Найбільше мови ворожнечі використовують видання Львова та Одеси – дослідження

Дата: 30 Червня 2020
A+ A- Підписатися

Онлайн-медіа Львова й Одеси використовують найбільше мови ворожнечі порівняно з іншими регіональними ЗМІ. 

Про це свідчать дані дослідження Інституту масової інформації і У межах дослідження проаналізовано 9320 новин, із них 87 новин з ознаками мови ворожнечі, 58 новин про етнічні групи / нацменшини з 50 регіональних онлайн-медіа в 10 регіонах України (Волинь, Дніпро, Донецьк (Маріуполь), Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Харків, Херсон, Черкаси). До моніторингу потрапили виключно новини з новинної стрічки інтернет-ЗМІ: статті, журналістські розслідування, аналітика, блоги, авторські колонки, анонси тощо не аналізуватися. .

Монітори ІМІ досліджували вияви мови ворожнечі й дискримінації в новинах регіональних онлайн-ЗМІ щодо етнічних груп, нацменшин, жінок, ЛГБТ-людей, ВПО тощо. Як показало дослідження, у середньому на новини про національні меншини чи етнічні групи припало 0,6% загальної кількості новин у регіональних онлайн-медіа. Водночас у кожній сьомій новині, або в 14% публікацій, про національні меншини були присутні ознаки мови ворожнечі. 

Найбільше про нацменшини чи етнічні групи писали онлайн-ЗМІ Миколаєва (1,7% загальної кількості публікацій у регіоні), Одеси (1,6%) і Львова (0,8%). Водночас найбільше випадків мови ворожнечі в цій та інших тематиках було зафіксовано в онлайн-ЗМІ Львова (2,7% загальної кількості публікацій у регіоні) та Одеси (1,6%). Не використовували мови ворожнечі в аналізований період онлайн-ЗМІ Донецька і Черкас.

Найчастіше вияви мови ворожнечі та дискримінації стосувалися:

  • ґендерної тематики та дискримінації представників ЛГБТ-спільноти (46% загальної кількості публікацій з ознаками мови ворожнечі та дискримінації);
  • етнічних груп та національних меншин (14% із загальної кількості публікації з ознаками мови ворожнечі та дискримінації);
  • представників соціально незахищених груп населення (7% усіх публікацій з мовою ворожнечі).

Також дослідники зафіксували 30% новин, які містили мову ворожнечі щодо інших тематичних напрямів, зокрема дискримінацію за географічною або віковою ознакою.

Основними видами порушень експерти назвали: 

  • негативно забарвлену лексику або оцінні судження (36% публікацій із загальної кількості новин з виявами мови ворожнечі й дискримінації);
  • некоректну лексику або терміни (29% новин);
  • розбіжності заголовка і тексту (5% новин);
  • відсутність коментарів, що балансують (1% загальної кількості новин з виявами мови ворожнечі й дискримінації);

Водночас 29% новин з ознаками мови ворожнечі містили, зокрема, сексистський контекст, а також невиправдано акцентували на належності до певної групи / національності тощо.

Нагадаємо, що у квітні Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова закликала публічних осіб, ЗМІ та громадян уникати дискримінаційних висловлювань. Зокрема, як приклад мови ворожнечі вона навела слова патріарха Філарета про те, що ЛГБТ є “причиною поширення коронавірусу”. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: