Шмигаль розповів, яким буде формат міжнародної платформи “Крим – це Україна”

Дата: 27 Липня 2020
A+ A- Підписатися

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що в МЗС України “фіналізували концепцію” створення спеціального міжнародного формату для Криму –​ Міжнародної платформи “Крим –​ це Україна”.

Плани він озвучив під час робочої поїздки в Брюссель, повідомляє пресслужба Кабміну.

“На першому етапі це буде консультативно-координаційний формат. Однак у майбутньому ми не виключаємо його перетворення на переговорний”, –​ сказав прем’єр-міністр під час зустрічі з верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем.

За його словами, ця платформа має займатися всім спектром наслідків окупації –​ від гуманітарного до безпечного вимірювання.

Мілітаризація Криму впливає на безпеку Південно-Східної Європи, зокрема регіону Чорного, Азовського і Середземного морів. Крім того, існує потреба в поліпшенні координації та підвищенні ефективності санкційної політики, як і міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму в цілому”, –​ наголосив прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль додав, що серед ключових учасників нової платформи Україна хотіла б бачити держави-гаранти української безпеки, зокрема США, Велику Британію, Францію і Німеччину як ключових учасників Нормандського формату, а також регіональних партнерів, які так само, як і Україна, “зацікавлені в розв’язанні кримського питання і припиненні агресивної політики Росії.

“Ми сподіваємося і на підтримку цієї ініціативи з боку ЄС, НАТО і держав-членів, як і інших партнерів, які продемонстрували свою підтримку запровадженням кримських пакетів санкцій”, –​ сказав голова уряду.

Він подякував ЄС за тверду позицію щодо територіальної цілісності України та незмінну підтримку України в протистоянні російській агресії.

У свою чергу Жозеп Боррель наголосив, що безпека України — це безпека Європи, а тому Європейський Союз продовжить активну й конструктивну співпрацю з нашою країною.

Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що не бачить Росії в роботі міжнародного майданчика з питання деокупації Криму. У зовнішньополітичному відомстві також готують стратегію деокупації Криму. Наразі цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але його розширять та доповнять за рахунок ініціатив від РНБО, уряду та Офісу президента.

Президент України Володимир Зеленський запевнив, що Україна не відступає від позиції повернення під свій контроль окупованих територій, у тому числі анексованого Криму, назвавши повернення Криму національною ідеєю.

Нагадаємо, у лютому 2014 року в Криму з’явилися озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків. Вони захопили будівлю Верховної Ради Криму, сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти та блокували дії українських військ. Росія спочатку відмовлялася офіційно визнавати їх своїми військовослужбовцями, та згодом президент країни Володимир Путін заявив, що це були російські військові.
 
Встановивши контроль над Автономною Республікою Крим та містом Севастополем, Російська Федерація розпочала в такий спосіб міжнародний збройний конфлікт, що триває досі. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, Крим вважається окупованою територією, а його мешканці перебувають під спеціальним захистом.
 

16 березня 2014 року на території АР Крим і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу “референдум” про статус півострова. За його результатами РФ долучила півострів до свого складу. УкраїнаЄвропейський Союз та США не визнали результатів голосування на “референдумі”.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними, засудивши дії Росії. 2014 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції №68/262 закликала всі держави, міжнародні організації та спеціальні установи “не визнавати жодних змін статусу автономії в Україні та м. Севастополя на підставі “референдуму” й утриматися від будь-яких дій або поведінки, що можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни статусу”.
 
Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія не визнає своїх зобов’язань з міжнародного гуманітарного права відповідно до свого статусу країни-окупанта. Вона також заперечує анексію півострова та називає це “відновленням історичної справедливості”.

Український парламент офіційно оголосив датою початку тимчасової окупації Криму Росією 20 лютого 2014 року.

Українська влада, своєю чергою, домагається створення міжнародного майданчика для переговорів із приводу майбутнього повернення Криму. Напередодні МЗС України пояснило, чому в Росії результати голосування щодо змін до конституції будуть сумнівними.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: