Омбудсман відреагував на видачу незаконних застережень кримським активістам та правозахисникам
Дата:10 Травня 2024
A+A-Щоб отримувати корисні матеріали, підпишіться на розсилкуПідписатися
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на видачу застережень кримським активістам і правозахисникам про “неприпустимість проведення мітингів” напередодні Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
За його словами, проведення заходів 18 травня – це першочергово про вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу. Однак такими діями Росія порушує низку міжнародних документів, зокрема, права на свободу мирних зібрань.
“Світ не може залишатися осторонь порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму”, – написав Лубінець.
Нагадаємо, напередодні окупаційні силовики вручили правозахисниці та журналістці Лутфіє Зудієвій попередження про “неприпустимість порушення закону” під час масових акцій. Такі ж застереження отримали юристиЛіля Гемеджи, Рустем Кямілєв та громадський захисник із тимчасово окупованого Судака Сейтосман Каралієв.
Як відомо, свобода мирних зібрань не передбачає отримання згоди на проведення заходів. Владу потрібно інформувати про плани мирного зібрання, щоб та забезпечила правопорядок під час акції. Це її обов’язок.
З початку тимчасової окупації Росія незаконно вимагає від ініціаторів мирних зібрань узгоджувати заходи. Представники “адміністрацій” на півострові зазвичай відмовляють у проведенні акцій, що можуть містити критику де-факто влади.
Напередодні Верховна Рада закликала іноземні держави та міжнародні організації визнати депортацію кримських татар у 1944 році геноцидом та приєднатися 18 травня до вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Як відомо, з 18-го до 20 травня 1944 року в Криму тривала депортація кримських татар. За два дні з півострова радянські силовики насильно переселили щонайменше 194 тисяч осіб.
Під час геноциду радянський режим вчинив умисні вбивства, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисно створювалися життєві умови направлені на фізичне знищення кримських татар.
Геноцидом депортацію кримських татар визнали Україна, Естонія, Грузія, Латвія, Литва, Канада та Польща.
Щорічно в Криму з нагоди роковин Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу відбувалися масові заходи, зокрема жалобний мітинг у центрі кримської столиці. Утім, після військової операції Росії із захоплення Кримського півострова проведення подібних акцій у центрі тимчасово окупованого Сімферополя росіяни заборонили.
Україна визнала цей злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України.
РФ заперечує геноцид кримських татар в 1944 році та не бере відповідальності за сталінські репресії та депортацію.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що організація розробила проєкт створення пам’ятника жертвам геноциду кримськотатарського народу. Над ним зараз ведеться робота, обговорюється місце розміщення.
Як відомо, з моменту тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя у 2014 році РФ цілеспрямовано чинить репресії проти кримськотатарського народу, продовжуючи злочини тоталітарного радянського режиму та Російської імперії.
РФ створює умови для “тихої депортації” кримських татар через репресії, загрози, впровадження політики “руського миру” та наративу “священної війни” проти України та Заходу.
Українська влада неодноразово наголошувала, що з початку тимчасової окупації Криму країна-агресор здійснює злочин проти міжнародного гуманітарного права — заміщення населення Криму. Цілеспрямовано підтримується та стимулюється міграція росіян на кримську українську землю, батьківщину кримських татар.
