Група нардепів пропонує, щоб суди не могли пом’якшувати військовим покарання за непокору
На розгляд Верховної Ради подали законопроєкт № 13452, який у разі остаточного ухвалення, між іншим, заборонить суддям застосувати пом’якшувальні обставини або звільняти від відбування покарання з випробувальним терміном військових, яким закидають непокору.
Про це йдеться в картці документа на сайті парламенту.
Ілюстраційне зображенняАвторами ідеї є семеро нардепів, а саме Максим Павлюк, Сергій Іонушас, Владлен Неклюдов, Володимир Захарченко, Галина Михайлюк, В’ячеслав Медяник та Олександр Бакумов.
Частина з них також є авторами законопроєкту про єдину систему відеоспостереження публічної безпеки. Верховна Рада не розглядала цей документ, але правозахисники критикували ідею, бо це може надати можливість повсюдного стеження за громадянами. Також частина нардепів є серед авторів ідеї жорсткіше карати за образу силовиків.
Законопроєкт № 13452 пропонує зміни щодо низки питань, як-от уточнення деяких повноважень військової служби правопорядку, строки притягнення до адмінвідповідальності та місце розгляду судом справ про адміністративні правопорушення, вчинені на зборах військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами.
Одна з пропозицій стосується змін у першому реченні частини першої статті 69 Кримінального кодексу, що нині дозволяє призначити м’якіше покарання, ніж передбачено законом, якщо в суду є хоча б кілька обставин так вичинити. Серед таких обставин визнання провини, а також, наприклад, певні позитивні дані про людину, яку судять.
Нардепи пропонують, щоб суди не могли пом’якшувати покарання військовим, яким закидають непокору за статтею 402 ККУ. У 2022 році президент Володимир Зеленський попри заклики заборонив застосувати пом’якшувальні обставини чи призначати випробувальний термін замість покарання військовим, яким закидають невиконання наказу, самовільне залишення частини чи дезертирство.
“Разом з цим поза увагою лишається кримінальне правопорушення – непокора… що є нелогічним з огляду на небезпечність цього діяння в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці та наслідки, до яких вчинення цього злочину може призвести”, – пояснюють автори мотивацію можливого ухвалення законопроєкту № 13452.
Ідея нардепів викликала неоднозначні реакції серед правозахисників, деякі з яких стали військовими.
В організації “Принцип”, заснованій ветераном та правником Масі Найємом, нагадують, що посилення покарання превентивного ефекту не має, а ставить військових та цивільних у нерівне становище. Це підтверджують дані Офісу генерального прокурора про те, як зростає кількість військових кримінальних правопорушень, незалежно від суворості покарання.
До прикладу, у 2023 році зареєстрували понад 16 тисяч проваджень за СЗЧ, у 2024-му – понад 62 тисячі, а із січня до липня поточного – майже 108 тисяч.
“Аналогічна ситуація також і з іншими військовими кримінальними правопорушеннями щодо яких було посилено кримінальну відповідальність. Формальне посилення покарань не сприяє підвищенню дисципліни. Навпаки – підриває довіру військовослужбовців до правової системи, створює відчуття несправедливості та ускладнить підтримання реального порядку та бойової стійкості”, – додають у “Принципі”.
Ілюстраційне зображення. Фото: МіноборониПравозахисники закликають авторів змінити законопроєкт так, щоб “рівність правових гарантій” була доступна і військовим, і цивільним.
Застереження висловили також у Головному науково-експертному управлінні Ради. Щодо ідеї, пов’язаної з покаранням за непокору, кажуть, що вона “розбалансовує норми кримінального законодавства”.
“Запровадження таких винятків має ретельно обґрунтовуватись, адже в іншому випадку стає незрозумілим, чому одні особи, які вчинили певні кримінальні правопорушення, можуть розраховувати на застосування до них сприятливих для них норм і інститутів кримінального права, а інші особи, які вчинили інші, але співставимі за своєю тяжкістю кримінальні правопорушення, на таку можливість розраховувати не можуть”, – продовжують вони.
Законопроєкт № 13452 в серпні підтримав парламентський Комітет з правоохоронної політики, головою якого є один з авторів Сергій Іонушас, що також доповідав на засіданні щодо питання. Законопроєкт запропонували ухвалити за основу.
Також отримали листа з “принциповою підтримкою” ідеї від Генштабу ЗСУ, який підкріпили зверненням командирів військових частин бойового складу війська.
Лист Генштабу ЗСУ щодо законопроєкту, опублікований у картці документа на сайті Верховної Ради Критики закону, ухваленого ще 2022 року, звертали увагу, що нардепи тоді переклали відповідальність із вищого командування на нижчий офіцерський і рядовий склад.
Одним з наслідків цього називали те, що люди лишатимуть військо, бо не можуть відстояти права.
“Це (армія. – Ред.) – рандомайзер, у який запхано мільйон громадян. Але цей закон знаходить своїх прибічників. Усі вони наводять як аргумент таку проблему, як залишення позицій, яке призвело до важких наслідків для оборони. Так от: закон урівнює те, про що ви говорите, з багатьма іншими ситуаціями, які до важких наслідків не призвели, були вимушені або навіть спеціально підлаштовані. Він узаконює побутову розправу у війську… позбавляє армію інструменту протидії неграмотним наказам”, – обурювалася тоді журналістка Тетяна Якубович.
Ілюстраційне зображення. Детектив оголошує підозри в непокорі, вчиненій в умовах воєнного стану, чотирьом військовим з Київщини, які відмовилися їхати до зони бойових дійКоли проблема самовільного залишення служби стала набувати великих масштабів, то парламент декриміналізував такий злочин, якщо вчиняти вперше, а потім дозволив самостійно повертатися до армії без рішення суду.
Цьогоріч утретє подовжили строк, щоб можна було повертатися на службу без наслідків, але науково-експертне управління Ради пропонує нардепам зосередитися не на продовженні термінів, а на причинах, чому люди порушують закон. Серед таких причин, зокрема, накази командування, які призводять до необґрунтованих втрат.
Окремо радили нардепам подумати над тим, як покращити психологічну підтримку та умови несення служби загалом. Зараз поверненню військових на службу, як вважають парламентарі, заважає “ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів”.
Правозахисники висловлювали думку, що порушення прав людини у війську – наслідок, зокрема, поганого управління, корупції та відсутності належних і чітких процедур.
Нагадаємо, що досі до війська потрапляють непридатні до служби, бо лікарські комісії так і не почали працювати ефективно попри зміни. Детальніше за посиланням.
Відстоювати права військовим мала б допомогти спеціальна уповноважена, але досі парламент не проголосував остаточно закону, який дозволить ефективно працювати. Менш ніш ніж за місяць роботи військова омбудсманка отримала від бійців та бійчинь майже 4 тисячі звернень.
На розгляд Ради законопроєкт про військового омбудсмана внесли як невідкладний, але нардепам інколи потрібно більш як рік, щоб голосувати за невідкладні ініціативи.
