У 2021 році з України видворили 16 громадян Білорусі попри тамтешні репресії – Бродік

Дата: 21 Липня 2021
A+ A- Підписатися

Білоруський правозахисний центр “Вясна” повідомляє про понад 570 політичних в’язнів у цій країні, із початку року там відбулося більш ніж 90 обшуків, а зараз триває закриття медіа і переслідування журналістів, та попри це Україна продовжує співпрацю з білоруськими силовиками й видворяє людей.

Про це під час пресконференції “(Не)дружня країна: чи безпечна Україна для білорусів, які вимушені тікати від режиму?” заявила Поліна Бродік, керівниця Free Belarus Center.

Поліна Бродік (Фото: Ірина Іванченко)

Правозахисниця повідомила, посилаючись на дані Державної міграційної служби, що у 2021 році з України видворили 16 громадян Білорусі або на батьківщину, або до третіх країн.

“Коли ми бачимо, що в Білорусі відбувається правовий дефолт, коли ми знаємо, що в Білорусі не працює судова система, коли ми знаємо, що в Білорусі донині є смертна кара, ми все одно видворяємо людей”, – сказала вона.

Одним із прикладів вона назвала переслідування і спробу видворення білоруського активіста Олексія Боленкова рішенням Служби безпеки України. СБУ вважає Боленкова небезпечним для українського суверенітету на підставі, зокрема, дописів анонімного телеграм-каналу ультраправих “Вольєр”, який неодноразово критикували правозахисні організації через профайлінг активістів та заклики до насильства.

Олексій Боленков

Сам активіст звинувачення відкидає і стверджує, що СБУ почала його переслідувати, коли він почав критикувати Арсена Авакова та викривати Сергія Коротких, який, на думку активіста, може бути пов’язаний з білоруськими спецслужбами (той наразі ситуацію не коментував). Як зазначають його адвокати, посилаючись на відповідь від Офісу генерального прокурора, в Україні їхній підзахисний не є підозрюваним у жодному кримінальному провадженні й ніколи не був засуджений. 

Окрім описаних проблем, за словами Поліни Бродік, білоруси стикаються зі складнощами під час працевлаштування (це питання частково було розв’язане для ІТ-сектору, але не для інших фахівців, зокрема журналістів). Директор Освітнього дому прав людини в Чернігові Сергій Буров погоджується з цим і зауважує, що звернення до української влади щодо отримання тут притулку не покращує ситуації людей, що тікають від режиму, і не сприяє дотриманню їхніх прав.

Буров каже, що цю проблему могла б розв’язати процедура надання статусу “тимчасового захисту”, що передбачено законом. Людина в такому статусі не може бути вислана або примусово повернута до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека. Цей статус дозволив би тимчасово перебувати в Україні довше ніж 90 чи 180 днів.

Утім, як розповів координатор проєкту “Без кордонів” Максим Буткевич, цю процедуру на практиці держава не використовує, бо міграційна служба не вбачає в цьому потреби, не вважаючи явище масовим.

Більше читайте тут: Видворення та відсутність державної допомоги: що може очікувати білорусів, які тікають від режиму в Україну

Нагадаємо, що раніше Шевченківський районний суд Києва відмовив у задоволенні скарги білоруського анархіста Олексія Боленкова, який позивався проти СБУ щодо скасування рішення органу про його примусове повернення до Білорусі. Зараз справу розглядає Шостий апеляційний адміністративний суд. Наступне засідання, на якому мають відбутися дебати й, імовірно, буде ухвалене рішення, заплановано на 17:00 21 липня. 

Перед засіданням 20 липня на Олексія Боленкова напали праворадикали.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: