Суд у Харкові відмовив ЛГБТІК+ активістам Дмитру Лясковецькому та Євгену Донцю у праві на створення сім’ї через тиск праворадикалів

Індустріальний районний суд міста Харкова відмовив ЛГБТІК+-активістам Дмитру Лясковецькому та Євгену Донцю у праві на створення сім’ї. На їхню думку, рішення суд ухвалив під тиском праворадикалів, які прийшли під стіни суду.

Про це сказав ЛГБТІК-активіст, учасник ГО “Українські ЛГБТ+-військові та ветерани за рівні права” Дмитро Лясковецький у коментарі виданню ZMINA.

Скриншот з фейсбуку “Військові ЛГБТ+”

Активіст розповів, що представники праворадикальної групи прийшли ще напередодні засідання і поводились неорганізовано. Їх було приблизно півсотні, і, судячи з їхньої поведінки, деякі з них навіть не дуже добре розуміли, куди прийшли.   

“Вони прийшли до судового засідання. Ми з Євгенієм стояли біля суду та курили. Побачили, що йде натовп, нас почала оточувати поліція. Оці малолітні мітингарі навіть не знали, куди йдуть. Не знали, в кого засідання. Коли прийшли, подумали, що я теж “націоналіст” (хоча якоюсь мірою так і є) і кликали ставати разом з ними. Вони навіть гасло спільне не придумали. Довго збирались, щоб нормально кричати. Вони намагалися зайти до суду та продовжити провокації там, однак їх не пустили”, – розповів Дмитро Лясковецький.   

За його словами, вочевидь учасники акції не належали до якоїсь конкретної праворадикальної організації. Проте, імовірно, що акцію організував рух “Всі разом”. Раніше до суду надходили клопотання про залучення до справи від цієї організації рух “Всі разом”. В опублікованих ними матеріалах є згадка, що їхні представники були на засіданні.

“Їх просто зібрали. На питання про належність до конкретної організації вони відмовлялись відповідати. Поліціянти навіть жартували, що їх на вулиці позбирали за тисячу гривень”, – каже активіст.

На думку Лясковецького, ці дії праворадикалів вплинули на рішення суду і їх можна сприймати як тиск. 

“Суддя, на мою думку, вже у засіданні змінив свою думку. У судді було на столі два рішення. Одне “задовольнити”, а друге “відмовити”. Він у них заплутався на початку. Почав тремтіти (на усіх відео видно, як аркуші в руках тремтять), голос теж тремтів, він почав хапати повітря. Я хвилювався, щоб йому зле не стало. Те, рішення що “задовольнити” – було підписане суддею, а те, що відмовити – секретарем. Він знов їх переплутав та сказав нам при всіх та під камери, що нам нададуть рішення з його підписом. А дали з підписом секретаря”, – розповів Лясковецький. 

У відповідь на запитання ZMINA, чи планує Лясковецький та його партнер оскаржувати рішення суду, він зазначив, що поки що вони розмірковують над стратегією та вивчають рішення. 

“Воно на 11 сторінок, там є за що вчепитися, тому будемо дивитись”, – поділився він. 

Раніше військовослужбовець, офіційний учасник ГО “Українські ЛГБТ+-військові та ветерани за рівні права” Дмитро Лясковецький і його партнер Євген Донець звернулися до Індустріального районного суду міста Харкова, щоб встановити факт проживання однією сім’єю, тобто фактичних шлюбних відносин. Одне з судових засідань у цій справі відбулось 20 березня 2026 року. 

Очільник організації “Українські ЛГБТ+-військові та ветерани за рівні права” Віктор Пилипенко повідомив на своїй фейсбук-сторінці, що суддя не визнав факту спільного проживання Дмитра та Євгенія як сім’ї, попри те, що мав “всю необхідну доказову базу”. 

“Воюйте за свою країну, отримуйте поранення, гиньте, невтомно працюйте в системі Сил оборони, але лишайтесь безправними та незахищеними. Третім сортом. Ось що говорить нам наша держава, депутати та судді. Хлопці-геї військовослужбовці – дивіться на те, як нас зневажають. Як в країні, за яку воюємо, будують не демократію, а “талібан”. Мало того, що в усі роки війни досі немає елементарного інструмента захистити свою сім’ю – цивільних партнерств. Це питання весь час відкладають, не включають в нову редакцію Цивільного кодексу, ще й вносять в нього правки, які роблять це просто неможливим. Військовому навіть в суді не дали довести своє право на кохання. Це повна зневага прав людини. З цим ми хочемо потрапити в ЄС?” – написав Пилипенко на своїй фейсбук-сторінці. 

Він додав, що вимагає негайного включення визнання одностатевих сімей, їхніх прав, в нову редакцію Цивільного кодексу. Та просить всіх міжнародних партнерів поставити цивільні партнерства, вимогу дорожньої карти вступу в ЄС, на чільне місце для виконання українським парламентом. 

Пилипенко також поділився відео, зробленим під стінами суду, на якому видно, що до будівлі підходять близько двох десятків праворадикалів, обличчя яких закриті балаклавами. Чоловіки поводились агресивно, погрожували кулаками, намагались прорватись до будівлі суду, але поліція їх стримувала. 

Як повідомило харківське видання “Об’єктив”, суддя Індустріального райсуду Харкова Віктор Черняк 20 березня оголосив рішення у справі про визнання спільного проживання сім’єю одностатевої пари – Дмитра Лясковецього та Євгенія Донця. 

“Суд вирішив у задоволенні заяви про встановлення факту спільного проживання однієї сім’єю, фактичних шлюбних відносин між Лясковецьким Дмитром та Донцем Євгенієм відмовити за недоведеністю”, – зазначив суддя Черняк.

Нагадаємо, ZMINA писала, що в червні 2025 року Деснянський районний суд Києва вперше визнав спільне проживання одностатевої пари де-факто шлюбними відносинами. Це рішення стало спробою застосувати європейські стандарти недискримінації. 

У 2023 році Європейський суд з прав людини в справі “Маймулахін і Марків проти України” встановив, що відсутність правового визнання одностатевих пар порушує Європейську конвенцію з прав людини. Суд не вимагав запровадження одностатевого шлюбу, але зобов’язав державу створити реальний механізм його визнання і захисту.

У звіті про розширення ЄС за 2025 рік зауважили, що Верховна Рада досі не просунулася в розгляді двох законопроєктів щодо інституту зареєстрованого партнерства. У парламенті лежить законопроєкт № 12252 від 27 листопада 2024 року та № 9103 від 13 березня 2023 року (обидва ініційовані народною депутаткою Інною Совсун).

До нещодавно ухваленої урядом дорожньої карти з верховенства права, яка є планом реформ у межах євроінтеграції, внесено низку заходів для подолання дискримінації щодо представників ЛГБТІК-спільноти. Зокрема, у 2025 році мав бути розроблений та ухвалений закон, який визначає правовий статус реєстрованих партнерств, особисті немайнові та майнові права й обов’язки партнерів, їхній захист. Цей захід передбачає забезпечення рівних прав ЛГБТІК-особам через запровадження інституту реєстрованих партнерств.