25 років відповідальності. Що таке Римський статут та навіщо він Україні
За два десятки років свого існування Міжнародний кримінальний суд ухвалив чимало важливих рішень.
Так, до 14 років ув’язнення засудили колишнього лідера повстанців у Конго Томаса Лубангу. Його визнали винним у воєнних злочинах, зокрема вербуванні дітей до збройних угрупувань.
Іншого конголезького військового лідера Жермена Катангу засудили за різанину в селі Богоро, де загинули кілька сотень людей, а частину жінок забрали в сексуальне рабство.
Колишній віцепрезидент Демократичної Республіки Конго Жан-П’єр Бемба став першим, кого МКС визнав винним у сексуальному насильстві, зокрема зґвалтуваннях.
МКС також засудив Ахмада Аль-Факі Аль-Махді за напади на релігійні та історичні будівлі в Тімбукту, що в Малі. Це стало першим рішенням щодо навмисного руйнування культурних об’єктів.
Ці розслідування, судові процеси та й саме існування МКС регулюються Римським статутом, який ухвалили 17 липня 25 років тому. Ця дата стала Днем міжнародного правосуддя.
ZMINA розповідає, що таке Римський статут та чому він потрібен Україні.
Фото: Діана Колодяжна, ZMINAЩо таке Римський статут
Після кількох років обговорень того, як можна притягати до відповідальності міжнародних злочинців, Генеральна Асамблея ООН скликала в Римі кількатижневу конференцію.
За результатами її роботи 17 липня 1998 року 120 країн підписали договір – Римський статут.
Цей документ передбачав створення нового судового органу, що розслідуватиме найтяжчі злочини – Міжднародного кримінального суду.
У 2002 році Римський статут ратифікували перші 60 країн – необхідний мінімум для того, щоб договір набув чинності.
На сьогодні учасницями статуту МКС є 123 країни.
Договір дає змогу Міжнародному кримінальному суду розслідувати та притягати до відповідальності винних у чотирьох найтяжчих міжнародних правопорушеннях: злочині геноциду, воєнних злочинах, злочинах проти людяності та злочині агресії.
Однак на момент підписання документа країни, що брали в цьому участь, так і не домовилися про те, якою має бути стаття про злочин агресії: її мали допрацювати пізніше.
У 2010 році держави зібралися на чергову конференцію в Кампалі, столиці Уганди. Там вони внесли відповідні поправки до статуту та визначили, що юрисдикція МКС поширюється на злочин агресії лише в тому разі, коли всі учасники збройного конфлікту ратифікували договір.
На відміну від Міжнародного суду ООН, який розглядає спори між державами, Римський статут дає змогу МКС відкривати розслідування щодо конкретних людей, що вчинили найтяжчі міжнародні злочини. МКС має повноваження розслідувати навіть діяльність найвищого керівництва держави, що не під силу національному правосуддю.
Окрім визначення та призначення відповідальності за злочини, Римський статут регулює роботу Міжнародного кримінального суду, а також права та обов’язки держав-учасниць. Так, країни, що ратифікували договір, можуть голосувати на Асамблеї, висувати свої пропозиції щодо роботи суду та навіть щодо змін до Римського статуту. Водночас вони мають сплачувати внески до бюджету суду, співпрацювати з прокурорами, виконувати ордери на арешт тощо.
Крім того, згідно з Римським статутом заснували Цільовий фонд для жертв. За рішеннями суду фонд присуджує компенсації жертвам найтяжчих злочинів, реалізує програми медичної, психологічної, соціальної підтримки постраждалих спільнот. Також фонд має мандат на допомогу – можливість підтримувати потерпілих ще до закінчення розслідування та ухвалення вироку судом.
Римський статут та Україна
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, проте досі не ратифікувала його.
Після окупації Криму та початку збройного конфлікту в східних областях України керівництво держави направило до МКС дві заяви, у яких попросило розпочати розслідування щодо подій в країні.
Вважається, що згідно з цими зверненнями Україна визнала безумовну юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних на території України з 21 листопада 2013 року.
У заяві про початок розслідування ситуації в Україні прокурор МКС Карім Хан наголосив, що суд розгляне звинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та злочині геноциду.
Водночас юристи вказують на деякі неточності у встановленні юрисдикції суду саме щодо злочину геноциду, адже в заявах Верховної Ради до Міжнародного кримінального суду про цю категорію порушень не йдеться.
Ратифікація Україною Римського статуту могла б розв’язати ці питання, додає віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий у коментарі ZMINA.
Правник також наголошує, що без ратифікації Римського статуту Україна позбавлена тих можливостей, які мають країни, що ухвалили договір.
“Ми несемо обов’язки перед судом, але не володіємо правами, які мають держави-учасники Римського статуту. Тобто нині Україна більше об’єкт, аніж суб’єкт діяльності Міжнародного кримінального суду”, – додав юрист.
Зокрема, після ухвалення статуту країна отримає можливість брати активну участь у роботі Асамблеї держав-учасниць МКС, голосувати на засіданнях, вносити кандидатури до складу суддів та прокурорів, а також ініціювати порушення справ та голосувати за кандидатуру на посаду прокурора МКС.
“Іншими словами, Україна зможе лобіювати власні інтереси в Міжнародному кримінальному суді”, – підкреслив Тимур Короткий.
Із проханням ратифікувати статут до України зверталися представники академічної спільноти, правозахисники, Коаліція за Міжнародний кримінальний суд, Моніторингова місія ООН з прав людини, Європейський Союз тощо.
До того ж, згідно з опитуванням соціологічної групи “Рейтинг”, більшість українців, які знають про Римський статут, підтримують його ратифікацію і, відповідно, членство України в МКС.
Прокурор МКС Хан неодноразово наголошував, що ратифікація статуту дозволить Україні узгодити національне законодавство з міжнародним правом.
Йдеться, зокрема, про перегляд статті 438 Кримінального кодексу України, що стосується порушення законів та звичаїв війни, зазначає Тимур Короткий.
В Угоді про асоціацію з Європейським Союзом, що Україна підписала та ратифікувала у 2014 році, також ідеться про необхідність ухвалити та імплементувати Римський статут.
Агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич зазначив, що наразі немає жодних логічних аргументів, чому Україна не ухвалює цей міжнародний документ.
Правник Тимур Короткий своєю чергою нагадує, що Конституція України вже містить згадку про Римський статут у статті 124 і це знімає юридичні перепони щодо ухвалення договору.
“Ратифікація статуту – це формальна процедура та логічне завершення процесу визнання юрисдикції МКС. Це вчергове підтвердить серйозність намірів України, суттєво пришвидшить роботу суду та зміцнить національну судову систему, зокрема через встановлення стандартів правосуддя, які існують в МКС”, – підкреслив юрист.
Головним аргументом проти ратифікації Римського статуту в Україні залишається те, що після такого кроку Міжнародний кримінальний суд нібито почне розслідувати ймовірні злочини української армії, адже дістатися до росіян буде майже неможливо.
Однак це твердження є повністю хибним, наголошують юристи та правозахисники.
“Коли Україна скерувала свої заяви щодо визнання юрисдикції МКС на ad hoc основі, вона погодилася, що МКС матиме юрисдикцію не лише щодо громадян Росії за злочини, вчинені на території України, але й щодо можливих злочинів, вчинених громадянами України. Це вже сталось, і ратифікація або нератифікація Статуту МКС не вплине на наявність юрисдикції МКС у цьому контексті”, – у коментарі ZMINA зазначає Захар Тропін, правник, доцент кафедри міжнародного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Те, що наразі невідомо про жодні розслідування чи рішення МКС щодо українських військових, свідчить про відсутність серйозних порушень, а не обмеженість юрисдикції, наголошує юрист.
Тропін додає, що у випадках появи інформації про ймовірні порушення міжнародного гуманітарного права з боку української армії, держава виконує свої зобов’язання – розслідує ці випадки та притягає до відповідальності винних.
У таких випадках МКС не може почати власні провадження відповідно до принципу компліментарності: суд не має права притягати до відповідальності осіб, якщо це вже зроблено на національному рівні.
Майбутнє договору
У 25-ту річницю Римського статуту прокурор МКС Хан наголосив, що настав час прискорити перехід від обіцянок справедливості до реальності.
“Наша готовність розвиватися, наша зосередженість на вдосконаленні роботи та наша рішучість досягати результатів будуть ключовими для поглиблення впливу міжнародного кримінального правосуддя впродовж наступної чверті століття”, – підкреслив прокурор.
Водночас останнім часом навколо МКС ідуть розмови щодо поправок до Римського статуту, які б розширили юрисдикцію суду щодо злочину агресії. Про це, зокрема, говорив єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс, а також перший прокурор МКС Луїс Морено Окампо.
Наразі для того, щоб МКС міг розглядати злочин агресії, обидві сторони конфлікту мають бути учасницями Римського статуту.
Ті, хто виступає за поправки, пропонують скасувати цю норму та дати суду можливість розслідувати цей злочин на таких самих засадах, що й інші.
Асамблея країн-учасниць має зібратися та розглянути це питання у 2024 році.
“Це ще один аргумент, чому Україні варто ратифікувати статут, – тоді у держави буде можливість впливати на ці процеси”, – додає Тимур Короткий.
Крім того, саме агресія Росії проти України актуалізувала обговорення змін до статуту та стала додатковим аргументом щодо цієї позиції, наголошує Захар Тропін.
Водночас юрист зазначає, що зміни в Римському статуті не вплинуть на справу України в суді, адже поправки не стосуються подій, що сталися до цього.
“Тому для нас залишатиметься актуальним та необхідним створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України”, – резюмує правник.
Світова спільнота обговорює й іншу поправку до статуту. Йдеться про виокремлення п’ятого міжнародного злочину – екоциду. Наразі руйнування довкілля згадується у статті про воєнні злочини, однак цю норму суд ще жодного разу не застосовував.
Представники МКС та Асамблеї держав-учасниць своєю чергою регулярно говорять про те, наскільки важливим є сьогодні посилення міжнародної співпраці задля ефективної роботи суду.
Так, президентка Асамблеї Сільвія Фернандес де Гурменді з нагоди річниці Римського статуту зазначила, що для кращих результатів потрібно розширяти список країн-підписантів:
“У липні 1998 року МКС був ідеєю, яку ще треба було реалізувати. Через 25 років після його створення є надія, що більше держав приєднаються до цих історичних зусиль, щоб максимально використати його потенціал для забезпечення справедливості в нашому бурхливому світі”.
