Омбудсман перебирає під особистий контроль виконання урядом 29 рекомендацій про доступ громадян в окупації до української освіти

Дата: 14 Лютого 2025
A+ A- Підписатися

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав органи державної влади, неурядові організації, міжнародних партнерів і всіх небайдужих громадян України до активної співпраці з тим, щоб забезпечити дітям та студентам в окупації доступ до української освіти. 

Про це він сказав під час презентації у Києві Спеціальної доповіді Омбудсмана щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України.

Дмитро Лубінець

У ній Лубінець наголосив, що освітні заклади в окупації, що колись були важливими осередками знань і розвитку, були знищені або деформовані під тиском російської державної ідеології. Мільйони дітей та молоді там стали жертвами примусової “перевиховної” політики, покликаної прищепити їм російські погляди, цінності та наративи, чужі для українського народу.

Під час презентації доповіді Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко заявила, що забезпечення української освіти для дітей з Криму є пріоритетним, оскільки окупаційні адміністрації впродовж усіх 11 років систематично витісняють українську мову та культуру з освітнього простору півострова й переслідують за спроби збереження культурної та національної ідентичності.

“Після переміщення з ТОТ для мене викликом стали прогалини у знаннях з української мови та історії України. Було важко наздогнати програму і підготуватися до тесту, маючи в запасі всього три місяці… Було б добре, якби дітям надавалася підтримка в цьому. Зусилля того варті, адже діти, які виросли в окупації, мають право на українську освіту”, – сказала під час презентації  студентка Київського національного університету будівництва й архітектури Аліна Геннадіївна.

Ольга Куришко підкреслила, що, попри всі ризики, є безліч родин, які прагнуть дати своїм дітям українську освіту. Однак вони стикаються з численними перешкодами: фізичною ізоляцією, ризиком переслідувань з боку окупантів, обмеженим доступом до українських освітніх ресурсів та інформаційною ізоляцією, зокрема через блокування доступу до українських сайтів, що, зокрема, впливає і на зменшення відсотка вступників до вищих навчальних закладів з тимчасово окупованого півострова, що є серйозним викликом для держави.

Вона також наголосила на необхідності створення системи підтримки дітей ще на етапі їхнього виїзду з окупації до отримання довідки внутрішньо переміщеної особи, адже чинні державні програми починають діяти лише після отримання відповідного документа.
 
Ольга Куришко також звернула увагу, що хоча в інформаційному просторі є багато ресурсів про освітні можливості та підтримку, вони розпорошені та не зібрані в одному зручному форматі. Для розв’язання цієї проблеми представництво планує запустити тестову версію освітньої платформи, яка може стати єдиним інформаційним хабом для кримських дітей, що прагнуть здобути освіту на підконтрольній частині України.
 

Під час презентації доповіді омбудсман наголосив, що цей документ не лише аналізує поточну ситуацію, а й пропонує конкретні кроки для досягнення реальних результатів у сфері доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій (ТОТ).

Уповноважений переконаний, що державна політика у сфері має базуватись на пріоритетності безпекових компонентів у доступі до освіти, людиноцентричності й індивідуальному підході, який враховує тривалість перебування в тимчасовій окупації, та на пріоритетності збереження національної та громадянської ідентичності, виховання патріотизму.

Крім того, має гарантуватися партнерство та консолідація  зусиль державних органів, установ, організацій та органів громадянського суспільства, міжнародних партнерів задля ефективної реалізації політики і досягнення цілей.

Лубінець вважає, що держава Україна має гарантувати і реалізовувати їхній доступ до освіти в тому обсязі та відповідно до тих потреб, які вони мають.

“Діти та молодь, їхня безпека, незалежно від місця їхнього проживання, перебування, мають залишатися пріоритетом для держави Україна й українського суспільства. Робота з громадською думкою, розвінчування стереотипів і російської пропаганди має й надалі бути супутнім завданням для державних органів та органів місцевого самоврядування України, які беруть участь у забезпеченні доступу до освіти дітей та молоді з ТОТ”, – переконаний Дмитро Лубінець.

Рада Європи повідомляє, що рекомендації органам влади протягом пів року напрацьовували експерти у сфері внутрішнього переміщення, зокрема, з профільних громадських організацій, представники органів влади, міжнародних організацій, вищих навчальних закладів, що приймають студентів з ТОТ, студенти.

Доповідь охоплює такі рівні та напрями освіти:

  • забезпечення доступу дітей та молоді з ТОТ до загальної середньої освіти;
  • забезпечення доступу дітей та молоді з ТОТ до фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти;
  • забезпечення доступу дітей та молоді з ТОТ до вищої освіти;
  • доступ осіб із ТОТ до післядипломної освіти та наукової діяльності;
  • адаптація та інтеграція дітей та молоді з окупації в українську систему освіти;
  • організація забезпечення доступу до освіти дітей та молоді з ТОТ.  
Спеціальна доповідь містить 29 рекомендацій для центральних органів виконавчої влади, адже ситуація, в якій опинилися діти та молодь з ТОТ, вимагає не лише розуміння, а й чітких, скоординованих та довгострокових дій.

 Рекомендації включають, зокрема:

  • запровадження системної державної політики щодо доступу до права на освіту дітей та молоді з ТОТ на всіх рівнях;
  • забезпечення підтримки дітей та молоді з ТОТ в їх адаптації та інтеграції в українську систему освіти після переміщення на підконтрольну територію України;
  • консолідацію зусиль органів державної влади та місцевого самоврядування, закладів освіти, громадськості  у забезпеченні здобуття дітьми та молоддю з ТОТ української освіти.
Крім того, Кабміну рекомендується затвердити Концепцію доступу до освіти дітей та молоді з ТОТ, яка дозволить на державному рівні впровадити ефективні механізми для розв’язання порушених проблем.

Дмитро Лубінець наголосив, що держава Україна повинна враховувати, що для успішної реалізації концепції важливо забезпечити підтримку дітей, які мають різний досвід навчання: деякі з них навчалися за українськими програмами, деякі – під російським впливом, а частина здобувала освіту за кордоном або взагалі не мала можливості навчатися.

“Все це потребує персоніфікованого підходу та комплексної підтримки”, – додав омбудсман.

Він закликав всі дотичні відомства ретельно опрацювати рекомендації в документі та забезпечити їхнє виконання, адже він особисто контролюватиме хід реалізації. Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак назвав затвердження цієї концепції “важливим кроком України для забезпечення рівного доступу до якісної інклюзивної освіти для всіх дітей в Україні”.
 
Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим резюмувала, що освіта є одним із ключових інструментів боротьби за звільнення та майбутню когнітивну реінтеграцію Криму. Формування української ідентичності серед молоді – це не лише питання знань, а й питання майбутнього єдності України.
 

Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.

Читайте також: Потрібні нові механізми доступу до освіти для молоді з тимчасово окупованих територій – Ольга Куришко

Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.

Крім того, напередодні коаліція оприлюднила до 13-ї сесії Верховної Ради чергову дорожню карту законопроєктів щодо постраждалого населення з метою консолідації зусиль, формування послідовної законодавчої політики та забезпечення ефективної допомоги.

За підсумками аналізу законопроєктів, представлених у дорожній карті, правозахисники вважають важливим звернути увагу народних депутатів України на окремі питання, які виникають у процесі підготовки та розгляду законодавчих ініціатив із цієї тематики.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter