Нова резолюція ПАРЄ щодо кримських татар: нищівна поразка Росії в Страсбурзі

Дата: 24 Червня 2021 Автор: Ярослава Юдіна
A+ A- Підписатися

23 червня Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію “Порушення прав людини, вчинені проти кримських татар у Криму”.

Ухвалення цього документа має надважливе значення для України. По-перше, ПАРЄ вчергове засвідчила, що не визнає протиправної анексії Криму, рішуче засуджує окупацію півострова та будь-які спроби Росії узаконити або нормалізувати спробу анексії. По-друге, резолюція в жорсткій формі наголосила, що Росія має відповідати за порушення прав кримських татар в окупованому Криму, негайно припинити такі порушення та вжити всіх заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.

У тексті резолюції Асамблея засудила серйозні порушення прав кримських татар з боку російської влади безпосередньо перед та після протиправної анексії Криму. Асамблея згадала, зокрема, вбивства та насильницькі зникнення, відсутність їхнього ефективного розслідування, тортури та нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження з боку силовиків та правоохоронців, несправедливі судові рішення та незаконні обшуки, яких зазнають, зокрема, адвокати й правозахисники, що відстоюють права кримських татар. Такі порушення часто є наслідком застосування в Криму російського законодавства, що є порушенням міжнародного права.

Асамблея також засудила обмеження свободи слова та мирних зібрань кримських татар. Вона визнала, що практика заборони журналістам в’їзду до Криму та на територію Росії не лише порушує їхні права, а й призводить до браку незалежного висвітлення ситуації на півострові. У резолюції наголошується, що навіть попри надання кримськотатарській мові статусу офіційної в Криму сім’ям кримських татар не рекомендується вимагати навчання дітей рідною мовою.

Недотримання прав людини та неправомірне застосування російського законодавства, на думку ПАРЄ, створило в Криму атмосферу страху та ворожості, яка може зачепити всіх без винятку жителів півострова.

Водночас Асамблея підкреслила, що постійного тиску та непропорційного впливу в Криму зазнають саме кримські татари. Вони не лише потерпають від порушень прав людини як таких, але також є жертвами дискримінації через непропорційне застосування до них неправомірних заходів.

Текст ухваленої резолюції є безпрецедентно жорстким стосовно окупаційної влади. Підтверджуючи свої попередні рекомендації щодо Росії, визначені в резолюціях 1990 (2014), 2034 (2015), 2063 (2015) та 2292 (2019), Асамблея закликає російську владу до таких дій:

  • виконати резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262, A/RES/71/205, A/RES/72/190, A/RES/73/263, A/RES/ 74/168 та A/RES/75/192 про територіальну цілісність України, ситуацію з правами людини в АР Крим та місті Севастополі й дотримання заходів, постановлених щодо Росії Міжнародним судом ООН та Європейським судом з прав людини.

У сфері порушень міжнародного гуманітарного права:

  • припинити застосування російського законодавства в Криму, зокрема законодавства у сферах тероризму та екстремізму, та застосовувати відповідно до міжнародного права чинне законодавство України;
  • звільнити будь-яку особу, яка незаконно утримується або ув’язнена через протиправне застосування російського законодавства в Криму всупереч міжнародному праву;
  • припинити примусовий призов кримчан, зокрема кримських татар, до лав збройних сил Росії;
  • припинити переміщення затриманих осіб, зокрема кримських татар, з Криму на територію Росії та забезпечити їхнє повернення до Криму або материкової частини України.

У сфері порушень прав людини:

  • негайно провести ефективне розслідування кожного випадку вбивства, викрадення, насильницького зникнення, застосування тортур чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження щодо кримських татар, а також застосувати відповідні санкції до винних осіб;
  • вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому;
  • забезпечити гідні умови утримання та доступ усіх затриманих осіб до необхідної медичної допомоги;
  • дозволити адвокатам та правозахисникам, які працюють з кримськими татарами, безперешкодно виконувати їхню роботу;
  • негайно припинити будь-які адміністративні чи судові переслідування кримських татар та забезпечити, щоб будь-який обшук, що проводиться щодо них, був здійснений з дотриманням прав людини;
  • скасувати рішення, що забороняє діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, та дозволити його лідерам Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову повернутися до Криму;
  • гарантувати повну повагу до свободи слова, об’єднання та мирних зібрань кримських татар;
  • скасувати заборону роботи для кримськотатарських ЗМІ та дозволити їм працювати відповідно до стандартів Європейської конвенції з прав людини;
  • забезпечити доступ до викладання кримськотатарської мови та кримськотатарською мовою, а також активно працювати над створенням умов, які дозволять кримським татарам виражати, зберігати та розвивати свою ідентичність відповідно до стандартів Рамкової конвенції про захист національних меншин та Декларації ООН про права корінних народів;
  • забезпечити повний та безперешкодний доступ до Криму міжнародних та регіональних механізмів моніторингу дотримання прав людини, щоб забезпечити їхню роботу без шкоди для дотримання міжнародного права та статусу Криму як тимчасово окупованої території України.

Важливо, що як Комітет з питань рівності та недискримінації, так і Асамблея підтримали всі без винятку поправки української делегації, зокрема ті, які були підготовлені в співпраці з Центром прав людини ZMINA та іншими правозахисними організаціями.

Ці поправки посилили резолюцію та додали акценти щодо політичних мотивів переслідування кримських татар, а також порушення свободи віросповідання на півострові.

Зокрема, резолюцію доповнено такими тезами:

  • Асамблея рішуче засуджує незаконні арешти, необґрунтовані переслідування та засудження кримських татар за фальшивими звинуваченнями в екстремізмі чи тероризмі з політичних мотивів, включно з належністю до мусульманських груп та незгодою з політикою окупаційної влади;
  • Асамблея глибоко стурбована порушенням свободи віросповідання кримських татар через переслідування конкретних релігійних груп, нібито причетних до терористичних та екстремістських організацій, за відсутності будь-якого скоєного правопорушення;
  • Асамблея закликає російську владу забезпечити повну повагу до свободи релігії кримських татар та припинити їхнє переслідування за нібито належність до мусульманських груп за відсутності будь-якого скоєного правопорушення.

Крім того, теза, де Асамблея закликає звільнити засуджених осіб, завдяки українським поправкам була розширена, зокрема в ній тепер наголошується на необхідності звільнення осіб, засуджених з політичних мотивів.

Резолюція була ухвалена 73 голосами за. Проти ухвалення резолюції висловилося 17 членів Асамблеї: 16 росіян (майже повним складом національної делегації) та один швейцарець. Двоє членів Асамблеї утрималися під час голосування – росіянин та італійка.

Риторика росіян під час обговорення резолюції не викликала подиву. Доповідачку з Ісландії Сунну Аверсдоттір вони звинувачували в необ’єктивності, брехні, відмові контактувати з кримськими татарами, які проживають у Криму, для висвітлення реальної ситуації на півострові, посиланні на чутки та інформацію, надану екстремістськими організаціями, і свідомому бажанні дискредитувати росіян. Російський депутат Олександр Башкін підсумував, що резолюція така погана, що російська делегація навіть не подавала до неї поправок: вони просто не могли б її покращити.

Окремо варто наголосити на потужному виступі доповідачки Сунни Аверсдоттір, яка була відповідальна за підготовку резолюції. Депутатка не лише жорстко висловилася щодо численних порушень, які вчиняються окупаційною владою Росії щодо кримських татар, за які РФ має відповідати, але й не менш жорстко відповіла росіянам на їхні закиди щодо брехні та необ’єктивності в резолюції.

Ви кажете про будівництво мостів, мечетей, відкриття курсів кримськотатарської мови, але ви ніяк не відповідаєте на звинувачення в численних серйозних порушеннях прав людини на півострові. Отже, ви визнаєте їх“, – підсумувала доповідачка.

Після тріумфального повернення РФ до ПАРЄ у 2019 році та кількох тактичних перемог російської делегації шальки терезів схилилися в інший бік, а країна-агресор нарешті зазнала нищівної поразки в Страсбурзі. ПАРЄ, навіть прихильні до РФ депутати, повністю стала на бік України. І на бік прав людини.

 Ярослава Юдіна, менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: