Не потурати силовикам Лукашенка: правозахисники пропонують Україні низку кроків із захисту білоруських активістів

Дата: 28 Вересня 2021
A+ A- Підписатися

Українські правозахисники підготували план дій для влади щодо захисту білоруських правозахисників, журналістів та громадських активістів, які стали жертвами репресій режиму самопроголошеного президента сусідньої республіки Олександра Лукашенка. 

План дій опублікували на сайті Освітнього дому прав людини в Чернігові. 

Від репресій у Білорусі постраждали десятки тисяч людей, сотні визнали політв’язнями, серед яких є й українці. Фото: TUT.by

За рік, відколи в Білорусі спалахнули протести незгодних з результатами виборів, Україна стала однією з трьох країн, до яких передусім були змушені виїздити білоруси. Українська влада зробила певні кроки для полегшення переїзду, наприклад для айтівців, і змінила максимальний термін одноразового перебування в країні без отримання додаткового юридичного статусу.

Однак попри це білоруси досі змушені шукати способи для отримання дозволу на перебування у, як зазначають правозахисники, досить жорстких межах українського міграційного законодавства. 

“Попри запевнення державних посадовців про підготовку подальших кроків для полегшення перебування білорусів та білорусок в Україні, інших заходів натепер не вжито і не вирішено низки інших проблем. Тож ті, хто не може безпечно повернутися до Білорусі й бажає залишитись і продовжити свою діяльність в Україні, мають шукати способи для отримання дозволу на перебування (тимчасове чи постійне). Цей запит стимулює тіньовий ринок пропозицій з легалізації на комерційній основі”, – розповідають автори плану.

Правозахисники рекомендують запровадити для білорусів статус тимчасового захисту, передбачений Законом “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”. 

Навіть після захоплення влади в Білорусі Лукашенком українські силовики продовжують співпрацювати з білоруськими колегами. Наприклад, за запитом білоруської генпрокуратури минулого року в Одесі затримали Юрія Зайцева, якому за сфабрикованою справою на батьківщині загрожує від 20 до 25 років ув’язнення. Наразі чоловік перебуває під домашнім арештом. 

Білорус Юрій Зайцев, якого за запитом білоруської прокуратури затримали минулого року в Одесі. Фото: правозахисне об’єднання “Правое дело”

За даними правозахисників, лише цього року з України видворили 16 громадян Білорусі. Автори плану вимагають припинити співпрацю між силовиками та унеможливити примусові видворення. 

“Позиція, за якої держава Україна не визнає легітимність теперішнього мінського режиму і водночас співпрацює з його силовим блоком, є суперечливою і непослідовною. Крім цього, у ситуації, коли частину політичних переслідувань у теперішній Білорусі “замасковано” під переслідування за іншими кримінальними статтями, робить неможливим варіант, де співпрацю обмежено лише “неполітичним” сектором”, – зазначають вони.

Окрім цього, правозахисники вимагають тимчасово виключити адміністративну відповідальність для білорусів, які змушені перетинати кордон на в’їзд поза межами пунктів пропуску, якщо ті не мають наміру просити про надання міжнародного захисту в Україні, а планують виїхати до іншої країни. Додатково пропонують запровадити механізм надання їм дозволу на короткотермінове перебування – достатнє для такого виїзду.

Серед інших закликів: 

  • відмовитися від намірів увести до законодавства (законопроєкт №3387) поміщення до місць несвободи тих шукачів міжнародного захисту, які були змушені в’їхати до України з перетином кордону поза межами пунктів пропуску;
  • відмовитися від намірів увести в законодавство (законопроєкт №4521) зміни до процедури залучення неурядовими організаціями іноземних волонтерів, які роблять процедуру складнішою, тривалішою та становлять додаткові ризики для іноземних волонтерів;
  • розглянути можливість запровадження секторальних санкцій щодо Білорусі;
  • визначити контактну особу чи орган у системі виконавчої влади України, яка координувала б зусилля з допомоги громадянам та громадянкам Білорусі в Україні з різними державними органами та з організаціями неурядового сектору;
  • створити відповідний координаційний майданчик.

Окремо правозахисники закликали колег із громадського сектору посилювати співпрацю з білоруськими активістами, а світ – не зупиняти тиску на режим Лукашенка. 

План дій правозахисники надіслали до Офісу президента, Офісу генерального прокурора, Секретаріату Кабміну, МЗС, МВС, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Мін’юсту, Державної міграційної служби, Служби безпеки, Національної ради реформ, а також до урядового Офісу реформ.

Нагадаємо, що від репресій у Білорусі, за даними правозахисників, постраждали десятки тисяч людей, сотні визнали політв’язнями, серед яких є й українці. Щонайменше шестеро учасників протестних акцій, за даними ООН, зникли безвісти.

ZMINA входить до Міжнародного комітету з розслідування тортур у Білорусі. Комітет випустив уже три доповіді про масові тортури, які трапились у перші дні протестів, і про умови утримання та поводження з тисячами затриманих.
 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter