Парламент вніс зміни до закону про адміністративний устрій Криму (доповнено)
23 серпня парламент ухвалив Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розв’язання окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим”.
Про це йдеться на сторінці Верховної Ради України.
Документ має на меті створити правові передумови для відновлення та забезпечення стабільного функціонування органів державної влади України в Криму після десятирічної окупації та повноцінної інтеграції півострова до системи публічного управління держави-агресора.
Протягом одного місяця з дня набрання чинності, згідно з документом, уряд має визначити адміністративні центри та затвердити території територіальних громад Автономної Республіки Крим. А протягом трьох місяців уряд має реорганізувати та створити районні державні адміністрації Криму з урахуванням Постанови Верховної Ради “Про утворення та ліквідацію районів”.
Крім того, Кабміну доручили внести на розгляд парламенту проєкт постанови про внесення змін до парламентської ухвали “Про утворення та ліквідацію районів” з урахуванням територій територіальних громад Криму та внести на розгляд парламенту законопроєкт про особливості відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та Севастополі.
Поміж іншим закон передбачає, що перейменування окремих населених пунктів та районів АРК, затверджене Постановою парламенту №1352-VIII від 12 травня 2016 року, здійснюється невідкладно, а не після деокупації українського півострова.
Закон набирає чинності 7 вересня 2023 року.
На переконання юристки правозахисної організації “Крим SOS” Анастасії Калініної, зміна адміністративно-територіального устрою Криму є ще одним обовʼязковим кроком на шляху до реінтеграції півострова після деокупації.
“Процес децентралізації — важливий та неминучий етап реінтеграції Криму як адміністративно-територіальної одиниці у складі України після деокупації. Важливо вже зараз починати створювати органи, які будуть обслуговувати, надавати адміністративні послуги у деокупованому Криму задля попередження хаосу на півострові”, — прокоментувала правозахисниця.
Раніше ZMINA повідомляла, що цей законопроєкт зареєстрували у парламенті 1 серпня 2023 року.
Як відомо, починаючи з 2014 року в Україні триває реформа децентралізації. З 1 січня 2021 року Україна перейшла на нову систему поділу районів та громад. Цей процес стосувався всієї України, окрім окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, оскільки норма була відкладена до моменту деокупації.
Ще у 2020 році влада розробила новий поділ Криму на 10 районів (раніше їх було 14). Уже зараз уряд може розпочинати процес створення тимчасових територіальних громад, а надалі — військові адміністрації, які значно полегшать відновлення публічної влади на території Криму після деокупації.
Процес декомунізації триває в Україні з 2015 року. Відтоді на території держави були перейменовані десятки тисяч топонімів, серед яких райони та населені пункти. Як і децентралізація, декомунізація оминула Крим через російську окупацію. Однак зараз ці процеси — послідовне продовження розвитку та змін в Україні.
Крім того, парламент ухвалив закон, який створює передумови для функціонування органів державної влади у Криму після його звільнення та законопроєкт, що доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення впровадженням відповідальності за невиконання законних вимог Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (в першому читанні).
Читайте також: Росія ізолювала Крим. Сучасність до півострова здатна повернути лише Україна – Володимир Зеленський
Раніше Зеленський закликав громадян України у тимчасово окупованому Криму триматися якомога далі від російських військових об’єктів та надавати українським спецслужбам усю відому інформацію про окупантів, щоб звільнення Криму відбулося швидше.
29 квітня 2023 року Головне управління розвідки Міноборони України після пожежі на нафтобазі в Севастополі, яка була призначена для Чорноморського флоту держави-агресора, повторило заклик до співгромадян у Криму не перебувати поряд з військовими об’єктами.
Раніше Центр журналістських розслідувань також оприлюднив дані розташування військових об’єктів на півострові, що є легітимною ціллю для ураження.
Українська влада наголошує, що Україна самостійно визначає свій шлях і що торгівля українським Кримом неможлива та неприпустима, адже Кримський півострів – це інтегральна частина України. Україна також наголошує, що без деокупації Криму неможлива безпека у Чорноморському регіоні.
Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що колаборанти та зрадники в тимчасово окупованому Криму можуть пом’якшити судовий вирок, надавши цінну інформацію Силам оборони України про російські військові об’єкти та техніку на території півострова.
Відомо, що українські міністерства та державні органи активно працюють над формуванням кадрового резерву для роботи після деокупації Кримського півострова.