Reuters вело пряму трансляцію з Майдану в Києві: КМВА звернулася до правоохоронців
Новинне агентство Reuters організувало тригодинну пряму трансляцію з майдану Незалежності в Києві, що викликало реакцію столичної влади.
Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

За його словами, трансляцію вели, ймовірно, з даху готелю “Україна” без жодних коментарів від агентства. Подібний стрім проводили й напередодні, проте його тривалість становила півтори години.
Reuters регулярно веде прямі трансляції з різних частин світу. Наприклад, журналісти агентства вісім годин показували площу Святого Петра у Ватикані після госпіталізації Папи Римського, а також протягом п’яти годин транслювали прибуття гуманітарної допомоги до сектору Газа.
Ткаченко зазначив, що негайно звернувся до правоохоронних органів з відповідним запитом. Він також подякував громадськості та медіа за реакцію, додавши, що стрім зрештою зупинили.
Нагадаємо, що на розгляді Верховної Ради перебуває проєкт закону про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки. До єдиної системи хочуть доєднати щонайменше 50 тисяч камер, 8 тисяч з яких уже працюють.
У перспективі до єдиної системи почнуть під’єднувати камери, які адмініструють суб’єкти господарювання, наприклад камери в розважальних центрах, автозаправних станціях та інших публічних місцях.
Українські посадовці не вперше говорять про плани встановлювати камери спостереження в громадських місцях. До прикладу, під час пандемії коронавірусу в МОЗ хотіли встановити в торговельних центрах камери, які б стежили за дотриманням карантину. Тодішня Омбудсманка Людмила Денісова радила під час цього не забувати про законодавство, зокрема щодо захисту персональних даних.
Уповноважена тоді готувала практичні рекомендації щодо встановлення і використання систем відеоспостереження в громадських місцях.
Урядовці кажуть, що метою створення єдиної системи відеоспостереження є безпека громадян, а також додають, що система дозволить “проводити превентивну діяльність”. Як приклади такої діяльності назвали встановлення камер спостереження в місцях, де часто трапляються ДТП, а також пошук за допомогою технологій людей та автівок у розшуку.
У травні 2023 року на Київщині вже працювали майже пів тисячі камер з розпізнаванням обличчя.