Ми спостерігаємо, як Володимир Зеленський серйозно порушує права людини та принципи права. Він на них просто не зважає, а натомість виходить у своїй діяльності з принципів політичної доцільності.
Чим же небезпечний самосуд і чи справді він може бути виправданим – про це ми запитали у виконавчого директора Благодійного фонду "Восток SOS", правозахисника Костянтина Рєуцького під час zoom-шоу "Арифметика прав людини"
Важливо, що як Комітет з питань рівності та недискримінації, так і Асамблея підтримали всі без виключення поправки української делегації, в тому числі ті, які були підготовлені у співпраці з Центром прав людини ZMINA та іншими правозахисними організаціями.
Сім років війни. Українське суспільство розсварене, сповнене ненависті і підозр одне до одного. Пандемія додає ще більше стресу і розчарування в наше життя. На цьому тлі термін "людяність" суттєво здає свої позиції.
Окупаційна влада з початку російської агресії в Україні майже одразу після окупації Криму позбавила кримських дітей права на освіту рідною мовою
Економічні проблеми не вирішити, якщо на них не дивитися крізь призму прав людини. Тому що в країну, де немає справедливого суду, ніколи не прийдуть великі інвестиції. Тому що в державі, де існує вільна преса, ніколи не буває штучного голоду. Цей перелік можна продовжувати, зокрема спираючись на історичні факти.
Автори законопроєкту справді реагують на ту критику правозахисників, яка звучить. Водночас навіть із внесеними правками законопроєкт викликає низку зауважень.
Все подобные кейсы базируются на нескольких компонентах в материалах обвинения, которые повторяются из дела в дело. Это записи разговоров, религиозная литература, которая считается запрещенной в России, и показания скрытых свидетелей, в качестве которых выступают сами сотрудники ФСБ или завербованные ими люди
4 червня в Києві померла українська правозахисниця та журналістка з Керчі Олена Лисенко (Батракова). Її життя обірвалося через ускладнення, спричинені коронавірусною інфекцією. Після окупації Криму Олена переїхала до Києва, де працювала на Громадському радіо та в Кримській правозахисній групі.
13 травня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №5488 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації”
За останні декілька місяців у Верховній Раді були зареєстровані три законопроєкти, в яких народні депутати пропонують встановити кримінальну відповідальність за так званий "колабораціонізм". Однак чи не створить така ініціатива додаткові юридичні проблеми із притягненням до відповідальності за співпрацю з Російською Федерацією?
Частіше за все ми розповідаємо не просто щось смішне, а ми розповідаємо щось смішне, принижуючи когось. Про молдаван, естонців чи про британців з американцями в пабі. Або про жінок, які обов’язково біляві й не дуже розумні. Ми не вміємо жартувати, не принижуючи
ЄСПЛ установив, що довічно засудженого Рафальського катували міліціонери, аби вибити з нього зізнання. Що вони його лупцювали, били електричним струмом і душили. Внаслідок чого йому зробили 2 операції.
Але я б хотіла звернути увагу не тільки на кількість захоплених частот, а ще й на те, хто саме мовить на них. На більшості цих FM-частот мовлять станції Супутник, Маяк, Море та Вєсті. В кожному населеному пункті ці мовники захопили по дві-три частоти. Контент станцій не вкладається в жодне розуміння нормальних медіа.
В Україні справді високий запит на справедливість. Але треба усвідомлювати, що його можуть гасити… штучно. Власне вишукуючи людину – "жертву справедливості", – яку можуть засудити лише для того, щоб показати суспільству, що правоохоронний сектор правосуддя працює.
Лідери демократичних країн бачать цей ґвалт, але ховають очі і продовжують вдавати, що нічого страшного не відбувається. Мовляв, ну а що такого, може, в них так прийнято, це не наша справа. І Лукашенко чудово відчуває їхній страх та небажання брати відповідальність за жорсткі рішення.
Але для припинення маніпуляцій довкола закону надаю відповіді на ключові зауваження, які надходять від скептиків та противників його прийняття.
У справі ЄСПЛ "Напотник проти Румунії" (Napotnik v. Romania) румунська дипломатка поскаржилась, що її закордонне відрядження у Словенії припинили в зв’язку з її вагітністю.
Коли Сталін депортував кримськотатарський народ, кримські татари у депортації висловлювали свою тугу за батьківщиною в піснях, малюнках, есе, спогадах про Крим
Чи дійсно після прийняття нового проєкту закону "Мінцфри" в контексті реформи "прописки" ми прокинемося в новій країні, де не потрібно подавати зайвих довідок, аби зареєструвати місце проживання?
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.