Омбудсман порадила дотримуватись законодавства, встановлюючи у ТЦ відеокамери, які виявлятимуть порушників карантину

Дата: 16 Вересня 2021
A+ A- Підписатися

Уповноважена Верховної Ради з прав людини наголосила на необхідності дотримання законодавства у сфері захисту персональних даних під час встановлення систем відеоспостереження, що мають виявляти порушників дотримання карантину. Напередодні про такі плани розповіли у Міністерстві охорони здоров’я.

Про це повідомила Омбудсман.  

Фото: alais.org

14 вересня на сайті видання Liga.net опублікували велике інтерв’ю головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, в якому той повідомив про плани встановити у торговельних центрах спеціальні камери, що мають слідкувати за дотриманням карантину. 

“Будуть встановлені спеціальні камери у торговельних центрах на рівні областей країни, які дозволять побачити, скільки людей не використовують маски, чи дотримуються соціальних дистанцій”, – сказав Кузін. 

Денісова, яка дізналась про плани МОЗ з публікацій у медіа, наполягає, що під час встановлення володільці та розпорядники камер мають дотримуватись українського законодавства щодо захисту персональних даних. 

“Варто пам’ятати, що чим більше передбачається втручання у приватність внаслідок запровадження таких заходів, тим вагомішими мають бути підстави для його обґрунтування”, – наголосила вона. 

У практичних рекомендаціях щодо встановлення і використання систем відеоспостереження у громадських місцях Офіс Омбудсмана радить, серед іншого, оцінювати потенційні ризики та будь-яку шкоду, що може спричинити передбачувана обробка персональних даних.

Фото: з відкритих джерел

“Після прийняття рішення про встановлення систем відеоспостереження необхідно розмістити у межах простору, де воно здійснюється, достатньо помітне і зрозуміле повідомлення. Таке повідомлення має містити інформацію про те, хто і з якою метою здійснює відеоспостереження, контакти відповідальної особи, інформацію про використання специфічного технічного функціоналу камери (у разі використання), а також посилання на більш детальну інформацію щодо порядку здійснення відеоспостереження та обробки персональних даних”, – рекомендують фахівці. 

Сьогодні камери із розпізнаванням облич застосовують у багатьох країнах світу, зокрема у Великій Британії, США, Росії, де це допомагає силовикам переслідувати опозиційних активістів, та Китаї, де декілька років тому камера розпізнала обличчя підозрюваного в злочині серед 60-тисячного натовпу. 

Водночас виступають і проти таких систем. Так, у США міська рада Портленда минулого року заборонила купувати або використовувати технологію розпізнавання в громадських місцях.Правозахисники кажуть, що без належного врегулювання нові технології можуть становити ризики для права людей на приватність, вираження поглядів, свободу релігії, а також мирні зібрання. 

За даними Нацполіції на 2019 рік, в Україні працює щонайменше 19 тисяч камер відеоспостереження. У Києві ще в липні 2018-го затвердили положення про комплексну систему відеоспостереження та встановили майже 4 тисячі камер: 3423 камери в школах, дитячих садках, поліклініках, лікарнях; 33 на об’єктах культури; 306 у центрі міста й на автомобільних мостах через Дніпро.

У квітні минулого року журналісти дізнались, що столична влада закупила камери, які розпізнають людей з температурою і мають передавати дані поліції.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: