В Україні суд розглядає вже другу справу про визнання шлюбних відносин між двома чоловіками

Про це виданню ZMINA повідомив комунікаційний менеджер Харківського жіночого обʼєднання “Сфера” Яків Лавринець.

Фото: ХарківПрайд

Військовослужбовець 2-го корпусу “Хартія” Дмитро Лясковецький та його партнер Євгеній Донець звернулися до суду, щоб встановити факт проживання однією сім’єю – тобто фактичних шлюбних відносин.

Лясковецький пояснив, що як військовий він може отримати поранення, загинути або потрапити в полон. У такій ситуації його партнер не зможе потрапити до реанімації, а також не матиме права організувати поховання. Встановлення факту спільного проживання однією сім’єю, за його словами, зараз є єдиним юридичним інструментом, який дозволяє частково визнати їхні стосунки. Він також зазначив, що суддя під час розгляду справи поводився коректно, тому він розраховує на позитивне рішення.

13 березня Індустріальний районний суд Харкова провів друге судове засідання у цій справі. Підтримати пару до суду прийшли близько двадцяти людей, частина з них приїхала з Києва.

Голова громадської організації Військові ЛГБТ+, ветеран та захисник “Азовсталі” Олександ Деменко зазначив, що також очікує позитивного результату. Він додав, що якщо суд ухвалить інше рішення, активісти продовжать боротьбу та подадуть апеляцію. 

Наразі українське законодавство не дозволяє одностатевим парам юридично оформити свої стосунки. В Україні досі немає ані шлюбної рівності, ані закону про зареєстровані цивільні партнерства. Через це Донець не має юридичного статусу члена сім’ї військовослужбовця і не користується гарантіями, які держава надає родинам військових.

Співорганізаторка “ХарківПрайду” та президентка “Сфери” Анна Шаригіна наголосила, що нинішній розгляд можна вважати історичним, адже справа демонструє початок діалогу з державою. Ппід час засідання можна було побачити, які запитання ставить суддя та як суд аналізує ознаки сімейного життя. Шаригіна додала, що важко уявити настільки детальний аналіз життя гетеросексуальної пари перед реєстрацією шлюбу. Водночас вона підкреслила, що ЛГБТІК+ родини в Україні не мають юридичного статусу і через це позбавлені базових прав. Умови війни роблять цю проблему особливо гострою, адже люди залишаються юридично незахищеними, і держава має якнайшвидше змінити цю ситуацію.

Через відсутність правового визнання ЛГБТІК+ родини в Україні не можуть реалізувати низку базових прав. Зокрема, партнери не мають можливості ухвалювати рішення щодо лікування одне одного у критичних ситуаціях і відвідувати партнера в реанімації. Вони також не можуть виконувати останню волю партнера, розпоряджатися тілом після смерті або організувати поховання. Закон не передбачає права на утримання та догляд для непрацездатного партнера, можливості отримати лікарняний для догляду за хворим партнером чи оформити опіку над недієздатним партнером.

Крім того, партнери не можуть оформити спільне медичне страхування, спільно володіти майном або успадковувати його за законом із податковими пільгами. Для них також недоступні деякі соціальні інструменти, зокрема пільгове кредитування для сімей. У разі загибелі партнера людина не може отримати державну підтримку, а також не має гарантії, що її повідомлять про поранення, полон або смерть партнера.

Рішення у справі Дмитра Лясковецького та Євгенія Донця суд оголосить 20 березня 2026 року.

Нагадаємо, що у червні 2025 року Деснянський районний суд Києва підтвердив факт спільного проживання двох українських громадян-чоловіків як однієї сім’ї. Суд дійшов висновку, що між ними існують фактичні шлюбні відносини.

Один із заявників – Зорян Кісь – із 2024 року перебуває на дипломатичній службі за кордоном і намагався добитися дозволу на возз’єднання зі своїм партнером, Тимуром Левчуком. Проте Міністерство закордонних справ відмовилося визнати його цивільного партнера членом сім’ї, посилаючись на чинне законодавство, яке визнає шлюб лише як союз чоловіка і жінки. Після цього пара звернулася до суду.

Заявники повідомили, що живуть разом з 2013 року, у 2017 році провели цивільну церемонію одруження в Україні, а у 2021-му офіційно зареєстрували шлюб у США. У суді надали докази спільного побуту – фото, квитки, чеки, свідчення знайомих, які підтвердили, що пара мешкає разом, має спільні витрати, майно і веде спільне господарство.

Суд послався на положення Конституції України про рівність і гідність усіх громадян, а також на рішення Конституційного Суду, яке визначає, що членами сім’ї можуть вважатися не лише родичі, а й люди, які тривалий час спільно проживають та ведуть спільне життя.

Крім того, суд урахував практику Європейського суду з прав людини, зокрема справи Schalk and Kopf v. Austria, Fedotova and Others v. Russia, Маймулахін і Марків проти України та інші, де вказано, що відмова визнавати стосунки одностатевих пар порушує право на повагу до приватного і сімейного життя.

Читайте також: ЛГБТ-військові воюють за права, яких не мають: чому зареєстровані партнерства потрібні сьогодні, а не “після перемоги”