Поліцейське свавілля чи не зовсім мирний протест: хто і як порушував закон у суботу на Подолі

Дата: 11 Лютого 2019 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

Передвиборчий період поновив в Україні дискусії про свободу мирних зібрань. Зокрема, про те, як мають діяти поліцейські під час конфліктних ситуацій та де закінчується мирний протест і починається правопорушення. 

У суботу, 9 лютого, ініціатива “Хто замовив Катю Гандзюк?” повідомила, що на Контрактовій площі поліцейські затримали активістів. Вони збиралися відвідати зустріч Юлії Тимошенко з виборцями біля пам’ятника Сковороді та закликати до покарання винних у смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк. Згодом з’ясувалось, що серед затриманих – активісти руху “С14”. 

Тим часом Нацполіція Києва стверджує, що на зустріч із політикинею підійшла організована група молодиків із закритими наполовину обличчями. Після спілкування з представниками поліції діалогу правоохоронці вирішили доставити молодиків до Подільського управління поліції, “аби попередити будь-які провокації”.

За інформацією Нацполіції, у службовому транспорті молодики повикидали зеленку, а вже в управлінні у них вилучили ножі, газові балончики та пістолет. 

Аби попередити можливі провокації, молодиків доставили до Подільського управління поліції, а після проведення перевірки всіх відпустили. Однак у фойє їх очікувала група підтримки, учасники якої, намагаючись прорватися всередину приміщення, розпочали штовханину та навіть застосували до поліцейських газові балончики . 

“Ми не допустимо жодних провокацій і не дозволимо будь-яким групам нагнітати ситуацію і провокувати конфлікти. У той же час робитимемо все, аби мирні заходи й акції відбувалися без порушень правопорядку”, – наголосив після затримання начальник Головного управління Національної поліції в місті Києві Андрій Крищенко

Згодом ініціатива “Хто замовив Катю Гандзюк?” повідомила, що затриманих на Контрактовій площі відпустили, але у відділку залишилися їхні особисті речі. Затримані та їхні соратники нібито прийшли вимагати речі назад, але згодом приїхала поліція спецпризначення і застосувала до них силу, сльозогінний газ, поклала на обличчям у землю, а декому поліцейські в сутичці вибили зуби. 

На оприлюднених ЗМІ відео видно, як правоохоронці б’ють учасників С14, які лежать на підлозі і вже не чинять жодного спротиву.   

У свою чергу Нацполіція заявила про спробу штурму Подільського відділку поліції. За її даними, група підтримки затриманих увійшла до фойє відділку, намагалася прорватися всередину приміщення й “розпочала штовханину та навіть застосувала до поліцейських газові балончики”. 

Правоохоронці затримали 24 особи, із них 14 – у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. У них також виявили та вилучили два пістолети, вісім ножів та близько десятка газових балончиків. Троє поліцейських з отриманими хімічними опіками очей та дихальних шляхів були доставлені в лікарню. 

ПОПЕРЕДНІ ОЦІНКИ ПОДІЇ

В організації “C14” заявляють, що її членів на Контрактовій площі затримали через політичну вмотивованість поліції. Водночас голова Нацполіції Сергій Князєв заперечує це:

“Черговий виборчий тиждень. Чергове звинувачення поліції в лобіюванні інтересів певних політичних сил і, як не прикро, чергові протистояння. Градус підвищується. Спроба штурму відділку поліції – кому це треба?.. Результат при “звільненні” 15 патріотів – поліція затримує 40 “визволителів”. При них – ножі, пістолети, газ, кастети. Що в цьому демократичного?” – пише Князєв на своїй сторінці в мережі Facebook.

Слідчі розпочали три кримінальні провадження за статтями “Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу”, “Захоплення державних будівель” і “Хуліганство” Кримінального кодексу України. Водночас Генпрокуратура та Державне бюро розслідування вже створили спільну слідчу групу, яка досліджуватиме, чи перевищили правоохоронці свої повноваження.  

Правозахисник Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов, проаналізувавши наявні станом на ранок 10 лютого відеозаписи, дійшов висновку, що частина поліцейських діяла правомірно, не перевищуючи силу. Тоді як окремі працівники поліції діяли непропорційно до ситуації і застосували неналежну силу до людей, які вже не чинили жодного опору, перебуваючи під повним контролем поліції.

Правозахисник вказує, що підставою для початку розмови поліції та цивільних, які прийшли на місце зустрічі Юлії Тимошенко з виборцями, стало те, що в одного з учасників акції на поверхні одягу був зафіксований спецзасіб – “Терен 4 М”. На цей газовий балончик необхідний дозвіл. Юрій Бєлоусов наголошує, що правоохоронець мав право вимагати показати йому цей дозвіл, а його відсутність означає адміністративне порушення, передбачене ст. 195-4 Кодексу про адміністративні правопорушення. Водночас він наголошує, що після того, як власник спецзасобу відмовився надати дозвіл, правоохоронець мав би чітко сформулювати, чи затримує він цю особу, чи запрошує її, чи доставляє до райвідділку. Однак не зробив цього. У результаті кількох людей затримали без пояснення причин та підстав.

Аналізуючи відео з фойє відділку, Юрій Бєлоусов стверджує, що в цій ситуації правоохоронці однозначно мали право застосувати силу та затримати правопорушників.  

“Відео дає підстави припустити, що подібні дії цивільних осіб стали наслідком неправомірного затримання їх товаришів на Контрактовій площі. Однак неправомірні дії поліцейських навряд чи виправдовують насильство й неправомірні дії у відповідь”, – наголошує він.  

Водночас, за словами експерта, право застосовувати силу напряму передбачає необхідність дотримуватися певних правил її застосування, зокрема принципів необхідності та пропорційності (ст. 29 Закону України “Про Національну поліцію”).

І саме пропорційності, на його думку, не було дотримано, адже окремі працівники діяли явно непропорційно до ситуації й застосовували неналежну силу до осіб, які вже не чинили жодного опору, перебуваючи під повним контролем поліції. 

“Ця ситуація яскраво продемонструвала, як первинні непрофесійні дії поліцейських можуть призвести до ескалації конфлікту та розширення діапазону неправомірних дій з боку правоохоронців. Їх діям має бути надана належна оцінка в межах офіційного розслідування ДБР. З іншого боку, до відповідальності мають бути притягнуті й цивільні особи, які вчинили неправомірні дії, – закон є один для всіх і не має передбачати жодних виключень”, – переконаний правозахисник.

Україна вже захлинулась у праворадикальному насильстві, і поліція належним чином не реагує на це. Таку думку Центру інформації про права людини озвучив очільник громадської організації “Інститут “Республіка” Володимир Чемерис

Він нагадав, що 9 лютого відбулися не лише події на Подолі, а й близько десяти представників праворадикальних рухів намагалися зірвати в Києві відкриту зустріч із Урядовою уповноваженою з ґендерної політики Катериною Левченко. Окрім цього, він нагадує про напади на кандидатів у президенти України – Анатолія Гриценка, народного депутата Опозиційного блоку Олександра Вілкула та використання димових шашок на зустрічі з Юлією Тимошенко в Білій Церкві. 

“Україна захлинається в ультраправому насильстві. Минулого року ультраправі вбили молодого рома Давида Папа, були сім нападів на ромські табори, напади на телеканал “ЗІК”, напад на канадського журналіста в листопаді минулого року. За даними нашого моніторингу, з 15 жовтня 2018 року по 15 січня 2019 року в Україні відбулися 57 таких нападів. І вони відбуваються при бездіяльності та потуранні поліції, якщо не рахувати вбивства Давида Папа”, – каже правозахисник.    

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: