У Німеччині зафіксували рекордну кількість звернень через дискримінацію у 2025 році

У 2025 році Федеральне антидискримінаційне агентство Німеччини отримало рекордну кількість звернень за консультаціями з питань дискримінації.

Про це повідомляє Deutsche Welle, посилаючись на щорічний звіт установи.

Фото: Pixabay

За даними агентства, протягом року воно зареєструвало 13 067 звернень. Це на 1 662 більше, ніж у 2024 році, і більш ніж утричі перевищує показник 2019 року – останнього року перед пандемією COVID-19. Установа зазначає, що реальна кількість випадків дискримінації значно вища, а до агентства доходить лише їхня частина.

Федеральна уповноважена з питань антидискримінації Ферда Атаман вважає, що така динаміка свідчить про потребу в сильнішому правовому захисті та розширенні системи підтримки постраждалих. Вона підкреслила, що йдеться не лише про захист окремих груп, а про загальну гарантію прав для всіх людей у країні, адже з дискримінацією може зіткнутися будь-хто.

У звіті агентства зазначається, що близько 13% населення Німеччини розповіли про досвід дискримінації протягом останніх 12 місяців. У перерахунку це становить приблизно 9 мільйонів людей.

Найчастіше заявники повідомляли про расову дискримінацію. За рік агентство отримало 4 571 таке звернення, що становить 43% усіх випадків. Цей показник залишається стабільним протягом останніх трьох років.

Другим за поширеністю видом стали скарги, пов’язані з інвалідністю або хронічними захворюваннями – вони становили близько 28% звернень. Ще приблизно 22% випадків стосувалися дискримінації за ознакою статі або гендерної ідентичності.

Ферда Атаман також звернула увагу на обмежені ресурси антидискримінаційної політики в Німеччині. Вона заявила, що бюджет і можливості агентства залишаються недостатніми, а інші європейські країни вкладають у цю сферу більше коштів.

Як приклад вона навела Бельгію, де на антидискримінаційну роботу виділяють близько 1 євро на одного жителя, тоді як у Німеччині загальний бюджет становить близько 10,4 мільйона євро на понад 83 мільйони населення.

Окремо Атаман наголосила на необхідності змін у законодавстві. Вона заявила, що строки для подання позовів у справах про дискримінацію потрібно подовжити, оскільки нинішній двомісячний термін є занадто коротким. Уряд пропонує збільшити його до чотирьох місяців, однак, за її словами, у більшості країн ЄС цей період становить від трьох до п’яти років.

Вона також зазначила, що постраждалі від дискримінації з боку державних органів наразі не можуть подавати позови проти них, і назвала це проблемою, яку необхідно вирішити.

Атаман підкреслила, що правила рівного ставлення мають поширюватися і на випадки, коли дискримінацію здійснюють алгоритми або системи штучного інтелекту.

Вона заявила, що нинішній закон про рівне ставлення потребує суттєвого оновлення, і розкритикувала урядовий законопроєкт за недостатнє залучення її відомства до підготовки змін.

У звіті також зазначається, що понад 120 організацій уже понад три роки вимагають глибокої реформи антидискримінаційного законодавства у межах ініціативи “AGG Reform Now!” Ферда Атаман назвала цей альянс прикладом широкої суспільної коаліції.

Вона порівняла закон про рівне ставлення з “правилами дорожнього руху” для суспільного співжиття та наголосила, що дискримінація є системним явищем, яке потребує чітких і ефективних правил регулювання. 

Нагадаємо, що в Україні планують розширити захист від дискримінації та мови ворожнечі. Такі зміни узгодять українське законодавство з нормами ЄС.