У Берегові за час повномасштабної війни суттєво скоротилася кількість учнів в угорськомовних класах
У Берегівській громаді на Закарпатті протягом пʼяти навчальних років кількість дітей, які навчаються угорською мовою, скоротилася на 34,2% – із 3798 до 2499 учнів. Загалом від початку повномасштабної війни в громаді стало майже на півтори тисячі школярів менше. Попри це місцева влада намагається зберегти сільські школи, щоб родини з дітьми залишалися в громаді.
Про це в інтервʼю Укрінформу розповів міський голова Берегова Золтан Бабяк.
Фото: УНІАНЗа його словами, у 2022/2023 навчальному році в школах громади навчався 5651 учень, а у 2026/2027-му – 4185. Отже, за цей період кількість школярів скоротилася на 1466, або 25,9%.
Найбільше дітей втратили заклади та класи з угорською мовою навчання. За пʼять навчальних років їхня кількість зменшилася на 1299 осіб, що становить 88,6% загального скорочення учнів у громаді.
Натомість у класах з українською мовою навчання кількість школярів зменшилася на 9% – із 1853 до 1686 дітей.
Нині майже 60% учнів Берегівської громади навчаються угорською мовою, решта 40,3% – українською.
Бабяк повʼязує демографічні зміни в громаді, серед іншого, з виїздом місцевих жителів до країн Європейського Союзу після початку повномасштабного вторгнення. За його словами, повернути людей буде складно через вищі зарплати та кращі можливості працевлаштування за кордоном. Особливо це стосується закарпатських угорців, яким знання угорської мови полегшує працевлаштування в сусідній Угорщині.
Водночас, попри скорочення кількості школярів, місцева влада не планує масово закривати малокомплектні сільські школи. За словами міського голови, громада витрачає на освіту понад 60% свого бюджету, а утримання навчальних закладів із невеликою кількістю дітей потребує значних коштів.
Посадовець пояснив, що батьки прагнуть зберегти навчання дітей у своїх селах не лише до четвертого класу, а й у старшому віці. Через це в деяких класах навчаються лише п’ятеро – восьмеро дітей. Він навів приклад, коли на 50 школярів припадає 20 учителів.
Попри фінансове навантаження громада вирішила зберігати такі заклади. На думку міського голови, їхнє закриття може спонукати ще більше родин із дітьми виїжджати з населених пунктів.
Водночас для розвитку інфраструктури Берегівська громада розраховує залучати кошти за програмами європейської інтеграції.
Нагадаємо, що 12 жовтня 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №5008-IX, який розширює освітні права корінних народів і національних меншин України. Документ гарантує можливість використовувати рідну мову поряд з українською під час навчання та спілкування в закладах освіти.
Школи, у яких понад половина учнів навчається мовою національної меншини, що є офіційною мовою ЄС, можуть отримати відповідний статус. Закон передбачає можливість дублювати цією мовою окремі шкільні документи та вивіски, а також отримувати переклад завдань зовнішнього оцінювання з певних предметів.
Ухвалення документа стало частиною домовленостей між Україною та Угорщиною щодо освітніх прав угорської спільноти. Будапешт визначав це однією з умов для погодження відкриття нових переговорних кластерів про вступ України до ЄС.
У вересні 2026 року український та угорський омбудсмани вперше провели спільний моніторинг шкіл Закарпаття, де навчаються діти угорської спільноти. Представники обох країн відвідали 11 закладів, які обрала угорська сторона, і не зафіксували порушень освітніх прав учнів.
За даними, які тоді оприлюднив український Омбудсман Дмитро Лубінець, у 2025 році на Закарпатті угорською мовою навчалися 12 975 дітей у 91 закладі освіти. Такі школи та класи працюють у 23 територіальних громадах області.