Чому Україні варто не покладатись на міжнародні інституції, а розслідувати воєнні злочини самостійно

Дата: 28 Липня 2023 Автор: Ігор Поночовний
A+ A- Підписатися

Набір злочинів, які вчиняються у тимчасово окупованому Криму, є незмінним з 2014 року. Ми розслідуємо злочини проти національної безпеки, воєнні злочини, порушення прав та свобод людини, які Російська Федерація вчиняє на тимчасово окупованій території Криму.

Не маючи доступу до Криму, ми притягуємо до відповідальності переважно заочно, але це судді-зрадники, правоохоронці, держслужбовці. З 2022 року до цього переліку додалися ці ж особи, тільки в якості колаборантів.

Крім того, ми переслідуємо учасників незаконних збройних формувань, які допомагали російським військовим окупувати Крим.

Загалом стосовно таких осіб Прокуратура Автономної Республіки Крим скерувала до суду вже близько 400 обвинувальних актів щодо злочинів проти основ національної безпеки і понад 20 обвинувальних актів щодо воєнних злочинів за статтею про порушення законів і звичаїв війни. Цю роботу ми робимо в тісній співпраці з правозахисними організаціями, з якими співпрацюємо з 2017 року.

Що змінилося після повномасштабного вторгнення? Є певний прогрес в розгляді наших обвинувальних актів в судах, оскільки після 24 лютого 2022 року вже нема потреби пояснювати суддям, що судді-зрадники, правоохоронці-зрадники, депутати, які голосували за приєднання Криму до Російської Федерації, – це саме злочинці, державні зрадники, а не потерпілі від зміни влади в країні.

Судді перестали побоюватися, що після чергової зміни влади їх переслідуватимуть за те, що вони переслідували державних зрадників України. З 28 вироків за державну зраду 23 ми отримали саме у 2022–2023 роках. П’ять вироків – за порушення законів та звичаїв війни кримськими воєнними злочинцями ми також отримали після повномасштабного вторгнення. Нарешті вже пішов процес повноцінної кримінальної юстиції, хоча б заочно, але все ж є вироки за державну зраду, за порушення законів та звичаїв війни.

Адже ці вироки, які набрали законної сили, створюють відповідну практику для інших судів. І це дуже важливо, зважаючи на ту кількість воєнних злочинів, які реєструються в Україні з початку повномасштабного вторгнення.

Щодо співпраці з неурядовим сектором, то найяскравішим прикладом є наша співпраця в поданні інформаційних повідомлень до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, який ще до повномасштабного вторгнення проводив попереднє вивчення справи “Ситуація в Україні”. Спільно з громадськими організаціями ми скерували до Гааги докази вчинення Росією воєнних злочинів в Криму.

Загалом таких повідомлень було 12, і ми отримали результат. 2021 року всі докази Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду прийняв, і вже наступного року почалося офіційне розслідування, здебільшого з фокусом на злочини, вчинені після 24 лютого 2022 року, але також є певні кримські епізоди, зокрема щодо депортації дітей.

Та не варто сподіватися виключно на міжнародні судові інстанції, оскільки основна маса роботи все ж таки має бути зроблена українськими правоохоронцями. Адже ми бачимо, як складно та довго відбуваються міжнародні процеси в галузі кримінальної юстиції. Значить, не потрібно чекати, що хтось за нас зробить нашу роботу.

Міжнародний кримінальний суд, звісно, переслідуватиме вищих чиновників Російської Федерації за воєнні злочини, але основна маса тих злочинів все ж лягатиме на наші плечі й нам потрібно зараз вже напрацьовувати цю практику. Тому не варто роками чекати на міжнародні судові інстанції чи трибунали. Злочини росіян, які ми бачимо на свої очі і які є для нас очевидними, для іноземців такими не є. 

Я з упевненістю про це кажу, тому що маю досвід роботи по Криму, коли були застосовані європейські, американські санкції, коли всі розуміли, хто веде війну на Сході України, хто збив малайзійський “Боїнг”, та все одно на прикладі одного Криму була помітна торгівля Європейського Союзу, США, Канади та інших держав з росіянами там.

Ми неодноразово документували факти, зокрема постачань європейських автомобілів, роботу європейських торговельних мереж, канадських кінотеатрів в Криму, але це все іноземці пояснювали тим, що вони до цього не мають жодного відношення.

Вони запевняли, що нібито в Криму діє ТОВ Auchan чи ТОВ Peugeot, бо вони зареєструвалися в Краснодарському краї, і що ЄС до цього не має жодного відношення. Так само кінотеатри канадської корпорації IMAX теж заявляли, що нібито не мають відношення до ліцензійних кінотеатрів в тимчасово окупованому Криму.

Я не буду нагадувати про німецькі турбіни Siemens, які постачались на тимчасово окупований півострів, і показові судові процеси в Росії, де нібито компанія Siemens програла російської владі й не розірвала з ними контракти.

Тобто ми це все бачили на прикладі Криму, тому я з певністю можу говорити, що краще брати все у свої руки й самим, хай поки що заочно, але документувати та виносити вироки російським воєнним злочинцям, тим державним зрадникам, які призвели до тимчасової окупації Криму.

В той час, коли всі ці процеси відбувалися, ми чекали, коли ж все-таки наше кримінальне законодавство народні депутати доповнять нормами за порушення санкцій, коли ми зможемо розслідувати злочини бізнесу, який ведеться в Криму, коли наше санкційне законодавство адаптується до європейського та до американського. Ми дочекалися цього аж після повномасштабного вторгнення Росії.

В цьому контексті, якщо ми говоримо про відновлення роботи в Криму, про деокупацію Криму, то однозначно ми маємо на законодавчому рівні вже мати відповідну нормативну базу, щоб використовувати її з моменту звільнення наших співгромадян. Росія за дев’ять років наскільки інтегрувалася у всі процеси життєдіяльності Криму, що реінтегрувати півострів буде складно без вже готового відповідного законодавства. 

Зараз потрібно зробити роботу над помилками, зважаючи на 9-річну окупацію Криму, підготуватись до його деокупації та реінтеграції для того, щоб ми могли ефективно відновити там роботу.

Ми також помічаємо, що фокус після 24 лютого 2022 року перемикнувся на злочини, які відбуваються на інших тимчасово окупованих територіях України, оскільки в Криму не було тієї жорстокості, яка була на Київщині, Харківщині. Для багатьох людей до 24 лютого війни в Україні не було. Доводилось на пальцях пояснювати, чому в Криму збройний конфлікт, і з нами ще сперечалися.

З усім тим наше спільне завдання – не дати забути, що збройний конфлікт, який почався з 26 лютого 2014 року, триває донині та створити відповідну практику кримінальної юстиції, яку можна буде успішно реалізовувати для розслідування злочинів, вчинених після 24 лютого 2022 року.

Виступ прокурора Автономної Республіки Крим Ігоря Поночовного під час Міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи у Києві 19 липня 2023 року

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter