У Луцьку представили посібник із забезпечення доступності культурних подій
У Луцьку презентували посібник “Доступність на практиці”, який допомагає організаторам культурних подій робити їх безбар’єрними. Його підготували урбаністи та архітектори з громадської організації “місто.ребут”. В основу лягли практичні кейси Міжнародного літературного фестивалю “Фронтера”.
Про це виданню ZMINA розповіли творці посібника.
Фото надані організаторамиПроєктна менеджерка фестивалю Анна Єкименко-Поліщук розповіла, що команда починала роботу з нуля: навчалися, їздили на форуми, радилися з експертами, робили помилки та пробували знову, щоб зробити “Фронтеру” максимально доступною.
Член громадської організації “місто.ребут” Тарас Дацюк додав, що посібник створили як практичний інструмент для організаторів культурних подій, освітян та менеджерів, який допоможе впроваджувати безбар’єрні рішення. Під час роботи команда враховувала міжнародний досвід, зокрема експертів з Великої Британії, щоб поєднати українські ініціативи з глобальними практиками.
Фото надані організаторамиПорадник не містить суворих правил, а пропонує кроки до інклюзивності, які легко застосовувати на різних заходах – фестивалях, концертах, воркшопах чи освітніх програмах. Структуру видання побудовано за принципом користувацького шляху: від знайомства з подією до її завершення. Ключові аспекти – комунікація, доступ до локації, організація простору, сервіс і робота команди. Для кожного напрямку пропонують мінімальні вимоги, які можна реалізувати вже сьогодні, та покращені рішення для поступового впровадження.
Фото надані організаторамиОкремо посібник враховує потреби гостей з маломобільних груп населення, ветеранів, літніх людей, а також комфорт – рівень шуму, освітлення, черги та інтенсивність навантаження. Видання покликане допомогти організаторам подій створювати інклюзивне середовище для всіх відвідувачів.
Нагадаємо, що торік в Україні презентували гайд безбар’єрних подій, у якому прописано практичні рішення щодо підготовки й проведення онлайнових та офлайнових заходів, зокрема під час війни.
У ньому міститься словник коректної термінології. Там пояснюється, як правильно звертатися до людей з різними формами інвалідності чи людей літнього віку. Ще в словнику є роз’яснення технічних термінів, пов’язаних з темою безбар’єрності, наприклад тактильна навігація, спеціалізований дизайн чи розумне пристосування.
У документі також є чекліст, який допоможе перевірити безбар’єрність онлайн- чи офлайн-заходу.