Справу активіста “Прямої дії” Максима Шумакова передали до суду: захист заперечує звинувачення в поширенні комуністичної символіки

Дата: 21 Листопада 2026
Додати ZMINA як джерело в Google
A+ A- Підписатися

Франківський районний суд Львова розглядатиме кримінальну справу Максима Шумакова – колишнього голови осередку студентської профспілки “Пряма дія” у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Активіста звинувачують у поширенні комуністичної символіки через дописи у фейсбуці.

Захист наполягає, що публікації мали освітній та антитоталітарний характер, а правозахисна спільнота вбачає у кримінальному переслідуванні можливий тиск на студентський рух.

Про це виданню ZMINA повідомили адвокатка Максима Шумакова Ольга Веретільник та керівниця напряму захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Ана Море.

Максим Шумаков під час презентації звіту Центру прав людини ZMINA щодо становища правозахисників та громадських активістів в Україні у 2025 році

За словами Веретільник, справу розглядатиме суддя Богдана Кушнір. Підготовче судове засідання призначили на 2 грудня 2026 року о 14:00.

На цьому етапі суд має перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам законодавства, визначити склад учасників процесу та вирішити, чи є підстави для призначення розгляду справи по суті або повернення обвинувального акта прокурору.

Максиму Шумакову інкримінують порушення частини першої статті 436-1 Кримінального кодексу України – поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму. Санкція статті передбачає до пʼяти років обмеження або позбавлення волі з конфіскацією майна чи без неї.

За версією слідства, у 2021–2023 роках активіст поширював на своїй сторінці у фейсбуці матеріали із забороненою символікою. У повідомленні про підозру йдеться про вісім публікацій.

Водночас захист наголошує, що здебільшого це були перепости аналітичних, публіцистичних та освітніх матеріалів. Деякі з них супроводжували обкладинки із зображеннями Карла Маркса, Фрідріха Енгельса, червоних зірок та іншої символіки, яку слідство вважає забороненою.

За словами Веретільник, частина публікацій мала виразне антитоталітарне й антиавторитарне спрямування. Зокрема, один із матеріалів критикував сучасну російську ідеологію, а інший містив добірку праць Енгельса та коментарів сучасних авторів до них.

“У жодному з цих випадків не було наміру пропагувати комуністичний тоталітарний режим. Навпаки, йшлося, скоріше, про поширення контенту з критикою таких речей”, – підкреслила адвокатка.

Раніше Веретільник розповідала, що захист планує клопотати про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки, на її думку, документ не містить достатнього опису обставин, які свідчили б про вчинення злочину. Зокрема, в ньому, за словами адвокатки, не пояснили, чому саме публікації Шумакова становлять порушення закону.

Захист намагався замовити незалежну комплексну мистецтвознавчу та лінгвістичну експертизу цих матеріалів, однак девʼять експертних установ відмовилися її проводити. Чотири надали письмові відмови, ще пʼять – усні. Деякі установи пояснили це тим, що не працюють із кримінальними провадженнями.

Керівниця напряму захисту громадянського суспільства ZMINA Ана Море також відреагувала передачу справи Шумакова до суду.

“На жаль, попри неадекватність самого факту відкриття такого провадження проти Максима, станом на зараз справа вже передана до суду. Це значить, що або прокурор може відмовитись від обвинувачення, або суд може винести вирок, виправдувальний чи обвинувальний, але справу уже не можна закрити за відсутністю складу злочину. Сам цей факт вже викликає обурення в правозахисної спільноти”, – поділилася вона.

Ана нагадала, що ризики використання законодавства про заборону комуністичної та нацистської символіки для обмеження свободи вираження поглядів експерти та експертки обговорювали ще до його ухвалення.

Так, у 2015 році правозахисник Володимир Яворський в аналізі для Харківської правозахисної групи застерігав, що широкі та нечіткі формулювання закону можуть призвести до необґрунтованого обмеження свободи слова, мирних зібрань та обʼєднань. Зокрема, він звертав увагу на відсутність вичерпного переліку заборонених символів і ризик покарання за їх використання без належного врахування контексту.

Море вважає, що справа Шумакова демонструє небезпеку, про яку попереджали ще тоді.

“Крім того, мене особисто обурює те, що люди, які зривають квір-заходи, люди, які нападають на Владислава Стародубцева у тому ж Львові можуть собі дозволити носити футболки, наліпки та навіть мати на тілі тату нацистської символіки – тоді як для кримінальної справи проти Максима достатньо репосту Славоя Жижека та ще кількох дописів у фейсбуку”, – додала представниця ZMINA.

На її думку, кримінальне переслідування Шумакова потрібно розглядати й у ширшому контексті тиску на студентську профспілку “Пряма дія”. ZMINA задокументувала понад десяток випадків можливого тиску на активістів та активісток організації в різних регіонах України. Ідеться, зокрема, про візити представників правоохоронних органів до помешкань студентів, пошуки учасників та учасниць профспілки в університетах, контакти з їхніми батьками та викладачами, а також спроби вплинути на проведення громадських заходів.

“Я переконана, що справа проти Максима – спроба залякати студентську профспілку та зупинити їхню діяльність таким чином. Дуже хочеться вірити, що в Україні, яка веде війну за виживання, такий тиск на молодь не буде толеруватися”, – підсумувала правозахисниця.

Нагадаємо, що кримінальне провадження щодо Максима Шумакова розпочали ще 21 січня 2025 року. 10 червня того ж року правоохоронці провели обшук у його помешканні у Львові та вилучили телефон, ноутбук, документи й флешки. Частина техніки належала іншій людині, однак правоохоронці забрали і її. На момент обшуку активіст мав статус свідка.

Упродовж наступного року адвокатка неодноразово зверталася до слідства з проханням повернути вилучене майно. 24 липня 2026 року Шумаков прийшов до поліції після телефонного повідомлення про можливість подати заяву на повернення техніки. Натомість слідчий вручив йому підозру. Активіст повʼязав кримінальне переслідування зі своєю діяльністю у студентській профспілці та заперечив, що поширював матеріали з метою пропаганди тоталітарного режиму.

У жовтні 2026 року слідство завершило досудове розслідування та вручило Шумакову обвинувальний акт.

Читайте також: Від відстоювання прав студентів до “неформальної розмови” з СБУ – один мітинг: що відбувається навколо “Прямої дії”

Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.