У Грузії низка правозахисників не визнаватиме себе іноагентами на вимогу проросійської влади

У Грузії шість правозахисних організацій відмовилися маркувати себе іноземними агентами, як того вимагає ухвалений раніше закон, схожий на той, що дозволив репресувати незгодних із владою в сусідній РФ. 

Про це розповідає місцеве видання JAM News.

Ілюстраційне зображення. Учасниці акції протесту під будівлею парламенту Грузії у 2023 році, коли люди вимагали не ухвалювати закон про іноземних агентів, схожий на російський. Фото: Радіо Свобода

Йдеться про організації “Сапарі”, “Фонд громадянського суспільства”, тамтешню філію Transparency International, Фонд розвитку ЗМІ, Центр соціальної справедливості та Міжнародне товариство за справедливі вибори та демократію (ISFED).

Влада країни через Антикорупційне бюро вимагає, щоб правозахисники розкрили не лише тих, хто фінансує їхню роботу з-за кордону, але й назвали людей, кому допомагали. Низка організацій працює, наприклад, з постраждалими від насильства в родині, тож вимога бюро ставить під загрозу тих, хто отримує підтримку. 

Вимогу влади правозахисники розглядають як погрозу. 

“Не маємо наміру жити за російськими законами й продовжуємо боротися за права громадян”, – сказала керівниця організації “Сапарі” Байя Патарая, зачитуючи спільне звернення. 

Порушення вимог закону про іноагентів у Грузії передбачає для керівників організацій до п’яти років в’язниці. Влада країни могла розгорнути дискредитаційну кампанію щодо правозахисників, які відмовляються визнавати себе іноземними агентами. 

Грузинський закон про іноагентів критики порівнюють з російським: у РФ із 2012 року можна визнавати некомерційні організації “іноземними агентами”, якщо ті отримують гроші з-за кордону на ведення “політичної діяльності”. Чітких критеріїв визнання такої “діяльності” російські законотворці не прописали, тож під обмеження може потрапити будь-хто, незгодний з політикою вищого керівництва.

Після повномасштабного нападу на Україну в Росії зробили законодавство жорсткішим, що дозволяє переслідувати, наприклад, людей, які розповідають правду про війну.

Організації, які в РФ не визнають себе “агентами”, офіційно закривають, а учасників переслідують з різних приводів. 

В Україні в чинному парламенті також марно намагалися вимагати від правозахисників та активістів називати себе “іноземними агентами”. Ухвалення таких ідей часом аргументували безпекою від впливів з-за кордону. 

Детальніше про це за посиланням. 

Нагадаємо, що в Україні нещодавно правозахисники закликали владу не використовувати суди для політичних розправ та переслідування активістів, зокрема тих, хто бореться з корупцією. 

До початку повномасштабного російського вторгнення протидія корупції була одним з найнебезпечніших видів активізму в Україні. Викривачів розкрадань юридично переслідують, палять їм будинки, підкладають вибухівку під двері рідних та розгортають  дискредитаційні кампанії. Останні були трендом першого півріччя 2020-го, згідно з дослідженням переслідувань, яке вів Центр прав людини ZMINA. 

Ефективно справи про тиск на антикорупціонерів та інших активістів не розслідують.