Головну нагороду ООН за свободу преси отримали три ув’язнені іранські журналістки
Головну премію за свободу преси Організація Об’єднаних Націй присудила трьом ув’язненим іранським журналісткам за відданість правді, зокрема, за репортажі про 22-річну Махсу Аміні, яка померла у вересні 2022 року в поліцейському відділку.
Про це пише Associated Press (AP).
Джерело: AP Photo/Jose Luis Magana, FileГенеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле оголосила переможців на церемонії до Всесвітнього дня свободи преси в Нью-Йорку.
“Зараз, як ніколи, важливо віддати належне всім жінкам-журналісткам, яким заважають виконувати свою роботу і які стикаються з погрозами та нападами на їхню особисту безпеку”, — сказала вона.
Нагороду отримали кореспондентка реформістської газети Shargh Нілуфар Хамеді, журналістка реформістської газети Ham-Mihan Елахе Мохаммаді та журналістка й активістка Наргес Мохаммаді.
Нілуфар Хамеді оприлюднила новину, що Аміні померла після затримання поліцією моралі за те, що надто вільну носила хустку. Елахе Мохаммаді написала про похорон дівчини. Їм обом влада висунула звинувачення у співпраці зі Сполученими Штатами, діях проти національної безпеки та створенні “пропаганди проти системи”.
Хоча майже 100 журналістів були заарештовані під час демонстрацій через смерть молодої жінки, репортажі Хамеді та Мохаммаді стали вирішальними, щоб поширити інформацію про те, що сталося, і викликати широкий резонанс.
Затримання викликали міжнародну критику через жорстокі репресії сил безпеки Ірану, які тривали кілька місяців після смерті Аміні. За даними ЮНЕСКО, обидві жінки перебувають у в’язниці Евін в Ірані, причому Хамеді — в одиночній камері.
Третьою переможницею стала Наргес Мохаммаді, яка багато років працювала журналісткою і є однією з найвидатніших активісток Ірану. Відома активною критикою смертної кари в Ірані. У 2010 році її засудили до 11 років ув’язнення, яке пізніше збільшили до 16 років. Це сталося після того, як, перебуваючи під заставою, жінка виголосила промову з критикою поводження з ув’язненими у в’язниці Евін. Її документальний фільм “Білі тортури” досліджує одиночне ув’язнення на основі інтерв’ю з 16 колишніми в’язнями.
Мохаммаді є віцедиректоркою Центру захисників прав людини — організації громадянського суспільства в Тегерані. Двоє її дітей живуть у вигнанні з чоловіком, політичним активістом Тагі Рахмані.
За даними правозахисників в Ірані, з початку протестів під час демонстрацій після смерті Махси Аміні було вбито щонайменше 529 людей. Понад 19 700 інших були затримані владою. Іран протягом кількох місяців не повідомляв про загальну кількість жертв, визнаючи десятки тисяч затриманих.
Нагадаємо, що, за даними коаліції “Жінки в журналістиці”, Іран посів першу позицію за кількістю ув’язнених у 2022 році медійниць серед країн світу.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Ірані так званий революційний суд засудив до двох років ув’язнення умовно журналістку Назілу Маруфян, яка взяла інтерв’ю в батька Махси Аміні.
Репортерку звинуватили в антиурядовій пропаганді та поширенні неправдивих новин. Крім двох років ув’язнення, жінка отримала штраф у розмірі 15 мільйонів томанів (близько 320 євро. – Ред.) і п’ятирічну заборону залишати країну.
