“42 роки в’язниці”: у Києві протестували проти вироку в кримській справі “Хізб ут-Тахрір”

Дата: 03 Листопада 2020
A+ A- Підписатися

Під Офісом президента в Києві активісти та правозахисники протестували проти вироку Південного окружного військового суду, який 3 листопада засудив трьох фігурантів красногвардійської справи “Хізб ут-Тахрір”. Суд у Росії призначив їм загалом 42 роки ув’язнення.

Про це повідомляє кореспондент видання ZMINA

 

Аналітик “Крим SOSЄвген Ярошенко повідомив, що засуджені громадяни України не скоювали жодних злочинів. Вони лише збиралися та обговорювали релігійну літературу. Обвинувачення ґрунтується на показах секретного свідка та проведеній філологами, а не релігієзнавцями експертизі. 

Правозахисниця Кримської правозахисної групи (КПГ) Ірина Сєдова розповіла, що Російська Федерація переслідує кримських татар через їхню незгоду з тимчасовою окупацією. 

“Люди з іншими переконаннями, цінностями, релігією для Росії – вороги. Тому РФ намагається їх залякати, ув’язнити й зробити з них рабів. Але в них це не вийде, бо вони – вільні люди. Вони солідарні одне з одним, а ми – з ними “, – сказала правозахисниця. 

Водночас вона закликала українців цікавитися політично мотивованими справами: 

Ірина Сєдова

“Ми маємо боротися за кожну людину за ґратами, адже люди – це найцінніше, що є в нашій країні”, – додала вона. 

Менеджер з міжнародної адвокації Центру прав людина ZMINA Роман Громик нагадав про дані коаліції громадських організацій, відповідно до яких Росія незаконно з політичних мотивів ув’язнила близько 100 громадян України

Роман Громик

“Сьогодні ми говоримо про трьох наших співвітчизників, але пам’ятаймо, що ми маємо вести нашу боротьбу доти, доки Росія не звільнить останнього незаконно ув’язненого громадянина України”, – сказав він. 

Він додав, що Росія провадить політичні переслідування кримчан, щоб “зробити півострів німим та заляканим”. Держава-агресор уже сьомий рік поспіль витісняє з півострова медіа та журналістів

Аналітик КПГ Олександр Сєдов наголосив, що “судді” знають міжнародне гуманітарне право та усвідомлюють, що вони скоюють воєнний злочин, переслідуючи в таких спосіб громадян. Це видно з того, як “суди” приховують інформацію про таку категорію справ на своїх сторінках. Утім, за його словами, це не зупиняє правозахисників документувати міжнародні злочини в Криму і повідомляти про них до міжнародних організацій. 

Олександр Сєдов

Кримська правозахисна група закликала потерпілих та їхніх родичів на окупованих територіях надсилати документи як докази незаконного переслідування з боку окупаційних силовиків.  

“Що більше прізвищ “суддів”, “прокурорів”, “слідчих” ми матимемо, то більше шансів буде притягти до відповідальності цих осіб. Стосовно них не лише накладатимуть санкції, а й притягатимуть їх до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді, – додав правозахисник.  

Раніше ZMINA повідомляла про інформаційне подання до Міжнародного кримінального суду. У цьому документі українські та міжнародні правозахисники навели докази політичного переслідування. 

Нагадаємо, Південний окружний військовий суд 3 листопада засудив трьох фігурантів красногвардійської справи “Хізб ут-Тахрір”. Рустема Емірусеїнова засудили до 17 років з відбуванням перших двох у в’язниці, решту – на суворому режимі. Арсена Абхаїрова – до 13 років з відбуванням перших двох років у в’язниці. Ескендера Абдулганієва – до 12 років, також з відбуванням у в’язниці перших двох років.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії та на території окупованого нею Криму організації “Хізб ут-Тахрір”. Засуджені відкидали обвинувачення і вказували на кримінальне переслідування з політичних мотивів. 

3 листопада окупаційна поліція в Криму затримала кількох громадських журналістів “Кримської солідарності” та видання “Грані.Ру” Вілена Темер’янова, Абляміта Зіядінова та активіста Ерфана Бекірова.

Правозахисний центр “Меморіал” визнав 11 кримських татар політв’язнями, яких російська влада переслідує з політичних мотивів через ненасильницьку реалізацію права на свободу совісті, віросповідання, об’єднання та мирні зібрання.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter