Кривонос закликає реформувати прокуратуру, ДБР і СБУ через корупцію в правоохоронній системі

Майже в кожному системному розслідуванні Національного антикорупційного бюро фігурують правоохоронці, які отримують частину грошей за прикриття корупційних або інших незаконних схем. Через це корупція робить неефективними не лише окремих працівників, а й цілі підрозділи правоохоронних органів.

Про це директор НАБУ Семен Кривонос заявив під час заходу з нагоди приєднання нових донорів до Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), передає ZMINA. 

Фото: НАБУ

За словами Кривоноса, правоохоронці регулярно з’являються в системних розслідуваннях НАБУ, які стосуються відмивання грошей або виведення коштів з державних підприємств. Детективи, зокрема, знаходять у чорнових записах фігурантів позначки про частки, які мали отримувати представники різних правоохоронних органів. В окремих випадках ішлося, наприклад, про 4% або 5% від схеми.

Кривонос нагадав, що такі випадки НАБУ фіксувало, зокрема, під час операції “Чисте місто”. Раніше він пояснював, що в межах цього розслідування правоохоронці встановили людей, які не працювали в Київській міській раді чи КМДА, але, за даними слідства, фактично впливали на рішення щодо комунального майна та міського бюджету.

Окремо директор НАБУ звернув увагу на ситуацію на західному кордоні, де корупційні ризики можуть стосуватися одночасно роботи митниці та прикордонних структур.

На думку Кривоноса, корумпований правоохоронець, який систематично отримує гроші за прикриття незаконної діяльності, не може ефективно виконувати свою основну роботу. Так само, за його словами, не може бути ефективним цілий підрозділ СБУ чи Офісу генерального прокурора, якщо його працівники прикривають, наприклад, незаконні колцентри або контрабанду.

Ба більше, така корупція може впливати й на інші кримінальні провадження. Кривонос пояснив, що правоохоронці, причетні до прикриття певної схеми, водночас мають доступ до слідчих інструментів та матеріалів справ і можуть використовувати свої повноваження для тиску або втручання в роботу інших підрозділів.

На цьому тлі директор НАБУ наголосив на необхідності реформувати правоохоронну систему. Серед пріоритетів він назвав зміни в Офісі генерального прокурора, Державному бюро розслідувань та підрозділах СБУ, які не займаються безпосередньо питаннями оборони й безпеки.

Кривонос пояснив, що НАБУ не може самостійно розслідувати всі можливі корупційні злочини правоохоронців через обмеження своєї підслідності. Бюро може викривати злочинні організації або організовані групи, однак, наприклад, можливе незаконне збагачення окремих керівників підрозділів прокуратури чи СБУ має розслідувати ДБР.

Водночас він поставив під сумнів ефективність нинішньої системи контролю за такими посадовцями. Як один з показників проблеми Кривонос навів випадки, коли окремі працівники правоохоронних органів і прокуратури купують дорогу нерухомість, зокрема в Об’єднаних Арабських Еміратах або престижних житлових комплексах Києва. За його словами, це свідчить про необхідність ефективнішої роботи органів, які мають розслідувати можливе незаконне збагачення.

Проблеми Кривонос бачить не лише в правоохоронній, а й у судовій системі. За його оцінкою, обидві системи мають працювати так, щоб унеможливлювати корупцію та зловживання, а не створювати умови для їхнього збереження.

Кривонос також звернув увагу на масштаби тіньової економіки. Однією з її ознак він назвав велику кількість валютних і криптообмінників у Києві. За його словами, в розслідуваннях НАБУ детективи дедалі частіше стикаються з випадками, коли значні суми грошей з різних джерел накопичують готівкою, а потім намагаються легалізувати через мережі валютних та криптовалютних обмінників.

Водночас російська війна не змінює планів НАБУ щодо розслідувань корупції. Кривонос зазначив, що бюро не може відкладати викриття людей, які продовжують красти гроші в енергетиці, оборонній сфері, під час відбудови чи будівництва захисних споруд. За його словами, частина фігурантів продовжує брати хабарі незалежно від повітряних тривог, російських атак чи ситуації на фронті.

Війна, за словами посадовця, безпосередньо впливає на умови роботи працівників НАБУ, оскільки вони працюють під подвійним навантаженням: через складність самих розслідувань та через загальні ризики воєнного часу. Через безпекову ситуацію бюро іноді переводить частину працівників на дистанційну роботу, а окремі завдання стає складніше виконувати.

Тому одним з найближчих завдань на зимовий період Кривонос назвав створення для співробітників НАБУ умов, у яких вони зможуть безперервно виконувати свої повноваження. Водночас бюро не планує згортати заплановані операції та розслідування.

Стратегічне планування НАБУ охоплює період до 2030 року. Однією з ключових довгострокових цілей він назвав ситуацію, за якої корупція більше не становитиме загрози національній безпеці України.

Кривонос наголосив, що нині корупція безпосередньо послаблює державу, робить її інституції неефективними та залишається, на його переконання, прямою загрозою для національної безпеки.

Нагадаємо, що раніше Кривонос уже наголошував, що самих кримінальних викриттів недостатньо для подолання корупції. У лютому він зазначав, що НАБУ може виявити злочин і передати справу до суду, але для зменшення корупції потрібні системні зміни: незалежні інституції, цифровізація, усунення політичного впливу та бюрократичних перешкод.

Потреба в реформуванні правоохоронних органів залишається і частиною ширших антикорупційних зобов’язань України. Навесні уряд подав до парламенту Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Водночас з урядової версії документа вилучили, зокрема, положення про реформу процедури добору директора ДБР та конкурсне призначення генерального прокурора. Частина таких змін входила до реформ, погоджених Україною з Євросоюзом.

Останнім резонансним прикладом можливої участі правоохоронців у корупційних схемах стала операція НАБУ і САП “Карфаген”. За версією слідства, один з керівників структурного підрозділу Офісу генпрокурора створив злочинну організацію, учасники якої могли систематично отримувати гроші за невтручання в роботу шахрайських колцентрів та легалізовувати отримані кошти. У справі фігурують працівники прокуратури.