У КМДА відреагували на заяву ГПУ про слідчий експеримент на алеї Героїв Небесної сотні
У Київській міській держадміністрації (КМДА) радять представникам Генпрокуратури перш, ніж робити заяви, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, визначити реальних балансоутримувачів та/або виконавців робіт, а не подавати неперевірену інформацію.
Про це йдеться в заяві прес-служби КМДА.
У повідомленні нагадують, що 27 червня прокурор Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Роман Псюк виніс постанову, якою заборонив вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну ситуації на алеї Героїв Небесної сотні від майдану Незалежності до вулиці Банкової. Водночас повідомляється, що 5 липня цю постанову скасувала заступниця генпрокурора України Анжела Стрижевська як незаконну.
“Саме про цю постанову говорив сьогодні під час брифінгу Сергій Горбатюк. Проте він не зазначив, що вона була скасована через сім днів після винесення”, – йдеться в заяві.
У столичній мерії додали, що 6 липня отримали лист від Генпрокуратури про необхідність демонтажу тимчасового меморіалу та хреста біля верхнього виходу станції метро “Хрещатик” на вулиці Інститутській, а згодом і лист про необхідність демонтажу металевих конструкцій, встановлених навколо Монументу Незалежності.
У прес-службі пояснюють, оскільки ці конструкції тимчасового меморіалу та хреста не перебувають на балансі будь-яких структурних підрозділів та/або комунальних підприємств КМДА, то 13 липня відповідний запит надіслали до ДУ “Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності”. У КМДА кажуть, що згода музею щодо демонтажу конструкцій надійшла лише 16 жовтня.
“Київська міська державна адміністрація звертає увагу пана Сергія Горбатюка, що у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”, – йдеться в заяві прес-служби.
“Тобто тільки з 16 жовтня 2018 року в КМДА з’явилися правові підстави для допомоги ДУ “Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності” у демонтажі тимчасового меморіалу та хреста біля верхнього виходу станції метро “Хрещатик” на вулиці Інститутській”, – додали в міській адміністрації.
Наразі структурні підрозділи КМДА та ДУ в робочому порядку здійснюють узгодження робочих моментів.
У КМДА наголосили, що надалі Генпрокуратура має узгоджувати будь-які подібні моменти в робочому порядку, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, попередньо визначаючи реальних балансоутримувачів та/або виконавців робіт, а не “ділитися відповідальністю”, подаючи неперевірену і некоректну інформацію.
Раніше Горбатюк заявляв, що експерти не можуть провести слідчі експерименти на вулиці Інститутській у Києві через початок будівництва Музею Революції гідності.
Нагадаємо, що, за даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали дві з половиною тисячі людей, 104 з них загинули. 48 людей загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. 80 осіб дістали поранення саме від обстрілів з боку “Беркуту”.
Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об’єднані в одну велику “Справу Майдану”, яка налічує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).
Нещодавно цифрова реконструкція розстрілів під час Євромайдану, створена американськими дослідниками, підтвердила факт стрілянини по протестувальниках із сектору, де перебували співробітники спецпідрозділу МВС України “Беркут”.
