Верховний суд Індії оскаржує новий закон про конфіденційність: журналісти та активісти проти уряду Моді
Активісти та журналісти подали до Верховного суду Індії позови проти нового закону про приватність, ухваленого урядом прем’єр-міністра Нарендри Моді. Вони переконані, що закон загрожує свободі журналістики та дозволяє чиновникам приховувати інформацію, яка має суспільний інтерес.
Про це повідомляє Reuters.
Фото: Reuters23 березня у суді розглядатимуть чотири позови. Активісти та медіа критикують уряд Моді за спробу послабити 20-річний закон про право на інформацію, який за функціями схожий на американський закон про свободу інформації.
Також позивачі кажуть, що документ обмежує критику через суворий режим видалення контенту. Сам уряд заперечує обвинувачення і стверджує, що видаляє лише незаконний контент, а принцип “максимальна відкритість і мінімальні виключення” у законі залишається чинним.
Скандал спричинила однорядкова поправка до закону, яка набула чинності у листопаді минулого року разом із новим законом про цифрові персональні дані і тепер забороняє публікувати будь-яку “персональну інформацію”. Раніше чиновники могли розкривати такі дані, якщо це було “в інтересах громадськості”.
Позивачі наполягають, що зміни слід скасувати, бо вони дозволяють уряду відмовляти у наданні важливої суспільної інформації та порушують конституційні принципи. За словами Анджалі Бхардвадж, однієї з найвідоміших індійських активісток прозорості, новий закон може дати уряду змогу приховувати імена підрядників чи чиновників, залучених до нібито неякісних проєктів.
Активіст Венкатеш Найяк у судових документах зазначив, що поправка є “смертельним ударом для демократії” та підриває ідеї відкритого врядування. Міністерство юстиції Індії та Департамент персоналу та підготовки, відповідальні не відповіли на запити журналістів. Міністр інформаційних технологій Ашвіні Вайшнав минулого року переконував парламент, що зміни “не обмежують розкриття персональної інформації” і “збалансовують право на приватність та право на інформацію”.
За даними канадського Центру права та демократії, рейтинг Індії за доступом до інформації впав із другого місця у 2013 році до дев’ятого зараз. Дослідники зазначають, що “загальні виключення” для силових органів частково пояснюють падіння.
Журналісти також висловлюють занепокоєння. Новий закон про приватність встановлює штрафи до 27 мільйонів доларів для соцмереж, технологічних компаній та інших, які не дотримуються правил, без винятку для журналістів. Медіагрупи пояснюють, що без такого винятку репортери повинні отримувати згоду від кожної особи чи компанії, згаданої в матеріалі, що ускладнює ефективну роботу.
Редакційна спілка Індії попереджає, що закон може “пригнічувати журналістські розслідування та ускладнювати підзвітність влади”. У минулому році Індія посіла 151 місце з 180 у світовому Індексі свободи преси, тоді як двадцять років тому займала 106 місце.
Група журналістів із Нью-Делі “Репортерський колектив” також оскаржує закон у Верховному суді, вважаючи, що він заважатиме ефективній журналістиці. У своїх матеріалах вони порівнюють закон з практиками Великої Британії та Австралії, де журналісти мають винятки. Вони заявляють, що індійський закон змушуватиме громадян і журналістів самоцензуруватися, щоб уникнути великих штрафів.
Розгляд таких справ у суді може тривати кілька місяців до винесення остаточного рішення.
Нагадаємо, що експерти The Economist стверджують, що демократичні держави поступово руйнують незалежність медіа, використовуючи інструменти, притаманні авторитарним режимам. Атаки на журналістику в демократіях стають системними й мають вимірювані наслідки.
Аналіз The Economist на основі 80 років даних із близько 180 країн показав прямий зв’язок між обмеженням свободи медіа і зростанням корупції. Дослідники встановили: якщо свобода преси знижується, згодом зростає рівень хабарництва – навіть з урахуванням доходів, попереднього рівня корупції та глобальних тенденцій. Цей зв’язок має відкладений ефект: у середньому минає близько чотирьох років, перш ніж проявляється половина наслідків. Тобто влада може придушити медіа сьогодні, а суспільство відчує масштаб корупції вже після наступних виборів.
Процес працює й у зворотному напрямку. Коли корупція зростає, свобода медіа зменшується ще більше, бо посадовці намагаються приховати зловживання.
