Громадські організації заявили про тиск з боку народної депутатки Шуляк та ексвіцепрем’єра Кубракова
Громадська ініціатива “Голка” спільно з іншими громадськими організаціями заявила про тиск з боку народної депутатки від фракції “Слуга народу” Олени Шуляк та ексвіцепрем’єра Олександра Кубракова, які, за їхніми словами, начебто організували масовану кампанію з дезінформації міжнародних донорів.
Про це повідомила громадська ініціатива “Голка” на своєму сайті.
У заяві організацій йдеться про те, що ці дії “просувають корупційні схеми, підривають довіру до України та ставлять під загрозу міжнародну допомогу на відбудову країни”.
“Зараз на рівні деяких політичних діячів триває масована кампанія з дезінформації міжнародних донорів, що не тільки перешкоджає реформам у країні, але і несе ризики прийняття необ’єктивних рішень партнерами. І у цій кампанії беруть участь високопосадовці, задіяні у сфері поствоєнної відбудови на рівні законодавчої та (до відставки віцепрем’єра з питань відновлення Олександра Кубракова у червні 2024 р.) виконавчої гілок влади. Це несе серйозну загрозу з огляду на те, що в умовах війни влада менш чутлива до позиції громадського сектору, а дії безвідповідальних політиків спрямовані на те, щоб зруйнувати діалог між донорами, громадським сектором та ЗМІ. За таких умов стає легше лобіювати політики з корупційними ризиками”, – йдеться у заяві.
Підписанти заяви підкреслили, що цензурування та тиск в межах реформ відбувається, зокрема у містобудуванні. У тексті заяви йдеться, що на тлі активної відбудови пошкоджень внаслідок війни та масштабного фінансування з боку міжнародних донорів великі забудовники намагаються встановити вигідні для себе умови. Втім, громадські організації зауважують, що Верховна Рада має напрацьовувати рішення щодо змін за участі громадського сектору, профільних асоціацій та архітекторів.
У заяві нагадали про гучну містобудівну реформу, проєкт якої внесла нардепка Олена Шуляк. Положення законопроєкту розкритикували в ЄС та громадськості.
Після тиску на владу президент Володимир Зеленський відмовився підписувати законопроєкт про містобудування, а у парламенті з’явилися нові нібито альтернативні проєкти, які, за словами ГО, були “постановами-клонами”.
Серед організацій, які позбавили фінансування проєкту, USAID “Говерла” – Інститут громадянського суспільства та робоча група, яка формує альтернативний законопроєкт щодо містобудування. В інституті заявили про неформальний політичний тиск з боку Міністерства відновлення, а голова робочої групи та нардепка Анна Бондар заявила, що Олександр Кубраков особисто просив американського посла не фінансувати розробку нового кодексу про містобудування. Крім того, у заяві йдеться про тиск на Спілку архітекторів України, представники якої виступили проти скандального закону про містобудування.
“Крім фактів тиску, є повідомлення про цензуру у ЗМІ, яка пов’язана із висвітленням дій лобістів та Містобудівним кодексом, який є альтернативою проєкту № 5655. Мова про “Урядовий кур’єр”, який зняв статтю і повернув її, зачистивши коментарі опонентів і додавши коментар Олени Шуляк, та про спробу зняти за гроші з сайту “Еспресо” матеріал громадської ініціативи “Голка” про тиск на Києво-Могилянську академію. Окрім того, видання “Детектор медіа” повідомляло, що Олена Шуляк намагалася зробити так, щоб не виходило її інтерв’ю на The Page через редакційний лід. До тиску залучалося профільне міністерство, яке на той час очолював Кубраков”, – повідомили підписанти.
У зверненні громадські організації та посадовці закликали міжнародних партнерів не давати деформувати діяльність громадського сектору та ЗМІ, підкресливши, що цензура та тиск на громадські організації неприпустимі.
Раніше “Урядовий кур’єр” відредагував статтю про містобудівний кодекс, яка зникла з сайту у квітні 2023 року.
Нагадаємо, Національна спілка архітекторів України заявляла про тиск з боку посадовців та правоохоронців через їхню позицію щодо містобудівного законопроєкту №5655.
Детально про це писала ZMINA у тексті “Архітектурна спільнота проти силовиків: як тиснуть і переслідують Спілку архітекторів за її позицію щодо містобудівного законопроєкту”.