Для допомоги постраждалим в АТО почали застосовувати арт-терапію

Арт-терапевти України шукають можливість на державному рівні надавати професійну допомогу постраждалим в АТО, переселенцям і всім, хто цього потребує.

Фахівці переконані, що арт-терапія – чи не єдиний на сьогодні метод, який “працює” і допомагає людям, які опинилися в кризовій ситуацї. Арт-терапія допомагає знайти смисли, налагодити стосунки між дітьми і батьками, зняти напругу в колективі або сім’ї.

Про це розповіла під час майстер-класу “Методи пошуку смислотворних мотивів засобами малюнку” Вікторія Назаревич, кандидат психологічних наук, доцент кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету, член правління Західноукраїнської асоціації арт-психологів та арт-терапевтів. 

Майстер-клас відбувся в рамках конференції “Простір арт-терапії: мистецтво життя”, організованої “Арт-терапевтичною асоціацією”, де арт-терапевти не тільки обмінювалися досвідом, а й шукали практичні способи, як допомогти постраждалим під час АТО, переселенцям і решті, хто потребує психологічної підтрики. Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

Так, на майстер-класі Вікторії Назаревич учасники за допомогою малюнків намагалися зрозуміти свої мотивації і сформулювати життєві орієнтири. Наприклад, малювали довільно лінії, кола, геометричні фігури, замальовували їх і так далі. Тим самим пробували зобразити свої відчуття на теми “щастя”, “мені треба”, “я на роботі”, “я ідеальний”, “я для інших”.

Потім учасники обмінювалися малюнками із сусідами, які викликали у них найбільшу довіру, писали по три асоціації до чужого малюнку і повертали назад. Обмінюватися малюнками, говорить психолог, треба тому, що тоді від іншого почуєш ту правду, яку сам собі не скажеш і яку не готовий на даному етапі приймати. Також це дозволяє абстрагуватися від власних емоцій і стереотипів. 

Інша техніка, що дозволяє визначити бажання і проявити свої почуття, передбачає перемальовування вже готового малюнку, створеного на основі юнгіанських архетипів. Якщо при цьому людина не розмахується на весь аркуш, а малює в куточку або згортає аркуш навпіл або вчетверо – значить, що й хоче вона чогось на 50% або на 25%. Останнім часом, зазначає психолог, у зв’язку з напруженою ситуацією в країні кількість таких людей збільшилася. Але вона впевнена, що випробування даються для того, щоб їх пройти.

“Треба жити повним життям. Війна, не війна… Арт-терапія як метод брала свою основу саме в концтаборах, коли тих дітей, які там страждали, рятували, як могли. А могли врятувати тільки арт-терапією. І я думаю, що в Україні треба насолоджуватися кожною секундою, отримувати задоволення від тих моментів, які є“, – говорить Вікторія Назаревич.

За її словами, методика арт-терапії застосовується сьогодні все частіше, і професійні конференції сприяють цьому: “Я думаю, що якраз такі зустрічі допомагають зрозуміти на державному рівні, що це той метод, який може рятувати. У школах, я думаю, крім арт-терапії, мало ефективних методів. Статистичні та діагностичні анкети, форми і тести не дають реального ресурсу. І психологи інтуїтивно приходять до того, що вони в різних ситуаціях часто використовують арт-терапевтичний метод. Це видно і по тому, що запити на методичних семінарах серед шкільних психологів дуже щільно зараз транслюються саме в арт-терапії. І методисти на рівні районів, міст, областей вже розуміють, що це те, що потрібно саме тут і зараз, щоб хоч якось стабілізувати ситуацію“.

Психолог розповіла, що в них в університеті є школа волонтерів, які працюють як з сім’ями постраждалих у зоні АТО, так і з бійцями. Вікторія Назаревич в основному застосовує метод арт-терапії в роботі з дітьми. Деякі її колеги вже кілька разів виїжджали на полігони до солдатів. 

“І в мене був досвід, коли солдати приводили на заняття з арт-терапії для своїх дітей, терпляче чекали, коли заняття закінчиться, а потім ще годину зі мною розмовляли, і таким чином зцілялися. Вони отримують задоволення від того, що занурюються в дитинство, мають можливість розслабитися, і це дуже важливо. Я знаю, що наші волинські колеги щотижня проводять арт-терапію, там вже діє ціла школа, більше того – намагаються вийти на державний рівень через міністерство. Це тільки перші спроби, я не скажу, що вони масштабні, але локально вони вже присутні в Україні“, – розповіла психолог.

Фото Вікторії Лазаренко, Центр інформації про права людини