більшістю голосів комітет урахував поправку щодо частини 14 статті 116, яку пропонується викласти в такій редакції: “У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом онлайн-медіа грубого порушення застосовувати такі заходи реагування:

• штраф;
• штраф у подвійному розмірі у випадку вчинення впродовж одного місяця другого або третього грубого порушення після застосування штрафу, рішення про які не було скасовано у визначеному законом порядку;
• заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду у випадку вчинення впродовж одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку”.

Водночас член комітету від “Європейської солідарності” Микола Княжицький заявив, що, на думку його фракції, зупиняти роботу як зареєстрованих, так і не зареєстрованих онлайн-медіа можна лише за рішенням суду.

Більшістю голосів члени комітету підтримали зміну абзацу 5 частини 13 статті 116: “Тимчасова заборона поширення онлайн-медіа у випадку вчинення значного порушення, якщо впродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано у визначеному законом порядку. Строк тимчасової заборони становить 14 календарних днів”.

Вони також внесли кілька технічних правок, що стосуються провайдерів аудіовізуальних сервісів та співрегулювання: ця правка має на меті вдосконалення механізму співрегуляції задля синхронізації його з Європейською директивою.

За словами Княжицького, його фракція ще не ухвалила рішення щодо позиції стоосвно закону про медіа. Він озвучив кілька принципових питань, які турбують його колег.

“Ми як опозиція вважаємо, що закон непогано підготовлений, і стоїмо за євроінтеграцію, але стоїмо на тих принципах, що ніколи не затвердимо існування державного телебачення. І ми не вважаємо, що можна в позасудовий спосіб блокувати навіть незареєстровані ЗМІ”, – наголосив він.

Нардеп уточнив, що члени його фракції “не проти голосувати за повернення до правок, бо це логічне продовження нашої роботи”, але голосувати загалом у цій ситуації не можуть.

“Позавчора ввечері наші три канали (5 канал, “Прямий” і “Еспресо”. – Ред.) ввімкнули в ефір усюди, крім Києва. Зранку їх знову вимкнули. Тому для нас важливо не тільки як закон написано, а й його імплементація. Наша принципова позиція полягає в тому, що ми не можемо говорити про свободу слова, а діяти інакше. Тому дії української влади з відновлення свободи слова мають синхронізуватися з ухваленням законодавства”, – сказав він.

Потураєв у коментарі “Детектору медіа” зазначив, що питання щодо каналу “Рада” та відновлення цифрового мовлення трьох каналів планують обговорити на погоджувальній раді. Далі можуть бути внесені пропозиції з голосу в сесійній залі під час ухвалення закону про медіа.

Щодо пропозицій фракції “Батьківщина”, нардеп виступив категорично проти того, щоб прибирати з документа положення про зміни до виборчого законодавства.

“Ці зміни напрацьовувалися спільно з “Опорою” та іншими громадськими організаціями. На необхідності таких змін наголошували міжнародні експерти. Вони мають ліквідувати всі двозначності в застосуванні норм щодо діяльності медіа під час виборів, а також усі чорні схеми, які застосовували політтехнологи під час виборів”, – переконаний Потураєв.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що представники громадських організацій та об’єднань звернулися до Верховної Ради та парламентських фракцій із закликом ухвалити новий Закон “Про медіа”.

Документ можуть проголосувати у Верховній Раді вже в грудні. Ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому нардепам рекомендував парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформполітики.

На початку листопада 2022 року Україна отримала висновки Європейської комісії щодо законопроєкту про медіа, ухвалення якого є необхідним для втілення аудіовізуальної директиви та просування України на шляху до вступу в Євросоюз.

Нагадаємо, що 30 серпня 2022 року Верховна Рада в першому повторному читанні підтримала проєкт закону “Про медіа”. У другому читанні документ мають розглянути протягом найближчих після ухвалення двох тижнів.

Закон “Про медіа” є одним із ключових документів, ухвалення яких необхідні для початку перемовин про вступ України до ЄС. Президент Володимир Зеленський планував підписати його в грудні.

Розробники проєкту закону запевнили, що його нову редакцію скерують до Європейської комісії, яка має оцінити, чи імплементує документ рекомендації Євросоюзу щодо медійної реформи в Україні. Попри це текст закону спричиняє постійні суперечки в медійному середовищі.

Так, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв, що законопроєкт має бути “суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови”.

Детальніше про полеміку критиків і прихильників указаного законопроєкту читайте за посиланням.