Міндіч звинуватив Железняка в порушенні презумпції невинуватості: суд заслухав позиції сторін

Дата: 16 Листопада 2026
Додати ZMINA як джерело в Google
A+ A- Підписатися

16 листопада Шевченківський районний суд Києва розпочав розгляд по суті першого позову бізнесмена Тімура Міндіча до народного депутата Ярослава Железняка про захист честі, гідності та ділової репутації. Представник позивача заявив, що депутат подавав причетність Міндіча до злочинної організації як доведений факт, хоча суд не встановив його провини. Натомість сторона Железняка наполягає, що він коментував суспільно важливе розслідування, спираючись на офіційні повідомлення правоохоронців.

Про це повідомляє кореспондент ZMINA із зали суду.

Фото: Данило Зелений / ZMINA

Від звинувачень у злочинах до репутаційних втрат

Засідання проводила суддя Юлія Савчук. Суд заслухав вступні промови адвоката Міндіча Владислава Теплюка та представниці Железняка Альони Боднар.

Позов стосується висловлювань депутата у відео та дописах про бізнесмена, який фігурує в антикорупційному розслідуванні “Мідас”.

Представник Міндіча наголосив, що його клієнт оскаржує насамперед твердження Железняка про керівництво злочинною організацією та причетність до розкрадань. Депутат, на його думку, використовував категоричні формулювання, через які аудиторія могла сприймати причетність Міндіча до злочинів як уже доведений факт, а не версію слідства.

Адвокат звернув увагу на те, що Железняк не лише є народним депутатом, а й очолює тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка вивчає можливі порушення, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. Зокрема, комісія займається обставинами справи “Мідас”. Тож через цей статус висловлювання Железняка можуть мати особливу вагу для аудиторії, яка сприймає їх як інформацію від посадовця, обізнаного з матеріалами розслідувань.

Представник Міндіча також заявив, що депутат порушив презумпцію невинуватості його клієнта, оскільки обвинувального вироку щодо бізнесмена немає.

Крім того, Теплюк стверджує, що висловлювання Железняка завдають Міндічу моральних страждань і шкодять його репутації. На думку адвоката, публікації депутата стали частиною ширшої інформаційної кампанії проти бізнесмена.

Він також зазначив, що до широкого висвітлення справи “Мідас” його клієнт не був публічною особою, а суспільна увага до розслідування змінила цей статус.

Сторона Железняка заперечила звинувачення

Представниця депутата Альона Боднар не погодилася з доводами позивача та назвала його вимоги необґрунтованими.

Вона наголосила, що Железняк коментував інформацію, яка вже була у відкритому доступі, зокрема в повідомленнях Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

За словами адвокатки, депутат не був першоджерелом цих відомостей і не повідомляв нових обставин, яких раніше не оприлюднювали правоохоронці.

Боднар також зауважила, що сторона Міндіча розглядає окремі висловлювання Железняка без належного контексту. Вона навела конкретні фрагменти його відео, у яких депутат посилався на НАБУ та САП, пояснюючи походження інформації.

Представниця відповідача наголосила, що Железняк не стверджував, нібито суд уже довів провину Міндіча. За її словами, він говорив про кримінальне розслідування та коментував його перебіг.

Окремо адвокатка пояснила, що формулювання “злочинна організація” міститься в офіційних матеріалах НАБУ та САП. Тому, на її думку, депутат мав підстави використовувати цей термін під час обговорення справи.

Боднар також послалася на практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду щодо свободи висловлювань і припустимої критики в питаннях суспільного інтересу. Вона вважає, що частина оскаржуваних висловлювань має характер оцінних суджень, а публічне обговорення резонансного антикорупційного розслідування є важливою складовою суспільної дискусії.

Крім того, представниця Железняка поставила під сумнів аргументи щодо завданої Міндічу шкоди. На її думку, сторона позивача не пояснила належним чином, як саме оскаржувані публікації порушили його особисті немайнові права.

Чи має значення публічний статус Міндіча та Железняка

Під час засідання сторони також обговорили, у якому статусі Железняк публікував оскаржувані висловлювання.

Представник Міндіча порушив питання, чи можна розглядати депутата як медіадіяча, коли він веде діяльність поза безпосереднім виконанням парламентських обов’язків.

У відповідь Боднар зазначила, що депутатські повноваження Железняка не припиняються після завершення робочого дня. Вона нагадала, що він є народним депутатом України з 2019 року.

Водночас суддя Юлія Савчук звернула увагу, що Міндіч подав позов до Железняка як до фізичної особи. Тому, за її словами, для розгляду спору не має визначального значення, чи виступав він у конкретний момент як депутат або медіадіяч.

Окремо сторони обговорили публічний статус самого Міндіча.

Теплюк наполягав, що до появи так званого Міндічгейту його клієнт не був публічною особою, а широке висвітлення кримінального провадження фактично зробило його таким.

Боднар заперечила цю позицію, нагадавши, що Міндіч раніше був менеджером відомої студії “Квартал 95”. Суддя зі свого боку зауважила, що бізнесмени також належать до категорії публічних осіб.

Після вступних промов на прохання обох сторін суд оголосив перерву. Наступне засідання, на якому продовжать досліджувати докази, призначили на 14 січня 2027 року.

Рішення щодо позовних вимог суд наразі не ухвалив.

Що відомо про судові позови Міндіча до Железняка

Перший позов про захист честі, гідності та ділової репутації Міндіч подав 5 березня 2026 року.

Спочатку справу зареєстрував Печерський районний суд Києва, однак згодом її передали до Шевченківського райсуду за місцем реєстрації відповідача.

Наприкінці квітня, після ознайомлення з позовом, Железняк заявив, що оскаржувані формулювання вже містилися в офіційних джерелах. Він також наголосив на важливості права народних депутатів обговорювати суспільно значущі питання.

14 серпня суд завершив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 16 листопада.

Водночас це не єдиний позов Міндіча до Железняка. Загалом у 2026 році бізнесмен тричі звертався до суду через висловлювання депутата.

Другий позов він подав 3 червня. Він також стосується захисту честі, гідності та ділової репутації, однак ґрунтується на інших відео та дописах Железняка.

У цій справі Міндіч вимагає спростування інформації та 200 гривень моральної компенсації. 30 жовтня суд розпочав розгляд другого позову по суті. Тоді представник бізнесмена також наполягав, що депутат поширював недоведені звинувачення, які шкодять репутації його клієнта.

Третій позов Міндіч подав у серпні. Він також стосується його публічної репутації, однак суд розглядає кожну справу окремо.

Що відомо про справу “Мідас”

Тімур Міндіч є одним з фігурантів антикорупційного розслідування “Мідас”, у межах якого НАБУ та САП перевіряли можливу масштабну корупційну схему в енергетичному секторі.

У листопаді 2025 року правоохоронці повідомили про викриття ймовірної злочинної організації, учасники якої, за версією слідства, впливали на діяльність стратегічних державних підприємств, зокрема “Енергоатому”, та отримували неправомірну вигоду від їхніх контрагентів.

За даними НАБУ, постачальники мали передавати учасникам схеми від 10 до 15% вартості контрактів. У разі відмови їм могли блокувати оплату виконаних робіт або перешкоджати подальшій співпраці з державними підприємствами.

4 листопада 2026 року НАБУ та САП оголосили про завершення досудового розслідування в основній справі “Мідас”. За даними правоохоронців, упродовж 2020–2025 років через офіс, який фігурує в матеріалах справи, пройшло понад 111 мільйонів доларів і 12 мільйонів євро готівкою з енергетичної галузі.

Слідчі відкрили матеріали провадження підозрюваним та їхнім захисникам для ознайомлення. Після завершення цієї процедури прокуратура зможе передати обвинувальний акт до суду.

Водночас із основної справи виділили інші провадження, у межах яких правоохоронці продовжують перевіряти можливі факти хабарництва та відмивання коштів.

Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.