Доповідь Human Rights Watch про заборонені міни в Україні підживлює російську пропаганду – УГСПЛ та ХПГ
Доповідь міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch (HRW) про нібито використання українськими Збройними силами заборонених протипіхотних мін ПФМ-1 навколо Ізюма в Харківській області підживлює російську пропаганду та підриває суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів.
Про це йдеться в спільній заяві Харківської правозахисної групи та Української Гельсінської спілки з прав людини.
У доповіді HRW, оприлюдненій 31 січня 2023 року, міститься інформація про те, що організація задокументувала “численні випадки”, коли ракети з протипіхотними ПФМ, так звані “міни-метелики” або “міни-пелюстки”, випускали по окупованих Росією районах поблизу російських військових об’єктів. Правозахисники закликали розслідувати такі випадки.
Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією, яку Україна ратифікувала, а Росія – ні.
За словами директора Відділу озброєнь HRW Стіва Гуса, “українські збройні сили, схоже, розкидали численні наземні протипіхотні міни на території навколо Ізюма, що призводить до жертв серед цивільного населення і створює постійну небезпеку”. Він уточнив, що “російські війська неодноразово застосовували протипіхотні міни та вчиняли звірства по всій країні, але це не виправдовує використання Україною цієї забороненої зброї”.
HRW повідомила, що з 19 вересня до 9 жовтня 2022 року провела опитування більш ніж ста осіб в Ізюмському районі: свідків застосування мін, постраждалих від мін, рятувальників, лікарів та українських саперів.
У листопаді правозахисники, за їхнім твердженням, зверталися до Міноборони, Міністерства закордонних справ та Офісу президента України з низкою питань щодо використання протипіхотних мін ПФМ поблизу Ізюма та запропонували зустріч із представниками влади.
За інформацією HRW, Міноборони письмово відповіло, що “військові дотримуються своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін”.
Водночас директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров та виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко заявили, що “глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога”.
У спільній заяві правозахисних організацій наголошується, що вони намагалися зупинити публікацію доповіді, звернувшись 29 січня безпосередньо до керівництва HRW.
“Ми пропонували спочатку вивчити це питання через консультації разом з нами з військовими з Міністерства оборони. Проте наші зусилля виявилися марними”, – йдеться в документі.
Автори заяви переконані, що незалежно від коректності дослідження публікація доповіді становить “значні репутаційні ризики для України та, безсумнівно, вплине на зусилля держави щодо забезпечення постачання західної зброї”.
“HRW, як і Amnesty International, користуються значною громадською довірою в Європі та США, і такі звіти підживлюють російську пропаганду та підривають суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів”, – йдеться в заяві.
Правозахисники нагадали, що один із ключових принципів законодавства про свободу інформації проголошує – дані публікуються, якщо шкода від публікації менша, ніж від відмови від публікації.
“Ми переконані, що в ситуації, коли Україна є об’єктом агресії значно більш могутньої у військовому відношенні держави, публікація такої доповіді принесе велику шкоду, значно більшу, ніж користь від отримання результатів дослідження”, – заявили українські правозахисники.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала 4 серпня 2022 року звіт про Україну. У ньому стверджувалося, що ЗС України з порушенням гуманітарного права і законів війни створюють бази в житлових районах, зокрема в школах і лікарнях, наражаючи в такий спосіб на небезпеку цивільних.
Публікація AI спричинила вкрай негативну реакцію в Україні й у світі. Президент Володимир Зеленський звинуватив організацію в “аморальній вибірковості”. Голова українського офісу Amnesty Оксана Покальчук на знак протесту пішла у відставку.
Після цього Amnesty International заявила, що шкодує про страждання і гнів, викликані публікацією, але не відмовляється від висновків, що містяться у звіті.
Вже після другої заяви правозахисної організації співзасновник шведського відділення AI Пер Вестберг оголосив про звільнення, а фінська філія Amnesty повідомила, що втратила близько 400 донорів.