Автори ідеї жорсткіше карати українців за образу силовиків внесли до Ради законопроєкт про “єдину систему відеомоніторингу”

На розгляд Верховної Ради внесли законопроєкт №11031, у разі ухвалення якого в Україні з’явиться “єдина система відеомоніторингу стану публічної безпеки”. 

Документ опублікували на сайті парламенту. 

Фото: Нацполіція

Авторами ідеї стали семеро нардепів: В’ячеслав Медяник, Максим Павлюк, Сергій Кузьміних, Олександр Бакумов, Сергій Швець, Володимир Захарченко та Максим Бужанський. Деякі з них раніше вже були помічені за сумнівною законотворчістю.

Так, Медяник та Павлюк є співавторами ідеї жорсткіше карати громадян за нецензурну лайку в публічних місцях та образу силовиків. Цей законопроєкт очікує другого читання з 2022 року.

Нардеп Кузьміних разом з колегами пропонував карати українців штрафами, виправними роботами та в’язницею за фейкові акаунти в соцмережах, а також п’ятьма роками в’язниці за “нелегальний перетин кордону задля ухилення від мобілізації”. 

У законопроєкті №11031 автори прописали критерії, за якими система ідентифікуватиме фізичних осіб. Йдеться про ім’я, дату народження / смерті, місце народження, стать, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування), зняття з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування), відомості про громадянство або його відсутність, “відцифрований образ обличчя особи”, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспортного документа. 

Автори проєкту хочуть, щоб персональні дані громадян зберігали стільки, скільки необхідно “для досягнення цілей обробки таких даних”, але не більш як 15 років. 

Фото: ifsecglobal.com

Передбачили нардепи й те, що кожна людина, персональні дані якої внесли до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки, має право:

• ознайомитися з даними щодо себе, які внесли до системи відеомоніторингу, якщо інше не встановлено законами України;
• вимагати поновлення і виправлення інформації про себе;
• забезпечити захист своїх прав, якщо запит або вимогу про виправлення своїх персональних даних не виконали;
• безоплатно отримати довідку про внесення інформації щодо себе до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки.

Крім людей система звертатиме увагу на:

• транспорт і ;
• публічні місця;
• об’єкти інфраструктури, серед яких парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
• пам’ятки культурної та історичної спадщини;
• вулиці, дороги, провулки, пішохідні та велосипедні доріжки;
• автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів, інші території загального користування;
• будівлі, споруди, в яких розташовані органи державної влади або органи місцевого самоврядування;
• інші об’єкти.

Українські посадовці не вперше говорять про плани встановлювати камери спостереження в громадських місцях. До прикладу, під час пандемії коронавірусу в МОЗ хотіли встановити в торговельних центрах камери, які б стежили за дотриманням карантину.

Про ідею із запровадженням “єдиної системи відеоспостереження” в МВС розповіли торік, а метою її роботи назвали підвищення безпеки громадян. Водночас, за даними самого МВС, за роки повномасштабного російського вторгнення рівень злочинності за окремими напрямами в Україні значно знизився в порівнянні з “довоєнним часом”, зокрема вбивств поменшало на 15,8%, розбоїв – на 19,3%, грабежів – на 21,8%. 

У МВС, розповідаючи про “єдину систему відеомоніторингу” торік, казали, що вона дозолить “проводити превентивну діяльність”. Загалом до системи хочуть доєднати щонайменше 50 тисяч камер, 8 тисяч з яких уже працюють. 

Нагадаємо, що з поточного року в навчальних закладах України з’являться металошукачі та поліціянти. Діти, на яких тестують нововведення, за словами педагогів, стають дисциплінованішими.