ФСБ оприлюднила відео із заарештованою кримською татаркою Леніє Умеровою і назвала її “українською шпигункою”

Дата: 17 Травня 2023
A+ A- Підписатися

ФСБ показала відео із заарештованою Лефортовським судом Москви 25-річною громадянкою України Леніє Умеровою та назвала її “українською шпигункою”. Росіяни затримали SMM-менеджерку VOVK Леніє Умерову на початку грудня 2022 року після перетину грузино-російського кордону. Тоді дівчина їхала з Києва в тимчасово окупований Крим до батька, який страждає на онкологічне захворювання.

Відео затримання Умерової та етапування її з Владикавказа до Москви опублікували російські пропагандистські агенції РБК та РИА Новости.

 

“ФСБ розкрила 25-річну українську шпигунку, яка передавала інформацію про російські військові об’єкти та техніку угруповання “Схід”. Жінку заарештовано, заведено справу за статтею про шпигунство”, – написало РИА Новости.

Хоча на відео обличчя Леніє Умерової заблюрено, дівчину впізнав її брат Азіз Умеров, який повідомив про це на своїй фейсбук-сторінці.

Хтось може пояснити, як людина, що виїхала за кордон у перші дні повномасштабного вторгнення, могла комусь передавати "дислокации и задачи российских войск, в том числе выполнявших задачи в Киевской области?"

Азіз Умеров

Він назвав кримінальну справу проти сестри сфальшованою.

“П’ять з половиною місяців пішло в цих жалюгідних істот на фальсифікацію цієї “справи про шпигунство” проти моєї сестри. А все через те, що кримські татари “незручні” для Росії: паспорти не отримують, окупацію не визнають… Ви уявляєте? Окремий літак, щоб етапувати одну цивільну 25-річну дівчину!” – наголосив Умеров.

Нагадаємо, Леніє Умерову російська поліція затримала на початку грудня 2022 року під час перетину російсько-грузинського кордону. Вона прямувала до тимчасово окупованого Криму з України, де мешкає з 2015 року й закінчила університет та влаштувалася на роботу.
 
Леніє Умерова

Коли в розмові телефоном із сім’єю в Криму вона довідалася про ускладнення в батька, спричинене лікуванням онкологічного захворювання, вона вирішила негайно вирушити до батьків, щоб побути з ними поряд.

Маршрут до тимчасово окупованого Криму Леніє Умерової пролягав через Болгарію, Румунію, Грузію. З Грузії вона їхала автобусом Тбілісі – Сімферополь. 3 грудня 2022 року під час огляду на контрольно-пропускному пункті “Верхній Ларс” дівчину затримали співробітники російської поліції.
 
Після допиту у відділку поліції у Владикавказі Умерову на таксі відправили до готелю. Дорогою таксі зупинили співробітники ДІБДР, які після перевірки її документів заявили, що вона, як іноземний громадянин, порушила вимоги закону про перебування на території з регламентованим перебуванням. За версією співробітників, Лініє Умерова не мала права пересуватися польовими дорогами, натомість мала їздити лише федеральною трасою.
 
“Стосовно дівчини склали протокол про адміністративне правопорушення, з яким вона не погодилася, оскільки не знала про такі обмеження, не знала, куди і якою дорогою везе її таксист”, – повідомила її адвокатка Марина Дубровіна.
 
4 грудня Приміський районний суд Республіки Північна Осетія – Аланія виніс постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності в частині першій статті 18.8 КпАП РФ з призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 2 тисячі рублів та з адміністративним видворенням за межі Російської Федерації. До депортації вона мала перебувати в центрі тимчасового утримання іноземних громадян МВС Республіки Північна Осетія – Аланія.
 
16 грудня 2022 року Верховний суд Республіки Північна Осетія – Аланія не задовольнив апеляційної скарги адвоката Леніє Умерової на ухвалу Приміського районного суду.
 
За допомогою адвоката Леніє Умерова подала скаргу на рішення про покарання до П’ятигорського касаційного суду. 13 березня 2023 року суд касаційної інстанції вилучив з покарання депортацію та утримання її в центрі тимчасового тримання іноземних громадян. Суд узяв до уваги, що Леніє Умерова не належить до осіб, щодо яких передбачено винятки. Дівчині повернули документи та телефон і звільнили в залі суду. Адвокат зателефонував її батькам з повідомленням, що їхню доньку звільнили й вона може прямувати додому. Того ж дня Зера та Резван Умерови виїхали з тимчасово окупованого Криму, щоб зустріти її.
 
Біля виходу з будівлі суду невідомі люди знову затримали дівчину. Вони надягли їй на голову мішок, посадили в автомобіль і відвезли в невідомому напрямку. Коли дівчину висадили з машини, до неї підійшли четверо чоловіків, один з яких був у формі співробітника поліції.
 
“Вони запропонували їй назватися, Леніє Умерова назвала себе і показала паспорт громадянина України та закордонний паспорт. Після цього зазначені особи запропонували їй проїхати до відділку поліції для ідентифікації особи, пояснивши, що встановлюють осіб, причетних до розповсюдження наркотичних засобів”, – мовиться в ухвалі суду від 14 березня 2023 року.
 
На запитання, за що її знову затримують, правоохоронці склали другий протокол – за непокору вимогам співробітників поліції. Вони вважали, що дівчина “надто голосно висловлювалась і відмовлялася сісти в машину”.
 
14 березня 2023 року Ленінський районний суд міста Владикавказа розглянув адміністративну справу про “непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції” за частиною першою статті 19.3 КпАП РФ щодо Леніє Умерової та призначив покарання у вигляді адміністративного арешту на 15 діб.
 
27 березня 2023 року Ленінський районний суд міста Владикавказа повторно присудив адміністративний арешт за “непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції” за першою частиною статті 19.3 КпАП РФ – ще на 15 діб. Цього разу причиною продовження арешту стало те, що дівчина не повернула вчасно телефон співробітникам ізолятора після розмови з батьком.
 
Кримську татарку перевезли до Беслана. Паспорти Леніє вилучили, а наступні судові засідання проводили без них.
 
Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник висловила побоювання, що дівчину утримують під виглядом цих адміністративних арештів задля фабрикації кримінальної справи.
 
9 квітня термін утримання під вартою Леніє Умерової закінчувався. Але 11 квітня 2023 року вже Совєтський районний суд міста Владикавказа призначив третій адміністративний арешт на 15 діб за ч. 1 ст. 19.3 КпАП РФ. Цього разу звинуватили дівчину в тому, що вона відмовилася вийти з машини на вимогу співробітника поліції.
 
26 квітня суддя Совєтського районного суду Владикавказа Лалі Валієва знову заарештувала Умерову на 15 діб. На Леніє Умерову склали черговий адмінпротокол про непокору поліції за те, що вона нібито відмовилася вийти зі службового автомобіля.
 
5 травня московський суддя Сергій Рябцев, який у липні 2020 року арештовував колишнього журналіста “Комерсанта” та “Відомостей” Івана Сафронова та був радником голови “Роскосмосу” Дмитра Рогозіна, заарештував Леніє Умерову
 
За останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язні, серед яких 116 кримських татар.
 
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
 
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter