На тлі теракту в “Крокус сіті холі” російські посадовці хочуть зняти мораторій на смертну кару
У Росії після того, як у концертному залі “Крокус сіті хол” під Москвою трапився один з найбільших за останні роки терактів у країні, посадовці знову порушили питання щодо зняття мораторію на застосування смертної кари. За роки, що триває повномасштабне російське вторгнення в Україну, російські депутати не раз пропонували повернути страти для “терористів та педофілів”.
ZMINA розповідає, що відомо.
Ілюстраційне зображення. Фото: ТАССЗа останніми офіційними даними, внаслідок теракту під Москвою загинули понад 130 людей. Терористи увірвалися до концертного залу на території торговельно-виставкового центру та почали розстрілювати відвідувачів, після чого підпалили будівлю. Підозрюваних у злочині вже затримали: їх катували на відео, а до суду одного доставили без свідомості та з вибитим оком.
За понад два роки повномасштабного вторгнення в Україну в Росії кілька разів порушували питання щодо зняття мораторію на страти, а колишній президент країни Дмитро Мєдвєдєв радив росіянам пригадати, що страти застосовували не в такому далекому російському минулому. Піком застосування смертної кари в Росії деякі аналітики називають період Великого терору, коли за 1937–1938 роки в справах органів НКВС СРСР ухвалили понад 681 тисячу смертних вироків.
Норма про розстріл досі є в російському законодавстві, її лишали попри постійні заклики Ради Європи скасувати цю норму. У 1996 році тодішній президент Росії Борис Єльцин підписав указ про поетапне скорочення застосування найвищої міри покарання “у зв’язку з входженням Росії до Ради Європи”, наклавши мораторій на застосування смертної кари, а у 2009-му Конституційний суд підтвердив, що за роки його дії сформувалися стійкі гарантії не бути вбитими за злочин.
Не всі правники погоджуються з тим, що для повернення смертної кари в Росії потрібно лише рішення Конституційного суду, вважаючи, що для цього треба змінити конституцію країни або навіть провести референдум. Із пропозицією останнього вже виступили російські депутати з партії “Справедлива Росія”, лідер якої причетний до депортації українських дітей.
“Пропоную винести питання про скасування мораторію на страту для терористів на референдум та провести його 8 вересня, у єдиний день голосування. Нехай народ висловить свою волю, що стосується моєї позиції, вона завжди була однозначною – мерзоти і нелюди, які задумали таке лиходійство, повинні знати, яка кара на них чекає”, — сказав депутат Сергій Миронов.
Слід зазначити, що майже кожен п’ятий, засуджений торік за теракт у Росії, є уродженцем України, а також більшість кримських татар, які є політичними вʼязнями, засуджені саме по статті 205 Кримінального кодексу РФ – тероризм.
“Для відбування покарання окупаційна влада депортує незаконно засуджених громадян України з окупованого Криму до колоній, які розташовані у РФ. Крім того, РФ судить українських військовополонених азовців, як учасників “терористичної організації”. Тому якщо в РФ все ж таки відбудеться зміна законодавства і відновлять смертну кару, всі кримські політвʼязні та військовополонені, незаконно засуджені за статтею “тероризм” будуть під загрозою”, – зазначає менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
Нині в Конституційному суді РФ відмовляються відповідати, чи повернуть смертну кару, але підтверджують, що питання може стати предметом розгляду “в сьогоднішній ситуації”. Голова суду Костянтин Зоркін, якого призначили за поданням Путіна 2003 року, кілька років тому випустив книгу “Конституційне правосуддя: процедура і сенс”, в якій припустив повернення розстрілів, хоч і назвав такий сценарій малоймовірним.
Ідея вбивати за скоєння деяких злочинів, згідно із соціологічними дослідженнями, є популярною серед громадян РФ. Так, у 2019-му щонайменше 41% вважав, що слід відновити застосування смертної кари. Водночас із 2015 року кількість людей, які були б не проти відновлення страт у Росії, збільшилася на 10%, а противників цієї ідеї скоротилася з 27% до 20%.
Нагадаємо, що в сусідній Білорусі, де смертна кара не тільки є в законодавстві, але й активно застосовується, самопроголошений президент Олександр Лукашенко дозволив розстрілювати за “державну зраду” посадовців та військових.
У Білорусі розстріляти можуть тільки чоловіків, які скоїли “злочин” після настання 18-річного віку і не досягли до ухвалення вироку 65 років. Родичам засуджених не повідомляють про день розстрілу, не дають останнього побачення і не видають тіла для поховання.
У сучасному світі смертна кара в багатьох країнах скасована на законодавчому рівні або не використовується. Декілька років тому правозахисники фіксували у світі найменшу кількість страт за десятиліття.
