Потерпілі євромайданівці вимагають від Попова 23 мільйони гривень
Шевченківський райсуд Києва у справі проти екс-голови КМДА Олександра Попова допитав трьох постраждалих, які з’явились на судове засідання.
Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.
Як відомо, Олександра Попова звинувачують у причетності до розгону активістів Євромайдану в ніч проти 30 листопада 2013 року. Слідство переконане, що той за попередньою змовою з правоохоронцями видав розпорядження встановити новорічну ялинку на Майдані Незалежності.
Один із постраждалих Олександр Ясинчук під час судового засідання розповів, що приїхав до рогу вулиці Інститутської та вулиці Хрещатик, аби забрати своїх друзів. Молодик побачив, що у Ірини Захарченко була пробита голова. Він з другом взяв дівчину під руки, і вони намагались знайти карету швидкої допомоги. Однак, коли вони проходили повз автозак, працівники спецпідрозділу “Беркут” збили усіх трьох з ніг, побили і заштовхали в автозак.
“Біля райвідділку на Герцена ми сиділи в автозаку з півгодини. Ми звертались до працівників міліції про допомогу Ірині Захарченко і ще одному чоловіку, у якого була зламана нога. За цей час до автозаку заходили декілька людей і погрожували, щоб ми мовчали, інакше будуть труїти газом”, – розповідає Олександр Ясинчук.
Хлопця та його друзів затримували старший сержант міліції Володимир Микитець та сержант Перінський Д. О. Постраждалий не звертався до правоохоронців із заявою про складання завідомо незаконних рапортів.
Адвокат обвинувачуваного Максим Дирдін клопотав до суду, аби той зобов’язав правоохоронні органи з’ясувати обставини побиття потерпілого. Та колегія суддів не стала обговорювати клопотання, оскільки “винесення окремих ухвал Кримінального процесуального кодексу України від 2014 року не передбачено”.
У цивільному позові проти Олександра Попова постраждалий вимагає відшкодувати 1 380 гривень за ремонт свого телефону, який розбили працівники МВС, а також – моральну шкоду – 10 000 гривень.
Аналітик партії “Укроп” Роман Ратушний був одним з активістів, хто тікав того ранку від “беркутівців”.
“По дорозі до Бесарабки біля Пасажу я спостерігав картину, як п’ятеро чи шестеро беркутівців били перехожих, які жодного стосунку не мали до акції протесту. По них було видно, що вони просто гуляли по центру міста. Дівчат били кийками в спину, а хлопців – по голові і руках”, – згадує Роман Ратушний.
Молодик отримав удар від “беркутівця” у спину. За медичною допомогою він не звертався, оскільки побоювався, що його згодом переслідуватиме міліція.
“Я боявся подальших переслідувань з боку міліції. Тому що я знав, що інформація з лікарень передається міліції. Я не тільки боявся за свої особисті дані, але й за свою фізичну безпеку”, – сказав у суді хлопець.
Роман Ратушний вважає: Олександр Попов винний в тому, що сприяв розгону акції протесту, видавши розпорядження про встановлення ялинки на Майдані Незалежності.
“Його злочин в тому, що після розгону 30 листопада в країні в цілому були посіяні панічні настрої. Це призвело до Революції Гідності, що мало негативні наслідки для країни. Було порушено моє право на мирний мітинг. Його ліквідували фізичною силою“, – нагадав активіст адвокатам Олександра Попова.
Працівники “Беркуту” тієї ночі травмували праву руку та голову активістові з Луцька Андрію Лучику. Він стояв біля монументу Незалежності.
“Що було образливим, так це те, що “Беркут” піднімав руку на дівчат і жінок. Це не влазило в голову. У них не було совісті”, – каже Андрій.
Активіст також відразу не звертався за медичною допомогою. Лише через тиждень він змушений був зробити це, оскільки його рука почала пухнути і піднялася температура.
“Я звернувся в лікарню на Харківському Шосе, 121, де мені надали допомогу. Я пояснив, де я отримав травму. А після цього від правоохоронців з невідомого номеру вже почались телефонні дзвінки з погрозами. Мені казали: “Ти що багато чув і бачив? Ми про тебе все знаємо, куди ти звертався! Зроби так, щоб тебе не чули і не бачили”, – розповів Андрій Лучик.
Олександр Попов відкидає звинувачення потерпілих: “Як правило, потерпілі посилаються на обвинувальний акт Генеральної прокуратури. А це просто твір на задану тему. Там немає доказів. Я готовий відповідати за свої дії, але я не вчиняв злочинів”.
Колишній голова столиці, навпаки, робив багато заходів, аби унеможливити конфлікт між владою і мітингувальниками, каже адвокат обвинувачуваного Микола Карнаух. Олександр Попов зустрічався зі студентами Києва та брав участь у громадській раді при МВС.
Та адвокатка потерпілих Євгенія Закревська наполягає, що направляти комунальників на Майдан могло керівництво КМДА.
“Подальша поведінка обвинувачуваного після злочину, навпаки, підтверджує, що тоді була спланована операція, у якій Попов виконував свою функцію. Це не була ключова функція. Я не думаю, що він був ініціатором, автором ідеї. Я не думаю, що йому це подобалось. Але тим не менш, він, як представник влади, не те, що не втрутився, аби цього не відбулось – він своїми діями легалізував це і своїми діями дав привід називати цей злочин легальними діями влади. Жодні його виступи після подій не спростовують розгону. Він не вибачився за свої дії”, – сказала Євгенія Закревська.
Головуюча в колегії суддя Оксана Хардіна перенесла розгляд справи на 17 вересня на 13:00. Суд допитав 16 із 84 постраждалих.
Загальна сума відшкодувань у 44 позовних заявах сягає 23 мільйонів гривень.