До роковин депортації кримські політв’язні поділилися роздумами про втрату дому, пам’ять і боротьбу

До 82-х роковин депортації кримськотатарського народу кримські політв’язні поділилися своїми рефлексіями про трагедію 18 травня 1944 року, пам’ять поколінь та сучасні переслідування кримських татар. Серед них – громадянські журналісти Осман Аріфмеметов, Сервер Мустафаєв, Ремзі Бекіров та Сейран Салієв.

Цитати політв’язнів із російської неволі опублікувала на своїй сторінці ініціатива “Кримська солідарність”.

Депортація кримських татар 1944 року. Архівне фото

Громадянський журналіст Осман Аріфмеметов у своєму зверненні наголосив, що депортація стала для кримськотатарського народу не лише втратою дому, а й багаторічним випробуванням на збереження ідентичності.

“1944 року ми втратили все: майно, достаток, землю, благополуччя та частину народу. Проте зберегли свій спосіб життя та світогляд. Саме це дозволило зміцніти у місцях заслання, вести боротьбу за повернення до рідних країв і, нарешті, повернувшись до Криму, облаштуватись, відродивши, нехай і частково, втрачене”, – зазначив він.

Координатор “Кримської солідарності”, громадянський журналіст і правозахисник Сервер Мустафаєв заявив, що лише перебуваючи у російському ув’язненні повною мірою відчув масштаб трагедії депортації.

“Тільки тепер я по-справжньому усвідомив усю глибину та масштаби трагедії 18 травня 1944 року: зрозумів, як і чим жив народ усі ці роки, якою ціною був вистражданий шлях додому, до Криму, і яких жертв вартувало моєму народу зберегти свою ідентичність та культурний код”, – написав Мустафаєв.

Він також додав, що саме у в’язниці, далеко від Криму, по-іншому відчув сенси кримськотатарських пісень і поезії, у яких збережено пам’ять про вигнання та тугу за батьківщиною.

Громадянський журналіст Ремзі Бекіров у своїх роздумах поставив питання про причини депортації та історичні уроки трагедії.

“Чому саме наш народ, поряд із деякими іншими, потрапив до списку неблагонадійних народів? За що така жорстокість? Хто такий Сталін: вождь світового пролетаріату чи тиран? Які висновки ми можемо зробити, щоби депортація не повторилася?” – написав Бекіров.

Тим часом громадянський журналіст Сейран Салієв наголосив, що попри спроби знищити кримськотатарський народ, йому вдалося зберегти свою ідентичність та повернутися до Криму.

“План 18″ був провалений. Їм не вдалося знищити нас, нашу релігію, традиції, історію та мову. Хвала Аллаху. Мій кримськотатарський народ, за волею Аллаха, повернувся на свою Батьківщину та на свої рідні землі. І почав будувати життя наново”, – зазначив Салієв.

Нагадаємо, що тиждень тому у Верховній Раді відкрили виставку “Не засудили вчора – повторюється сьогодні”, присвячену геноциду кримськотатарського народу 1944 року. 

Виставка складається з майже двох десятків постерів авторства Андрія Єрмоленка. 

Доробки зображають депортацію кримських татар та нинішню боротьбу за деокупацію Криму й захист прав корінних народів України, серед яких також є караїми та кримчаки.

Читайте також: “Допоки я буду жива, я теж нестиму цю пам’ять”: як зберігають історію депортації кримськотатарського народу