У Києві від Росії вимагали звільнити журналіста “Крим.Реалії” Владислава Єсипенка

Дата: 07 Липня 2021 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

У Києві на майдані Незалежності 6 липня  на акцію солідарності з незаконно затриманим у Криму журналістом “Крим.Реалії” Владиславом Єсипенком вийшли небайдужі громадяни, колишні політв’язні, рідні бранців Кремля, правозахисники та журналісти. Учасники заходу вимагали звільнення журналіста, реакції української влади на незаконні дії Росії та закликали демократичні країни посилювати тиск і санкції щодо РФ задля звільнення всіх бранців Кремля.  

 

Про затримання Владислава Єсипенка на Ангарському перевалі і Ангарський перевал – найвища точка траси Сімферополь – Алушта, 752 м над рівнем моря. стало відомо 10 березня 2021 року. За день до цього він знімав у Сімферополі акцію з нагоди дня народження Тараса Шевченка. 

“Суддя” незаконного “Київського районного суду” Сімферополя Оксана Карчевська винесла ухвалу про взяття журналіста під варту до 11 травня. Наразі чоловік перебуває в Сімферопольському СІЗО, і 6 липня “суддя” незаконного “Сімферопольського районного суду” Длявер Берберов почав розгляд кримінальної справи. Як повідомляє “Кримський процес“, слухання справи по суті відбувається в закритому режимі й на судове засідання окупаційний суд вільних слухачів не допустив. “Суд” продовжив журналістові арешт ще на пів року. 

ФСБ заявляє, що знайшла в автівці журналіста “предмет із зовнішніми ознаками саморобного вибухового пристрою”, який той нібито зберігав задля власної безпеки. Російська спецслужба також звинувачує Єсипенка в шпигунстві на користь СБУ, оскільки журналіст “здійснював фото- та відеознімання місцевості, об’єктів життєзабезпечення та місць масового перебування людей на території Криму”. ФСБ також стверджує, що він нібито діяв за завданням офіцера чинного резерву восьмого відділу п’ятого департаменту Служби зовнішньої розвідки України полковника Кравчука. Служба зовнішньої розвідки України назвала пропагандистською акцією заяви ФСБ Росії про затримання в Криму нібито “українського агента”.

Джерело: cкріншот з відео ФСБ

Навіщо йому потрібно було передавати “якомусь фейковому Кравчуку” матеріали, якщо всі зняті сюжети він передавав редакторам “Крим.Реалії”, дивується дружина журналіста Катерина Єсипенко. Вона каже, що її чоловік ніколи не був знайомий із Кравчуком, і наголошує, що цю справу російські силовики почали фальшувати з моменту затримання Єсипенка. Сам Владислав заявляв, що його катували та погрожували вбивством, аби тільки він себе обмовив. 

Після затримання “Радіо Свобода” заявило, що Єсипенко був його позаштатним працівником, і оприлюднило список робіт журналіста, які були опубліковані на ресурсах “Крим.Реалії”. Владислав писав переважно на соціальні та екологічні теми, зокрема питав кримчан про їхнє ставлення до життя на півострові під контролем РФ. Він знімав Бакальську косу неподалік села Стерегуще, де вже кілька років місцеві жителі й активісти домагаються припинення видобутку піску, який руйнує її.

За словами редактора “Крим.Реалії” Володимира Притули, журналіст співпрацював із проєктом “Радіо Свобода” як фрілансер три роки. 

Володимир Притула

“Владислав не має журналістської освіти й не працював до цього журналістом. Але, щойно стала потреба, він відгукнувся на наше прохання працювати медійником. На жаль, професійної вільної журналістики на півострові не залишилося. Наші колеги, які там лишилися, працюють у підпіллі”, – окреслив Володимир Притула стан свободи слова на Кримському півострові.

Тільки в самому проєкті “Крим.Реалії” за всі роки окупації півострова понад 50 журналістів зазнали тиску з боку російської спецслужби. За словами його редактора Володимира Притули, 27 медійників через тиск припинили співпрацю з проєктом, а 29 покинули Автономну Республіку Крим. Такі дії ФСБ Притула назвав перешкоджанням журналістській діяльності.  

Притула під час заходу передав листа дружині Єсипенка від президента компанії Джеймі Флая зі словами підтримки до Владислава, запевняючи, що боротьба за нього буде продовжена.  

Як і у випадку з Євгеном Пановим та Станіславом Асєєвим, підконтрольний Кремлю телеканал “Крым 24” оприлюднив відео спілкування очільника каналу Олега Крюкова з українським журналістом. У ньому Владислав Єсипенко розповідає про свою нібито роботу на українську спецслужбу. Журналіст оприлюднив колонку на “Крим.Реалії”, де він детально розповів, як і чим йому погрожували, щоб він озвучив завчасно вивчений текст пропагандистському телеканалу.  

 

На переконання Ольги Скрипник, оприлюднене відео ще раз підтверджує, що це затримання політично вмотивоване, а “із самого журналіста знущаються через його діяльність”. Катерина Єсипенко звертає увагу, що на цьому відео її чоловік одягнений у чуже вбрання.

“Я передавала дві посилки та гроші, але не знаю, чи він їх отримав. Це не той одяг, який я йому передавала. На цьому відео він гарно вдягнений та посаджений. Але його форма тіла візуально непропорційна. Я гадаю, що під одягом щось було. На обличчі та шиї неозброєним оком можна помітити побої”, – розповідала Катерина Єсипенко. Вона також звертає увагу, що чоловік ужив на відео “Крым 24” слово “схрон”, яке він ніколи раніше не вживав.

У КПГ відразу наголосили, що окупаційні слідчі двічі не допустили до журналіста незалежних адвокатів Еміля Курбедінова та Олексія Ладіна. За словами слідчого ФСБ Віталія Власова, Єсипенко відмовився від обох захисників, хоча вони так і не побачили письмової заяви про це. Натомість йому призначили адвокатку Віолетту Синєглазову, яку правозахисники звинувачують у співпраці з ФСБ та підтримці обвинувачення, а не своїх підзахисних. Синєглазова не відреагувала на наш запит про коментарі. Незалежні адвокати наголосили, що, за російським законодавством, адвокати не призначаються, а вступають у справу.

Зрештою після катувань і пропагандистського відео телеканалу “Крым 24” Владислав Єсипенко таки отримав адвокатів від родини. Він також відмовився від Синєглазової. 

Дружина журналіста переповіла діалог, який відбувся з її чоловіком 16 березня, через годину після оприлюдненого пресслужбою ФСБ повідомлення про затримання. Його голос був “рівний та беземоційний”

– Я можу говорити на побутові теми. 

– Тебе били чи розмовляли з тобою? – запитала дружина. 

– Я не можу відповісти на це запитання. 

– Чи ти знаєш, що Віолетта Синєглазова – адвокатка, яку призначила окупаційна влада Криму? 

– Так, знаю. Я відмовився від Курбедінова

У телефонній розмові Катерина обурилася цим і сказала йому, що в такий спосіб він “зв’язує їм руки”. 

– Іншого адвоката бути не може і не буде. Я не можу це зробити. “Слідчий ФСБ” Власов дозволив мою зустріч з дитиною і мною в СІЗО. Приїжджайте, чому б не використати цю можливість, поки вона є. 

Дружина трактувала ці слова як сигнал про те, що, навпаки, не слід їхати на півострів. За словами Скрипник, зазвичай у таких “шпигунських справах” поговорити просто так телефоном неможливо. 

Ольга Скрипник

“Цей дзвінок – підтвердження того, що ФСБ використовує незаконні методи слідства, приховує Владислава від адвокатів, приховує інформацію про його стан здоров’я, що може підтверджувати тортури та психологічний тиск. У цій справі можливе застосування тортур, коли людину катують безсонням протягом кількох ночей і змушують говорити те, що каже слідство. До того ж ми не відкидаємо використання спеціальних препаратів. Поява цього пропагандистського відео до того, як справу передали в суд, порушує презумпцію невинуватості. Росія тут дискредитує не лише Владислава, а й незалежний ЗМІ – “Крим.Реалії”, який постійно висвітлює, зокрема, порушення прав людини та злочини Російської Федерації”, – додала Ольга Скрипник. 

Правозахисниця під час акції солідарності озвучила імена російських силовиків, які причетні до фальсифікації кримінальної справи та бездіяльності. Це старший “слідчий ФСБ” Віталій Власов, “прокурорка” Анастасія Грамашова

Ми хочемо, щоб порушники прав людини з окупаційної влади в Криму усвідомлювали, що ми знаємо їхні прізвища і зробимо все, щоб притягти їх до відповідальності.

Ольга Скрипник

Микола Семена також переконаний, що його колегу змусили говорити про зв’язок з СБУ під тиском. Він наголошує, що в самій журналістській діяльності Єсипенка немає складу злочину. 

“Владислав не міг знати когось зі співробітників українських спецслужб, утім ФСБ знає якогось полковника Кравчука. Так само примусили говорити Євгена Панова. Але щоб був склад злочину, то ця інформація, яку шпигун дістав чи купив і передає спецслужбам іншої країни, має бути таємною. У тих матеріалах, які Єсипенко передав редакторам “Крим.Реалії”, немає нічого таємного. Він повідомляв про те, як люди живуть у Криму, вказував на недоліки окупаційної адміністрації, яка твердить, що на півострові все чудово і люди тільки радіють”, – каже журналіст.  

З кінця лютого 2014 до вересня 2019 року дослідники організацій “Кримська правозахисна група” та “Центр прав людини ZMINA” зафіксували понад 300 порушень прав журналістів на окупованому півострові. Наразі Прокуратура Автономної Республіки Крим розслідує щонайменше 18 кримінальних проваджень, які стосуються злочинів, скоєних проти журналістів у Криму, зокрема незаконне позбавлення волі Єсипенка. У восьми з цих справ 13 особам повідомлено про підозру.

У Криму можуть працювати журналісти, але тільки російські та іноземні, на кшталт Deutsche Welle, BBC, New York Times, каже журналіст “Крим.Реалії” Тарас Ібрагімов, який п’ять років працював на півострові й зрештою дістав від окупаційної влади 34-річну заборону в’їзду. Українським журналістам – зась. Ібрагімов закликає українську владу створити алгоритм захисту українських журналістів, які працюють на окупованих територіях. 

“Востаннє, коли мене затримали, на мене склали протокол за незаконну трудову діяльність. Я кілька разів подавав документи на акредитацію, але Росія всі рази відмовляла. Ми зараз реагуємо на затримання журналіста Єсипенка. Державні органи України досі не знають, як захистити журналістів, які працюють у складних умовах. Настав час розробити такий алгоритм, щоб не реагувати на наслідки й не думати, як їх витягувати з в’язниці”, – каже він. 

Батько експолітв’язня Павла Гриба Ігор Гриб звернув увагу учасників акції, що відразу після приходу до влади президент Володимир Зеленський пообіцяв внести до парламенту законопроєкт “Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України” як невідкладний. Утім, він досі цього не зробив. Правозахисники закликали українського президента виконати обіцянку, адже цей документ надасть державні гарантії, соціальний та правовий захист бранцям Кремля, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та в Росії. 

Ігор Гриб

З вимогою негайного звільнення Владислава Єсипенка вже виступили правозахисні організації, Національна спілка журналістів України та базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів (КЗЖ). 

“Російська влада має негайно звільнити журналіста Владислава Єсипенка, зняти з нього сфабриковані звинувачення і припинити переслідувати й залякувати кримських журналістів”, – наголосила координаторка програми КЗЖ у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд.

“Мінливі звинувачення з боку російської влади й той факт, що Єсипенко не бачив адвоката, обраного його родиною, свідчить про те, що звинувачення проти нього сфабриковані й покликані змусити замовкнути та залякати місцеву пресу”, – додала вона.

Сполучені Штати Америки також офіційно засудили “політично вмотивований арешт Росією журналіста Владислава Єсипенка в Криму”.

“Російські незаконні окупанти не мають законних повноважень перешкоджати діяльності вільної преси, самовільно заарештовувати людей і відмовляти їм у належних судових процесах”, – мовиться в заяві Посольства США в Україні, оприлюдненій 18 березня.

Українські правозахисники закликали міжнародні організації та уряди демократичних держав звернутися до Російської Федерації з вимогою негайно повідомити, зокрема, про його стан здоров’я та допустити до нього незалежних адвокатів; засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування українських активістів в окупованому Криму; посилити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів та зупинити переслідування громадян України на півострові; посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в окупованому Криму, тощо.

Вони також закликають українців підтримати Владислава Єсипенка та інших в’язнів, надсилаючи їм листи.

Поширюйте інформацію про переслідування наших громадян на окупованих територіях, приходьте на акції солідарності, пишіть листи та передавайте їх у в’язниці. Це зменшує ризик того, що політв’язнів битимуть і триматимуть у поганих умовах. Ми боротимемося, поки остання людина не буде звільнена”, – зауважила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. Нагадаємо, ZMINA у серії “День народження за ґратами” щомісяця розповідає історії бранців Кремля. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: