Меджліс у День пам’яті жертв геноциду кримських татар закликав світ захищати права корінних народів та підтримувати Україну
Масові обшуки, арешти, політично вмотивовані переслідування, зокрема заборона Меджлісу, та насильницькі зникнення в окупованому російськими військовими Криму слід розглядати як продовження геноцидної практики Москви щодо кримськотатарського народу, України та української нації.
З такою заявою виступили в Меджлісі кримськотатарського народу до Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар.
Ілюстраційне зображення. Картина “Місячна соната (В пам’ять жертвам Арабатської трагедії)” авторства Рустема ЕміноваАвтори заяви нагадали, що історія демонструє трагічну тяглість, тож кримськотатарський народ знову став жертвою репресій та переслідувань.
“Збереження пам’яті про злочини геноциду – Голодомор та Sürgünlik і , вчинені комуністичним режимом СРСР у XX столітті, є не лише моральним обов’язком із вшанування пам’яті мільйонів жертв, а й правовою передумовою для недопущення повторення таких злочинів у майбутньому та забезпечення невідворотності покарання осіб, які сьогодні вчиняють воєнні злочини та злочини проти людяності на території України”, – кажуть вони.
Меджліс, між іншим, закликав світ захищати права корінних народів, зокрема кримськотатарського, відповідно до Декларації ООН про права корінних народів.
Корінними вважають народи, які проживають у багатоетнічних суспільствах незалежних країн і є нащадками тих, хто населяв ці території в період завоювання, колонізації або встановлення наявних кордонів. У 2007 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила декларацію про права корінних народів, адже, за даними організації, у більш ніж 70 країнах світу до таких належать 370 мільйонів людей, а багатьом з них загрожує зникнення.
В Україні закон про корінні народи ухвалили ще 2021 року. Лише реєстрація відповідного законопроєкту у Верховній Раді спричинила обурення в Росії, бо в ньому не згадували “росіян”.
Нагадаємо, що депортація кримських татар з Криму відбувалася впродовж 18–20 травня 1944 року. За два дні з півострова радянські силовики насильно переселили до 194 тисяч осіб.
Верховна Рада окремою постановою визнала депортацію геноцидом кримськотатарського народу, а у 2019-му прокуратура АРК оголосила про підозру в його вчинені колишньому керівництву СРСР.
ZMINA розповідала, як нащадки кримських татар, депортованих у 1944-му, змушені переживати це знову через війну, розв’язану Росією проти України.




